Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/7718/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 280/7718/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 року в адміністративній справі №280/7718/24 (головуючий суддя першої інстанції Конишева О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Рівненської митниці, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товару №UA204000/2024/000025/2 від 13.03.2024 року. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару виявлено недоліки, у зв`язку з чим, витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне. 29.12.2022 року TOB «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO., LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №SF/7 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємними частинами даного контракту. В подальшому, компанією-продавцем відповідно до умов укладеного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікацій№2023-5-z, №2023-8 від 19.09.2023 року, рахунку-фактури №SF2023-8 від 20.11.2023 року, коносаменту №SZSE23110911 від 03.12.2023 року, залізничної накладної № 06145 від 05.03.2024 року було здійснено поставку товарів (тракторів та запасних частин до них) на суму 213076,89 дол.США. З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», 12.03.2024 року задекларовано до митного поста Рівненської митниці партія отриманого товару (трактори, запчастини) за електронною митною декларацією (ЕМД) №24UA204150001082U0. Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил "ІНКОТЕРМС 2010". Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею встановлено наступне:

1. У графі 31 МД зазначено, що оцінювані товари переміщуються у каркасах та картонних коробках, але у Контракті від 29.12.2022 № SF/7 не зазначається, що вартість упаковки, або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних із пакуванням входить у ціну товарів. Це свідчить про не включення вартості упаковки, або пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних із пакуванням при розрахунку митної вартості товарів, що є недотриманням частини 10 статті 58 Митного кодексу України.

2. Специфікацією від 19.09.2023 № 2023-8 до Контракту від 29.12.2022 №SF/7 передбачено 100 % передплату за товари №1,2 у розмірі 212040 дол. США. Проте, до митного оформлення надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 07.11.2023 №430 щодо оплати 157106,69 дол. США за специфікацією від 19.09.2023 № 2023-8. Таким чином, до митного оформлення не надано всіх банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваних товарів.

3. У платіжній інструкції в іноземній валюті від 07.11.2023 №430 та від 03.10.2023 № 356 зазначено реквізити специфікацій від 30.10.2023 №2023-9, від 30.05.2023 №2023- 3-z, від 08.08.2023 №2023-7, що до митного оформлення не надані.

4. Надана заява про купівлі іноземної валюти від 03.10.2023 № 392 належним чином не завірена (відсутні печатка банку та підписи посадових осіб банку).

5. Згідно коносаменту від 03.12.2023 №SZSE23110911 порт призначення Гданськ (Польща), згідно накладної УМВС від 05.03.2024 № 06145 місце відправлення оцінюваних товарів Славков (Польща). Таким чином до митного оформлення не надано транспортних (перевізних) документів за маршрутом Гданськ (Польща) - Славков (Польща).

6. У графі 24 накладної УМВС від 05.03.2024 № 06145 зазначено 6 документів MRN, які до митного оформлення не надано.

