Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/5791/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/5791/24 пров. № А/857/29911/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження в електронній формі в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року, що ухвалив суддя Волдінер Ф.А., в м. Луцьку у справі № 140/5791/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про визнання дії та бездіяльності протиправними, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради, у якому просить суд: 1) визнати протиправними дії Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради щодо відмови у призначенні/перерахунку компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі для ОСОБА_1 ; 2) зобов`язати Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради відновити раніше призначену компенсацію у зв`язку із наданням соціальних послуг, а саме здійснення догляду на непрофесійній основі з лютого 2024 року ОСОБА_1 . Позов обґрунтовує тим, що позивач є сином ОСОБА_2 . ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду. Позивач фактично здійснює догляд за матір`ю та йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійний основі" з 01.02.2023 по 09.11.2023 призначалась та виплачувалась допомога - компенсація фізичній особі, яка надає соціальні послуги. 19.02.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо надання згоди надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 та призначення йому компенсації за надання таких соціальних послуг. Втім, у відповідь отримав відмову на компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, яку вважає протиправною. 04 жовтня 2024 року Волинський окружний адміністративний суд в задоволенні позовних вимог відмовив. Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того що допомога призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Натомість, належних й допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 постійно проживає з матір`ю та те, що вони мають спільний побут, у матеріалах справи немає. Тому дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу спірної компенсації суд вважав правомірними . Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов повністю. Доводи апеляційної скарги апелянт обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що рішення відповідача є протиправним та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та порушує його право на отримання компенсації. Вказує, що під час звернення до відповідача він подав усі необхідні документи для підтвердження законності призначення та отримання компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Його мати не здатна до самообслуговування, в силу своєї хвороби потребує постійного стороннього догляду. Він проживає з матір`ю та надає їй усю необхідну допомогу в самообслуговуванні та пересуванні. Проте, відповідач необґрунтовано та всупереч медичним показникам дійшов висновку, що ОСОБА_2 не потребує стороннього догляду. Крім цього, звертає увагу суду, що відповідно до висновку ЛКК КП "Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади" № 2/9 протокол № 1 від 02.01.2024 року, ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду, та згідно з висновком про наявність порушення функцій організму КП "Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади" № 608/9 від 25.10.2023 року, ОСОБА_2 потребує догляду на непрофесійній основі. Просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Позиція відповідача зводиться до того, що оскільки не підтверджено факт догляду та спільне проживання позивача з його матір`ю ОСОБА_2 , а також за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб ОСОБА_2 сума балів групи рухової активності перевищує 54 бали, що свідчить про те що, потреби в догляді на непрофесійній основі над ОСОБА_2 немає. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що позивач 19.02.2024 звернувся до відповідача із заявою щодо надання згоди надати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та призначення компенсації за надання таких соціальних послуг. За результатами розгляду заяви відповідач прийняв рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, у якому зазначено: немає права на компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі на підставі Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї та висновку № 81/8/2024 про результат комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Пунктом 17 статті 1 Закону України "Про соціальні послуги" від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі - Закон № 2671-VIII) передбачено, що соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2671-VIII до надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об`єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності. Згідно із пунктами 1, 4 частини шостої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: особами з інвалідністю I групи; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися. За приписами абзаців першого, четвертого, п`ятого, восьмого частини сьомої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується відповідно до тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду, що укладається у письмовій формі між фізичною особою - надавачем соціальних послуг з догляду, отримувачем соціальних послуг з догляду або його законним представником та структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міської ради міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад. Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України. Згідно з частиною першої статті 24 Закону підставою для відмови у наданні соціальних послуг є: 1) відсутність потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї; 2) ненадання надавачем соціальних послуг тих соціальних послуг, яких потребує особа. Відповідно до пункту 3 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого Постановою КМ України № 859 від 23.09.2023 (далі- Порядок № 859) компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Згідно із пунктом 6 Порядку № 859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку. Відповідно до пункту 7 Постанови № 859 призначення та виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів: 1) у паперовій формі: заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі; заяви про згоду отримувати соціальні послуги; копії свідоцтва про народження дитини (у разі надання дитині соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі); декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім`ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги; копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю); висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ; висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ; копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ; довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ; копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена); копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників). Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком. Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров`я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника. За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком. Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності. За результатами комплексного визначення індивідуальних потреб сума балів може становити: більше ніж 54 бали - особа не потребує надання соціальних послуг з догляду; від 0 до 54 балів - особа потребує надання соціальних послуг з догляду. За приписами пункту 14 Порядку № 859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи. Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги. Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім`ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім`ї затверджується Мінсоцполітики. Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім`ї для встановлення факту догляду є обов`язковим. Пунктом 17 Порядку № 859 визначено, що рішення уповноваженого органу про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено у визначеному законодавством порядку. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до висновку ЛКК КП "Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади" № 2/9 протокол № 1 від 02.01.2024 року, ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду, та згідно з висновком про наявність порушення функцій організму КП "Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади" № 608/9 від 25.10.2023 року, ОСОБА_2 потребує догляду на непрофесійній основі. 21.02.2022 Комісія з визначення ступеня індивідуальних потреб провела комплексний огляд ОСОБА_2 та встановила 65.5 балів рухової активності - за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб - особа не потребує надання соціальних послуг з догляду, про що складений відповідний висновок №81/8/2024. Отже, висновок про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, суперечить медичним документам ОСОБА_2 , які необхідно враховувати при вирішенні питання про потребу в отриманні соціальних послуг (висновок ЛКК № 2/9 протокол № 1 від 02.01.2024, висновок про наявність порушення функцій організму КП "Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади" № 608/9 від 25.10.2023 року). Також апеляційний суд встановив, що спірним у вказаних правовідносинах є факт спільного проживання позивача з матір`ю. Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім`ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім`ї затверджується Мінсоцполітики. Згідно з актом обстеження матеріально - побутових умов домогосподарства/ фактичного місця проживання особи № 21 від 02.02.2024 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (заявник) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Як йшлося вище, якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім`ї для встановлення факту догляду є обов`язковим. Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо відсутності належних і допустимих доказів спільного проживання ОСОБА_1 з його матір`ю - ОСОБА_2 , є передчасним оскільки базується на тій обставині, що позивач зареєстрований за іншою адресою. Пункт 14 Порядку № 859 не вимагає обов`язкової спільної реєстрації осіб, між якими здійснюється догляд на непрофесійній основі. Навпаки, цей пункт прямо допускає, що фізична особа може надавати соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, яка потребує догляду, навіть за умови реєстрації за іншою адресою. У таких випадках обов`язковим є проведення обстеження сім`ї, за результатами якого і має бути встановлений факт здійснення догляду та фактичного спільного проживання. Тобто законодавець прямо розмежовує поняття "зареєстроване місце проживання" і "фактичне місце проживання", визнаючи, що для призначення компенсації достатнім є саме фактичне надання догляду, підтверджене результатами обстеження. Водночас у справі наявний акт обстеження №21 від 02.02.2024, однак він не містить аналізу реального факту догляду, не досліджує обставини спільного проживання чи ведення спільного побуту, а обмежується лише вказівкою на місце реєстрації осіб. Це свідчить про неналежне виконання відповідного обов`язку відповідачем. За наведених вище обставин, апеляційний суд вважає, що оскаржене рішення відповідача не ґрунтується на нормах чинного законодавства, є необґрунтованим, а тому таке потрібно скасувати. Крім того, апеляційний суд зазначає, що за наслідком розгляду заяви позивача відповідач прийняв рішення від 29.02.2024 року, яким відмовив у призначенні компенсації ОСОБА_1 за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі. Позивач у позовних вимогах просив визнати дії відповідача протиправними та зобов`язати відновити раніше призначену компенсацію. Однак, на час звернення до суду уже було прийнято рішення про відмову у призначенні компенсації, яке не було оскаржене в позовних вимогах, але є протиправним, з огляду на вищевикладені мотиви та порушує права позивача. Апеляційний суд звертає увагу на те, що суд має право вийти за межі позовних вимог, якщо цього вимагає ефективний захист прав, свобод та інтересів особи. Тому, в даному випадку, належним способом відновлення порушених прав позивача є визнання протиправним і скасування рішення від 29.02.2024 року, яке фактично стало підставою для припинення виплат, а не загальних дій посадових осіб. Крім того, вимога про відновлення виплат є передчасною, оскільки призначення компенсації належить до дискреційних повноважень відповідача і можливе лише після нового належного та повного розгляду заяви. Таким чином, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і ухвалити рішення у спосіб, що забезпечує реальне та ефективне відновлення прав позивача: - визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради від 29.02.2024, про відмову у призначенні компенсації ОСОБА_1 за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі за матір`ю ОСОБА_2 . - зобов`язати Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2024 щодо надання згоди надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та призначення ОСОБА_1 компенсації за надання таких соціальних послуг, з врахуванням висновків, викладених судом у цій справі. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції, при ухваленні рішення порушив норми матеріального права, що призвело до не правильного вирішення справи. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення адміністративного позову. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року у справі № 140/5791/24 скасувати, та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради від 29.02.2024, про відмову у призначенні компенсації ОСОБА_1 за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі за матір`ю ОСОБА_2 . Зобов`язати Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2024 щодо надання згоди надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 та призначення ОСОБА_1 компенсації за надання таких соціальних послуг, з врахуванням висновків, викладених судом у цій справі. Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до Волинського окружного адміністративного суду для приєднання до матеріалів справи № 140/5791/24. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повне судове рішення складено