Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/1434/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 серпня 2025 року справа №200/1434/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Геращенка І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року (повне судове рішення складено 15 травня 2025 року) у справі № 200/1434/25 (суддя в І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі Управління), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розрахунку розміру його пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 11.01.2024; - зобов`язати Управління донараховати та сплачувати пенсію ОСОБА_1 у відповідності із ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 11.01.2024. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 11.01.2024 він перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком призначеної відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» після судового спору (справа № 200/5164/24) щодо права на зарахування стажу роботи в підземних умовах та призначення пенсії. Питання щодо розрахунку розміру пенсії на час розгляду справи № 200/5164/24 не ставилося та не вирішувалося, так як було передчасним. Зазначає, що після призначення пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснило її нарахування без застосування ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з чим позивач категорично не погоджується, так як має 25 років підземного стажу роботи з повним робочим днем під землею, який в тому числі передбачений відповідними Списками №

1. Наведене стало підставою для звернення до суду. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 11.01.2024; Зобов`язано Управління донараховати та сплачувати пенсію ОСОБА_1 у відповідності із ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 11.01.2024. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся через веб портал Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії незалежно від віку від 11.01.2024 відповідно частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі -Закон №1058). Заява про призначення пенсії розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області. За результатом розгляду заяви про призначення пенсії незалежно від віку від 11.01.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було прийнято рішення від 19.01.2024 №056650009074 про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку через відсутність необхідного пільгового стажу 25 років. Відповідно абзацу 3 резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі №200/5164/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до пільгового стажу за Списком робіт, затвердженим Постановою №202 від 31.03.1994, з повним робочим днем під землею період навчання з 01.09.1990 по 15.02.1994 та періоди роботи з 09.03.1994 по 17.07.1994, з 28.11.1994 по 02.10.1996, з 25.10.2000 по 11.07.2001, з 28.12.2002 по 22.07.2008, з 23.07.2008 по 16.10.2008, з 06.03.2016 по 02.01.2018. Відповідно абзацу 4 резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі №200/5164/24 зобов`язано зарахувати до пільгового стажу за Списком робіт, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, з повним робочим днем період навчання з 01.09.1990 по 15.02.1994 та періоди роботи з 09.03.1994 по 17.07.1994, з 28.11.1994 по 02.10.1996, з 25.10.2000 по 11.07.2001, з 28.12.2002 по 22.07.2008, з 23.07.2008 по 16.10.2008, з 06.03.2016 по 02.01.2018. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 по справі №200/5164/24 змінено абзац 4 резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі №200/5164/24, а саме викладено в такій редакції: зарахувати до пільгового стажу роботи на провідній посаді з повним робочим днем під землею періоди його роботи з 17.10.2008 по 05.03.2016 та з 03.01.2018 по 26.04.2022. Інших зобов`язань Донецьким окружним адміністративним судом покладено не було. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі №200/5164/24 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 по справі №200/5164/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянуто заяву від 11.01.2024 про призначення пенсії незалежно від віку, зараховано до пільгового стажу відповідно до Постанови №202 від 31.03.1994 періоди навчання з 01.09.1990 по 15.02.1994, роботи з 09.03.1994 по 17.07.1994, з 28.11.1994 по 02.10.1996, з 25.10.2000 по 11.07.2001, з 28.12.2002 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2005, з 01.06.2005 по 16.10.2008, з 06.06.2016 по 02.01.2018, до провідних професій з 17.10.2008 по 05.03.2016, з 03.03.2018 по 26.04.2022. Пільговий стаж роботи для визначення права на пенсію незалежно від віку відповідно частини 3 статті 114 Закону №1058 склав 28 років 7 місяців 20 днів. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення №056650009074 від 22.01.2025 про призначення пенсії незалежно від віку відповідно частини 3 статті 114 Закону №1058 з 11.01.2024, а розмір пенсії обчислений без застосування абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону №1058, оскільки таке зобов`язання не покладено судовим рішенням. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 11.01.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком призначеної відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Після вирішення судом судового спору (справа № 200/5164/24), щодо права на зарахування стажу роботи в підземних умовах та призначення пенсії. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся через веб портал Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії незалежно від віку від 11.01.2024 відповідно частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі -Закон №1058). Заява про призначення пенсії розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області. За результатом розгляду заяви про призначення пенсії незалежно від віку від 11.01.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було прийнято рішення від 19.01.2024 №056650009074 про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку через відсутність необхідного пільгового стажу 25 років. Відповідно абзацу 3 резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі №200/5164/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до пільгового стажу за Списком робіт, затвердженим Постановою №202 від 31.03.1994, з повним робочим днем під землею період навчання з 01.09.1990 по 15.02.1994 та періоди роботи з 09.03.1994 по 17.07.1994, з 28.11.1994 по 02.10.1996, з 25.10.2000 по 11.07.2001, з 28.12.2002 по 22.07.2008, з 23.07.2008 по 16.10.2008, з 06.03.2016 по 02.01.2018. Відповідно абзацу 4 резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі №200/5164/24 зобов`язано зарахувати до пільгового стажу за Списком робіт, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, з повним робочим днем період навчання з 01.09.1990 по 15.02.1994 та періоди роботи з 09.03.1994 по 17.07.1994, з 28.11.1994 по 02.10.1996, з 25.10.2000 по 11.07.2001, з 28.12.2002 по 22.07.2008, з 23.07.2008 по 16.10.2008, з 06.03.2016 по 02.01.2018. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 по справі №200/5164/24 змінено абзац 4 резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі №200/5164/24, а саме викладено в такій редакції: зарахувати до пільгового стажу роботи на провідній посаді з повним робочим днем під землею періоди його роботи з 17.10.2008 по 05.03.2016 та з 03.01.2018 по 26.04.2022. Інших зобов`язань Донецьким окружним адміністративним судом покладено не було. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі №200/5164/24 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 по справі №200/5164/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянуто заяву від 11.01.2024 про призначення пенсії незалежно від віку, зараховано до пільгового стажу відповідно до Постанови №202 від 31.03.1994 періоди навчання з 01.09.1990 по 15.02.1994, роботи з 09.03.1994 по 17.07.1994, з 28.11.1994 по 02.10.1996, з 25.10.2000 по 11.07.2001, з 28.12.2002 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2005, з 01.06.2005 по 16.10.2008, з 06.06.2016 по 02.01.2018, до провідних професій з 17.10.2008 по 05.03.2016, з 03.03.2018 по 26.04.2022. Пільговий стаж роботи для визначення права на пенсію незалежно від віку відповідно частини 3 статті 114 Закону №1058 склав 28 років 7 місяців 20 днів. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення №056650009074 від 22.01.2025 про призначення пенсії незалежно від віку відповідно частини 3 статті 114 Закону №1058 з 11.01.2024, а розмір пенсії обчислений без застосування абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону №1058, оскільки таке зобов`язання не покладено судовим рішенням. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина. Статтею 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV) встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Абзацом 1 частини 3 статті 114 Закону № 1058 та частини 1 статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. Абзацом третім частини першої статті 28 Закону № 1058-IV визначено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Згідно ст. 1 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI), який набрав законної сили 16 вересня 2008 року, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. Згідно ст. 8 цього Закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Відповідно до п. 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону № 345-VI дія ст. 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія Закону № 345-VI поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей, зокрема, й тих, що здійснюють добування уранових руд та інших підземних робіт. Судом встановлено наявність у позивача пільгового стажу за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, отже позивач має право на обчислення розміру пенсії із застосуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відповідачами, як єдину підставу визначення розміру пенсії без урахування положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» зазначено відсутність в рішенні Донецького окружного адміністративного суду зобов`язання щодо застосування норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Суд вважає неприйнятними зазначені висновки відповідачів, оскільки відсутність у судовому рішенні визначення обов`язку відповідача обчислити розмір пенсії з урахуванням положень даного закону не перешкоджає відповідачу діяти відповідно до вимог законодавства України. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні підлягають задоволенню, шляхом зобов`язання управління здійснити перерахунок пенсії з урахуванням вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Згідно положень частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі № 200/1434/25 залишити без змін. Повне судове рішення 26 серпня 2025 року. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко І. В. Геращенко Т. Г. Гаврищук