7. Вартість наданих транспортно - експедиційні послуг, що зазначені у рахунку від 14.02.2024 № 2024/PF/015 та акті виконаних робіт від 12.03.2024 №5 не кореспондується з відомостями, що зазначені у довідці про транспортні витрати від 14.02.2024 б/н. Враховуючи викладене, декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості, а саме: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваної партії товарів та належним чином завірену заяву про купівлі іноземної валюти від 03.10.2023 №392; 6) транспортні (перевізні) документи за маршрутом Гданськ (Польща) - Славков (Польща); 7) специфікацію від 30.10.2023 №2023-9, від 30.05.2023 №2023-3-z, від 08.08.2023 №2023-7; 8) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: щодо вартості пакування або вартості пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних із пакуванням; 9) 6 документів MRN, що зазначені у графі 24 накладної УМВС від 05.03.2024 № 06145. Листом вих. №34 від 13.03.2024 року позивач додатково надав митниці: прайс-лист виробника 09.09.2023 року, комерційну пропозицію виробника 09.09.2023 року, виписку з банківського рахунку за жовтень, листопад 2023 року, польські митні транзитні декларації, Довідку про транспортні витрати від 14.02.2024 року, свої доводи щодо висунутих вимог про надання додаткових документів, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами. 13.03.2024 року митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA204000/2024/000025/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Випуск у вільний обіг товарів здійснено за МД від 15.03.2024 року №24UA204150001128U5, сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товару становить 1259021,98 грн. Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 (далі - ГААТ). Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Згідно з ч. 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України). Згідно зі ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно з п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: «Декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17угоди про застосування статті УІІГАТТ/СОТ від 1994 р. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваної партії товарів та належним чином завірену заяву про купівлі іноземної валюти від 03.10.2023 №392; 6) транспортні (перевізні) документи за маршрутом Гданськ (Польща) - Славков (Польща); 7) специфікації від 30.10.2023 №2023-9, від 30.05.2023 №2023-3-z, від 08.08.2023 N92023-7; 8) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: щодо вартості пакування або вартості пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних із пакуванням. Митну вартість товарів №1-13 визначено на підставі інформації щодо митної вартості товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями: Товар №1: МД від 28.02.2024 № 24UA408020011143U8 2,92 дол. США/кг ; Товар №2: МД від 28.02.2024 № 24UA408020011143U8 2,92 дол. США/кг ; Товар №3: МД від 01.03.2024 № 24UA500080002782U8 3,77 дол. США/кг ; Товар №4: МД від 16.01.2024 № 24UA403070000362U0 2,31 дол. США/кг ; Товар №5: МД від 20.01.2024 № 24UA209230006056U3 6,16 дол. США/кг ; Товар №6: МД від 08.03.2024 № 24UA403070002278U9 5,22 дол. США/кг ; Товар №7: МД від 09.02.2024 № 24UA807200002284U1 6,39 дол. США/кг ; Товар №8: МД від 19.02.2024 № 24UA408020009360U1 4,02 дол. США/кг ; Товар №9: МД від 01.03.2024 № 24UA500080002782U8 6,17 дол. США/кг ; Товар №10: МД від 17.01.2024 № 24UA403070000415U1 4,14 дол. США/кг; Товар №11: МД від 05.02.2024 № 24UA807200002047U6 4,08 дол. США/кг; Товар №12: МД від 10.01.2024 № 24UA403070000272U7 2,41 дол. США/кг; Товар №13: МД від 03.11.2023 № 23UA100200614653U1 3,41 дол. США/кг.». Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості. При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3)виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4)обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному. Суд зазначає, що задекларована митна вартість визначалась декларантом на підставі положень контракту від 29.12.2022 року №SF/7 укладеного між компанією TOB «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) з компанією SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO., LTD (Китай) (Продавець), Специфікацій№2023-5-z,№2023-8 від 19.09.2023, рахунку-фактури №SF2023-8 від 20.11.2023, коносаменту № SZSE23110911 від 03.12.2023. Щодо тверджень митниці про те, що декларантом не подано всіх документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов та у строки, зазначені у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ (пункт 1) розділу І графи 33 Рішення), то для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, разом з ЕМД підприємством було надано митниці документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №SF/7 від 29.12.2022; Специфікація №2023-8 , Специфікація №2023-5-2 від 19.09.2023; банківські платіжні інструкції №356 від 03.10.2023, №430 від 07.11.2023, Заява №392 на купівлю валюти від 03.10.2023, рахунок-фактура NSF2023-8 від 20.11.2023; пакувальний лист від 20.11.2023; сертифікат країни походження №23С3725А0009/00227 від 09.12.2023; список номерів шасі від 20.11.2023, Технічні характеристики тракторів від 20.11.2023. Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО № 84 від 04.01.2023; Коносамент № SZSE23110911 від 03.12.2023, залізнична накладна №06145 від 05.03.2024; рахунок №2024/PF/015 від 14.02.2024; довідка про транспортні витрати від 14.02.2024; акт виконаних робіт №5 від 12.03.2024; заявка на перевезення №46 від 26.11.2023. У процесі консультацій щодо митного оформлення спірної товарної партії на вимогу митниці товариством додатково були надані надано митниці документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, а саме: прайс-лист виробника 09.09.2023, комерційну пропозицію виробника 09.09.2023, виписку з банківського рахунку за жовтень, листопад 2023, польські митні транзитні декларації, довідку про транспортні витрати від 14.02.2024. З наведеного вбачається, що в процесі митого оформлення позивачем були надані на вимогу митниці документи, передбачені частинами 2 та 3 ст.53 МКУ. В Рішенні митниця в якості розбіжності в документах, яка є підставою для коригування митної вартості, зазначає: «Специфікацією від 19.09.2023 № 2023-8 до Контракту від 29.12.2022 №SF/7 передбачено 100% передплату за товари №1,2 у розмірі 212040 дол. США. До митного оформлення надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 07.11.2023 №430 щодо оплати 157106,69 дол. США за специфікацією від 19.09.2023 №2023-8, проте у платіжній інструкції в іноземній валюті від 03.10.2023 № 356 сума платежу за специфікацією від 19.09.2023 № 2023-8 окремо не виділена. Таким чином не можливо однозначно становити суму банківських платежів по специфікації від 19.09.2023 № 2023-8. У платіжній інструкції в іноземній валюті від 07.11.2023 №430 та від 03.10.2023 № 356 зазначено реквізити специфікацій від 30.10.2023 №2023-9, від 30.05.2023 №2023- 3-2, від 08.08.2023 №2023-7, що до митного оформлення не надані. Надана заява про купівлі іноземної валюти від 03.10.2023 № 392 належним чином не завірена (відсутні печатка банку та підписи посадових осіб банку)». Слід зазначити, що митниця, роблячи висновок про неможливість встановити суму банківських платежів по Специфікації №2023-8 не врахувала що суми (54933,31 + 157106,69 грн.), сплачені за зазначеними банківськими платіжними інструкціями підтверджують про повну сплату вартості товарів ,що поставляється за зазначеною Специфікацією. Оплата вартості товарів за Специфікацією № 2023-5-2 фактично здійснена 30.05.2024 за банківською платіжною інструкцією №830, тобто після митного оформлення товару, а тому надання цього документу митниці було неможливим. Виписка з особистого рахунку декларанта за травень 2024, у сукупності з іншими наданими документами, підтверджує факт повної сплати вартості товарів. В банківській інструкції №430 суми сплаченої валюти зазначені по кожній, зазначеній в інструкції специфікації. В Заяві на купівлю валюти №392 також зазначені суми валюти відносно кожної специфікації, зазначеної в платіжній інструкції. Заява №392 оформлювалась за допомогою електронної банківської системи «Клієнт-Банк» і не повинна містити підпис та печатку підприємства. Надані Виписки з особистого банківського рахунку підприємства у сукупності з іншими наданими документами, підтверджують дійсність наданих банківських платіжних документів та факт сплати вартості товарів. З наданих документів митниці вбачається, що поставка товарів та оплата його вартості здійснювалась за Специфікацією №2023-8, а тому зазначені в платіжних інструкціях №356 та №430 інші специфікації ніякого відношення до оцінюваного товару не мають. В рішенні митниця також зазначила: «Згідно коносаменту від 03.12.2023 №SZSE23110911 порт призначення Гданськ (Польща), згідно накладної УМВС від 05.03.2024 № 06145 місце відправлення оцінюваних товарів Славков (Польща). Таким чином до митного оформлення не надано транспортних (перевізних) документів за маршрутом Гданськ (Польща) - Славков (Польща). Вартість наданих транспортно - експедиційні послуг, що зазначені у рахунку від 14.02.2024 № 2024/PF/015 та акті виконаних робіт від 12.03.2024 №5 не кореспондується з відомостями, що зазначені у довідці про транспортні витрати від 14.02.2024 б/н. Також до митного оформлення додатково надано довідку про транспортні витрати від 14.02.2024 б/н з тими самими реквізитами, що і довідка про транспортні витрати, яка спочатку надавалися до митного оформлення, але вищезазначені довідки мають різні відомості щодо понесених транспортних витрат.» Суд зазначає, що на підтвердження вартості послуг з перевезення вантажу митниці надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ, а саме: договір транспортного експедирування №84 від 04.01.2023, коносамент NSZSE23110911 від 03.12.2023, залізничну накладну №06145 від 05.03.24, рахунок на витрати за ТЕО №2024/РР/015 від 04.02.2024, акт виконаних робіт №5 від 12.03.2024, довідку про транспортні витрати за договором від 14.02.2024, Заявку на перевезення №46 від 26.11.2023. Надані транспортні документи та документи, що підтверджують вартість витрат містять всю інформацію щодо числових значень , підтверджуючих понесені витрати по всьому маршруту транспортування вантажу - винагорода Експедитора 180 дол., витрати на морське перевезення від порту Китая до порту Гданськ та витрати залізничного перевезення від порту Гданськ до кордону України - 14190 дол.