Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/6184/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/6184/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 25 серпня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила визнати протиправним дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 , скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 13.02.2024 №222030025919, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи зазначені у трудових книжках НОМЕР_1 від 01.03.1985 та НОМЕР_2 від 02.04.1979, та період догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку згідно з свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , період навчання згідно з довідкою №123 від 02.022024 з 01.09.1977 по 01.03.1979, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 , з 06.02.2024 року пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач безпідставно не зарахував їй страховий стаж, у зв`язку з чим порушив право позивача на пенсійне забезпечення. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії: -визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.02.2024 року №222030025919 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . -зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи зазначені у трудових книжках НОМЕР_1 від 01.03.1985 та НОМЕР_2 від 02.04.1979, та період догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 , період навчання згідно довідки №123 від 02.02.2024 з 01.09.1977 по 01.03.1979 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 06.02.2024 року; -стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.02.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке було уповноважене розглянути подану позивачем заяву. 13.02.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі заяви та наданих документів було винесено Рішення №222030025919 про відмову в призначенні пенсії за віком згідно Закону №1058-IV з підстави відсутності необхідного страхового стажу для призначення пенсії. За результатами розгляду документів доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудових книжок від 01.03.1985 № НОМЕР_4 , оскільки відсутня повна дата народження, та від 02.04.1979 № НОМЕР_5 , оскільки не прослідковується зміна прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , чим порушені вимоги Інструкції ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці від 20.06.1974 № 162 (далі - Інструкція 162). період догляду за дитиною 27.06.1982 та період навчання відповідно до довідки від 02.02.2024 № 123, оскільки відсутнє підтвердження (витяг) дошлюбного прізвища. Відмовляючи в призначенні пенсії за віком, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вказало, що позивач не має достатнього страхового стажу, а саме 19 років. Також, повідомлено про те, що її страховий стаж становить 4 роки 2 місяці 6 днів. Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком є незаконними, протиправними та такими, що прийнятті з порушенням норм пенсійного законодавства у зв`язку з чим звернулась до суду з цим позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Статтею 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно- правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Згідно зі статтею 26 Закону 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 63 - річного віку та наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 від 19 до 29 років; після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року від 15 до 21 року. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-IV). Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Положеннями частинм 4 статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно з положеннями статті 48 Кодексу законів про працю України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Отже, належним чином оформлені записи в трудовій книжці є підставою для врахування відповідних періодів роботи до загального трудового стажу особи, а у разі відсутності таких записів або їх неповноти трудовий стаж має встановлюватися на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Суд першої інстанції встановив, що позивачка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому має право на призначення пенсії за віком, враховуючи 19 - 29 років страхового стажу, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року. Позивач 06.04.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком, враховуючи ст. 26 Закону № 1058-IV. 13.02.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі заяви та наданих документів було винесено Рішення №222030025919 про відмову в призначенні пенсії за віком згідно Закону №1058-IV з підстави відсутності необхідного страхового стажу для призначення пенсії. За результатами розгляду документів доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно з записами трудових книжок від 01.03.1985 № НОМЕР_4 , оскільки відсутня повна дата народження, та від 02.04.1979 № НОМЕР_5 , оскільки не прослідковується зміна прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , чим порушені вимоги Інструкції ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці від 20.06.1974 № 162 (далі - Інструкція 162). період догляду за дитиною 27.06.1982 та період навчання відповідно до довідки від 02.02.2024 № 123, оскільки відсутнє підтвердження (витяг) дошлюбного прізвища. Відмовляючи в призначенні пенсії за віком Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вказало, що позивачка не має достатнього страхового стажу, а саме 19 років. Також, повідомлено про те, що страховий стаж останнього становить 4 роки 2 місяці 6 днів. Згідно з записами з трудових книжок НОМЕР_1 від 01.03.1985 та НОМЕР_2 позивачки за спірні періоди роботи встановлено, що вони виконані без перекреслень, дати наказів не містять виправлень. Крім того, записи зроблені у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесений відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця. За змістом пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відтак, уточнюючі довідки подаються виключно у випадках, відсутності трудової книжки або відсутності необхідних записів в ній, наявності неправильних або неточних записів. В той же час, підставою для неврахування стажу стала саме дата видання дубліката трудової книжки позивачу. При цьому будь-яких зауважень з боку відповідачів щодо записів, зроблених в трудовій книжці, немає. Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 року, чинної на час внесення запису про прийняття/звільнення позивача з роботи, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переводу на іншу роботу чи звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження). Згідно з п. 4.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання відповідача в оскаржуваному рішенні як на підставу для незарахування стажу позивачу, те, що відсутня повна дата народження, не прослідковується зміна прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , відсутнє підтвердження дошлюбного прізвища, є на думку суду безпідставними, оскільки єдиним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, яка досліджувалась судом, та містить усі необхідні відомості про спірні періоди позивачки. Як встановлено судом першої інстанції, згідно зі свідоцтвом про одруження НОМЕР_6 17.08.2001 року ОСОБА_4 одружилася з ОСОБА_5 та отримала прізвище після одруження ОСОБА_6 . Свідоцтвом про розірвання НОМЕР_7 07 листопада 2002 року шлюб-між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано, прізвище після розірвання шлюбу залишилося ОСОБА_6 . Будь які неточності, або розбіжності при заповненні трудової книжки не несуть негативних наслідків для позивача, зокрема, що стосується права на зарахування періодів роботи, оскільки відповідальність за заповнення трудової книжки лежить виключно на роботодавцеві. У постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Досліджуючи матеріали справи, колегія суддів не знайшла підтвердження, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовляючи в призначенні пенсії надало обґрунтування щодо записів, які містяться в трудовій книжці. Відповідальність за можливі помилки або виправлення у трудовій книжці, у тому числі якість записів та відбитків печаток не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії. Недотримання правил ведення трудової книжки, якщо є такі факти, може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17. Вирішуючи позовну вимогу про врахування періоду догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку до страхового стажу суд враховує таке. Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку. Згідно з частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. За змістом пункту 11 Порядку №637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала. Таким чином, час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала. Отже, до страхового стажу слід зарахувати період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, відповідачі не врахували ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, якою передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, завідомо безпідставно не зарахували вказаний період позивачці. Тому, рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії, підставою для прийняття якого стало відсутність необхідного трудового стажу, є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду, який вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку) за формальну неправильність оформлення трудової книжки з вини адміністрації підприємства яка відповідальна за дотримання правил її ведення (постанова № 687/975/17 від 21.02.2018). Отже, перевіривши в сукупності підстави відмови відповідача у призначенні пенсії за віком, що викладені в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.02.2024 року №222030025919 суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для його скасування. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.