Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/8425/25

Справа № 991/8425/25 Провадження 1-кс/991/8505/25 У Х В А Л А 25.08.2025 м. Київ Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , в с т а н о в и л а: 1.18.08.2025 ОСОБА_3 через «Електронний суд» звернувся до Вищого антикорупційного суду із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки такі не внесли відомості про кримінальне правопорушення за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та не розпочали досудове розслідування. 2.19.08.2025, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, скарга передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 . 3.Скаржник просив розглянути скаргу за його відсутності. З огляду на що, а також засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе здійснити такий розгляд за відсутності скаржника. 4.Представник НАБУ надіслав письмові пояснення, в яких просив розглядати скаргу без участі представника НАБУ та відмовити у її задоволенні. Оскільки КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, слідча суддя вважає за можливе розглянути таку скаргу. 5.Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке. 6.Скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 07.08.2025 звернувся електронною поштою до НАБУ із заявою № 07/08/2025-5-5 про вчинення кримінальних правопорушень, у якій зазначив, що Голова Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) ОСОБА_4 , заступник керівника Офісу Президента України ОСОБА_5 , перебуваючи у злочинній змові з засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність з оптової реалізації лікарських засобів, а саме: ТОВ «БАДМ» (код ЄДРПОУ 31816235), СП «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» (код ЄДРПОУ 21642228), створили організовану злочинну групу, діяльність якої спрямована на системне маніпулювання ціноутворенням на фармацевтичному ринку України. Зокрема, у заяві зазначалось про те, що засновники та кінцеві бенефіціари названих суб`єктів господарювання щомісячно сплачують грошові кошти за не перешкоджання протиправній діяльності та встановленні завищених цін за ряд лікарських засобів. 7.Окрім того, у скарзі та у заяві ОСОБА_3 зазначає про те, що ряд впливових осіб, які входять до організованої злочинної групи, зокрема керівництво ТОВ «БАДМ» та СП «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД», зловживаючи службовим становищем, маючи вплив на представників ТЦК та СП сприяють організації схем по ухиленню від мобілізації особам, які працюють на підприємствах, зокрема на тих, які беруть безпосередню участь у реалізації злочинних схем. 8.Також скаржник стверджує, що керівництво і менеджмент наведених ним у заяві банків перебуває у злочинній змові з ТОВ «БАДМ» та СП «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД», сприяє проведенню сумнівних і незаконних банківських операцій, направлених на виведення, легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, ухилення від сплати податків, виведення готівки на підконтрольні фіктивні юридичні особи і ФОП. Водночас посадові особи банків отримують незаконну вигоду за вказані незаконні оборудки, невжиття заходів фінансового моніторингу, не проведення перевірок, не запитування документів на підтвердження законності і реальності фінансових операцій. 9.Поряд з цим, ОСОБА_3 переконаний, що наведені ним у заяві дії були б неможливими без протиправної бездіяльності з боку контролюючих та податкових органів, а працівники державних, контролюючих, правоохоронних органів, зловживаючи службовим становищем, приховують наведені ним злочинні схеми та сприяють їм/їх реалізації. 10.В діях вищенаведених осіб, на переконання скаржника, вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України. 11.У заяві ОСОБА_3 просив, окрім іншого, внести відповідні відомості до ЄРДР. Однак такі, як зазначив скаржник, до ЄРДР внесені не були. 12.Слідчою суддею здійснено запит до НАБУ щодо надання інформації про результати розгляду заяви. 21.08.2025 у відповідь надійшли письмові пояснення представника НАБУ з додатками, згідно з якими у заяві ОСОБА_3 № 07/08/2025-5-5 від 07.08.2025 не викладено конкретних фактів та обставин, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національним бюро, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування Національним бюро наданих повноважень. Про результата розгляду заяви ОСОБА_3 проінформовано листом № 112-299/25045 від 20.08.2025. 13.Отже, наразі відомості за заявою скаржника до ЄРДР не внесені. 14.Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу, у визначений ч. 1 ст. 304 КПК України строк. 15.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. 16.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом. 17.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. 18.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України. 19.Отже, оскаржена ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України. 20.Також згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. 21.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. 22.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. 23.Так, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено такі умови, як вчинення вищенаведених кримінальних правопорушень, зокрема, членом Антимонопольного комітету України. 24.Отже, з огляду на зазначене, а також зважаючи на положення Закону України «Про Антимонопольний комітет України» № 3659-XII від 26.11.1993, слідча суддя доходить висновку, що скарга, в частині повідомлення про вчинення Головою АМКУ ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 364, 368, 369 КК України, підлягає розгляду в цьому суді. 25.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що у скарзі йде мова також про можливе вчинення кримінальних правопорушень, у співучасті з іншими особами, а також інших кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-1, 111-2, 212, 255, 336, 366, 367 КК України, цими ж особами, а тому з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, слідча суддя вважає, що загалом по такій скарзі має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом. 26.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303, ч. 1 ст. 304 та ч. 1 ст. 306 КПК України. 27.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулося, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). 28.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. 29.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення. 30.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...». 31.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити. 32.Однак, на переконання слідчої судді, скарга ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень. 33.Як уже зазначала слідча суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалася вище. 34.На переконання слідчої судді, твердження скаржника про вчинення кримінальних правопорушень має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення. Адже всі його покликання є лише припущеннями, на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень. 35.Отже, доводи заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень, на переконання слідчої судді, є необґрунтованими припущеннями не заснованими на фактичних даних. 36.Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення. 37.До того ж, слідча суддя звертає увагу, що після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов`язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Водночас, здійснення такого на основі припущень, без наявності об`єктивних даних, які б вказували на чинення кримінального правопорушення, є недопустимим. 38.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу. 39.Отже, оскільки викладене скаржником не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня і бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування за такою заявою. 40.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави для відмови у задоволенні скарги. З огляду на викладене, керуючись статтями 214, 303, 307, 371-372 КПК України, слідча суддя п о с т а н о в и л а: Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідча суддя ОСОБА_1