США, (9000 дол.), витрати на перевезення по території України -8370 дол. Всього транспортні витрати по всьому маршруту склали - 22740 дол.США , що відповідає інформації, що міститься в наданих документах. Вартість транспортних витрат за рахунком №2024/РР/015 в сумі 22740 дол.США фактично сплачено 12.04.2024 за банківською платіжною інструкцією №738 і додатково підтверджується Випискою з особистого банківського рахунку декларанта. Оформлення залізничної накладної в міжнародному вантажному терміналі Славков обумовлене формуванням на цьому терміналі контейнерного поїзда з консолідованими вантажами, які будуть доставлятись на територію України. Залізничні накладні №051185, №051186 є транспортними документами, за якими здійснюється мультимодальне перевезення. Під час декларування декларантом помилково була надана довідка про транспортні витрати з невірною числовою інформацією щодо транспортних витрат. Листом № 34 від 13.03.2024 митниці надана Довідка від 14.02.2024 №1402/1Т з вірними транспортними витратами. Враховуючи викладене, зауваження митниці щодо ненадання документів, що підтверджують транспортні витрати по всьому маршруту є необґрунтованими. Щодо посилань митниці, що додатково надані комерційна пропозиція та прас-лист від 09.09.2023 б/н стосується лише окремих оцінюваних товарів та не містять ціни товарів №3-13 не є підставою для неврахування їх, як документів, на підтвердження заявленої вартості товару. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс- листа та комерційної пропозиції. Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист та комерційна пропозиція має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Наданий листом №34 від 13.03.2024 прайс-лист та комерційна пропозиція у повній мірі містять усі необхідні відомості для ідентифікації основних товарів, зазначених в Специфікації та інвойсі. На інші товари прас-лист та комерційна пропозиція виробником не надавалась. Прайс-лист та комерційна пропозиція не можуть вважатися первинними документами і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі та комерційній пропозиції певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18. З огляду на викладене вище, позивачем в процесі здійснення митного оформлення було надано усі необхідні первинні документи, зміст яких містить усі відомості про об`єкт (товар) митного оформлення та його ціну згідно контракту (договору), що дає підставу застосовувати основний метод визначення митної вартості згідно статті 57 Митного кодексу України, а саме - за ціною договору. Крім того, щодо взяття за основу для обрахунку митної вартості товарів інформацію щодо раніше визначеної митним органом вартості товарів, то покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Суд також вважає за необхідне зазначити, що з відомостей рішення про коригування та зазначених ЕМД вбачається, що відбір товарів, раніше оформлених митними органами, здійснювався митницею за ваговим критерієм («за кг»). У той же час на світовому ринку торгівля подібним товаром здійснюється за ціною за одиницю товару «штука», про що свідчать і надані до митного оформлення Специфікація та інвойс. В той же час, відповідно до інформації, що міститься в ЕМД, які використовувались митницею як основа для коригування, слід зауважити, що торгова марка, кількісні, вагові, технічні показники товару, що у них зазначений суттєво відмінні від тих же показників задекларованого товару, що має значення для визначення числових значень митної вартості та свідчить про те, що раніше оформлені митницею товари не є подібними або аналогічними, тому не могли використовуватися для здійснення коригування в даному випадку. Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом. Отже, є безпідставними посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти. Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відтак, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Отже, наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена. Таким чином, позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень. З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/26156/24 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/26156/24 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко