Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/8122/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/8122/24 пров. № А/857/4191/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Іщук Л.П Обрізко І М. розглянувши в письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року (головуючий суддя Матуляк Я.П.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в м. Івано-Франківськ у справі № 300/8122/24 за адміністративним позовом приватного підприємства "Золлекс" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : 25.10.2024 приватне підприємство "Золлекс" (далі-Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі Управління), в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 14.08.2024 за № 11632320/44990519 про відмову позивачу в реєстрації податкової накладної за №444 від 01.07.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року позов задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надавалися додаткові пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції, що спростовує висновок відповідача щодо неможливості прийняття суб`єктом владних повноважень іншого рішення, аніж відмова у реєстрації податкової накладної. Суд першої інстанції вказав, що відповідачем не обґрунтовано наявність в наданих позивачем первинних документах будь-яких конкретних недоліків, які безпосередньо та в силу приписів закону вказують на факт нереальності господарської операції, щодо якої складено податкову накладну, реєстрацію якої зупинено. Суд першої інстанції зазначив, що за умови не наведення комісією доказів того, що документи які подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, таке вказує на наявність підстав для скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Суд першої інстанції вказав, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкової накладних. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкової накладної, судом не встановлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року та в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що підставою для прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оскаржуваних рішень стало ненадання позивачем необхідних копій документів на вимогу комісії. Позивач направив контролюючому органу пояснення та копії документів, яких виявилося недостатньо для реєстрації податкової накладної. Підставою для прийняття Комісією ГУ ДПС в Івано-Франківській області рішення про відмову у реєстрації податкової накладної стали такі порушення: «Первинні документи складені з порушенням (невідповідність дат у видатковій накладній та товарно - транспортній накладній на реалізацію товару)». За вказаних обставин скаржник вважає, що оскаржене рішення є правомірним, оскільки прийняте контролюючим органом на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, який передбачений діючим податковим законодавством. Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає. З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство "Золлекс" зареєстроване як юридична особа 20.01.2023, як платник податку на додану вартість 01.02.2023 та перебуває на обліку у Головному управління ДПС в Івано-Франківській області, що встановлено з відомостей відкритих публічних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. До основного виду економічної позивача за КВЕД 45.31 віднесено "Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів". На виконання договору укладеного між позивачем (постачальник) та ТОВ "Е95" позивачем поставлено покупцю товар згідно видаткової накладної від 01.07.2024 за №УТ-1169 (а.с.7). За фактом поставки товару, позивачем складено податкову накладну за №444 від 01.07.2024 (а.с.13,14). Квитанцією про прийняття і зупинення реєстрації податкової накладної за №444 від 01.07.2024 відповідачем запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема первинний документ на підставі якого виписана податкова накладна: первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні. ПП "Золлекс" повідомленням сформовано і подано до ДПС України пояснення та додаткові документи. За результатами розгляду поданих позивачем пояснень та копій документів на засіданні, Комісією ГУ ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних №1 надіслано ПП "Золлекс" повідомлення щодо недостатності пояснень та документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту також ЄРПН, реєстр), свідченням чого є наявний в матеріалах справи витяг з протоколу за №167 від 08.08.2024 (а.с.28-30). У направленому повідомленні контролюючим органом вказано на потребу у поданні платником податку копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, зокрема надати первинний документ на підставі якого складена податкова (а.с.36,37). ПП "Золлекс" повідомленням сформовано і подано до ДПС України пояснення та додаткові документи (2 додатки) (а.с.38). Згідно з витягу з протоколу від 14.08.2024 за №172 Комісією ГУ ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних №1 на засіданні прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування по приватному підприємству "Золлекс", про що винесено рішення від 14.08.2024 за № 11632320/44990519 про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН (а.с.31-33,39). Підставою прийняття вказаного рішення зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства (невідповідність дат у видатковій накладній та товарно-транспортній накладній). Позивачем подано скаргу щодо зазначеного рішення, яка залишена без задоволення згідно рішення від 22.08.2024 (а.с.15). Вважаючи відмову відповідача в реєстрації податкової накладної протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час подання податкових накладних контролюючому органу, (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок №1246) відповідно до пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), пунктом 3 якого закріплені ознаки безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Пунктами 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520 (далі - Порядок № 520). Пунктом 9 Порядку № 520 встановлено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та ;Про електронні довірчі послуги за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та ;Про електронні довірчі послуги за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та ;Про електронні довірчі послуги за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та ;Про електронні довірчі послуги за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Як встановлено судом першої інстанції, позивач двічі надіслав контролюючому органу пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, водночас й докази придбання товару, який реалізовував. Тобто, позивачем подано контролюючому органу повідомлення з відповідними первинними документами в підтвердження здійснення господарської операції щодо надання послуг, зазначених в податкових накладних. В той же час, квитанції (повідомлення) Автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" Державної податкової служби України не містять конкретного переліку документів, які запропоновано позивачу надати. У спірних правовідносинах, відповідачем направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Як наслідок, ПП "Золлекс" сформовано і подано до ДПС України пояснення та додаткові документи (2 додатки). Однак, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з підстав "надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства". Суд зазначає, що відповідачем не ставиться під сумнів відповідність видаткової накладної та квитанції про прийом вантажу, наданих позивачем, як первинних документів, вимогам статей 198, 201 ПК України, частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88. Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.07.2023 року у справі №420/7850/22. Будь-яких доказів на спростування вищевказаних фактів відповідач суду не надав. Таким чином, первинні документи, які позивачем долучені до повідомлень, а також до матеріалів справи, засвідчують факт реального виконання позивачем господарських зобов`язань перед контрагентом. За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно не враховано надані позивачем відповідні документи щодо підтвердження реальності здійснення господарської операції, за якою складено податкову накладну за №444 від 01.07.2024 та не доведено наявності в нього правових підстав для відмови в реєстрації цієї податкової накладної. Водночас суд зазначає, що у випадку коли контролюючий орган ставить під сумнів дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності, зокрема дійсність операцій з постачання товарів/послуг, то такі обставини повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених Податковим кодексом України, а не під час реєстрації податкової накладної, за умови, коли платником податків подано первині документи, що підтверджують підстави її складення. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд апеляційної інстанції підкреслює, що при вирішенні питання щодо реєстрації ПН завдання суду полягає у перевірці наявності достатніх документів для спростування сумнівів контролюючого органу про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, а також чи такі документи були надані контролюючому органу і наскільки обґрунтовані підстави для відмови у врахуванні таких при прийнятті рішення про відмову у реєстрації ПН, тобто акцент покладено саме на перевірку обґрунтованості прийняття рішення про відмову у реєстрації. За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, яка ґрунтується на тому, що подані платником податку документи для реєстрації податкової накладної повинні підтверджувати зазначені у такій дані, а предметом розгляду у такій категорії справ є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, суд апеляційної інстанції доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасувати оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що правильно враховано судом першої інстанції. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності оскаржуваного рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у справі № 300/8122/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко