Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/20620/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/20620/23 Перша інстанція: суддя Андрухів В.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів - Джабурії О.В., - Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фермерського господарства «Кулевча» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства «Кулевча» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И Л А : 10 серпня 2023 року фермерське господарство «Кулевча» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2023 року №7596/15-32-07-07-23, яким позивачу нараховано пеню за порушення строку розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності. В обґрунтування позовних вимог ФГ зазначило, що за порушення граничних строків розрахунків відповідачем нараховано суму пені у розмірі 207 989,69 грн. Позивач зазначає, що між ним та SC MO ARA MIHALCENI SRL укладено договір купівлі-продажу №319/03.06.2022 від 03.06.2022 року, предметом якого є поставка позивачем на користь контрагента соняшника у кількості 250 т (+-5%). На виконання вказаного договору поставлено товар вартістю 159 338 доларів США. Станом на 13.12.2022 року заборгованість SC MO ARA MIHALCENI SRL перед позивачем становила 63 538 доларів США, однак останнє запевнило, що сплатило 17 980 доларів США. Вважаючи, що контрагент сплатив частину заборгованості, позивач 13.12.202 року звернувся з позовом до SC MO ARA MIHALCENI SRL до Господарського суду Одеської області з вимогою про стягнення заборгованості в розмірі 45 558 доларів США. У зв`язку з ракетними обстрілами та відсутністю електроенергії та стабільного інтернет-з`єднання позивач не мав змоги вчасно перевірити факт зарахування сплачених коштів у розмірі 17 980 доларів США. Проте, виявивши відсутність надходження коштів у розмірі 17 980 доларів США, 23.02.2023 року позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про збільшення позовних вимог до 63 538 доларів США. Вирішення відповідного процесуального питання мало бути здійснено під час підготовчого провадження, яке призначено на 21.06.2023 року. Отже, на час прийняття відповідачем оскаржуваного повідомлення-рішення у квітні 2023 року позивачем вчинялись дії щодо стягнення всієї суми заборгованості у судовому порядку, тому у відповідача були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій. Також позивач посилався в обґрунтування позову на п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ненарахування пені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Крім того, свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що пунктом 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в чинній на момент спірних правовідносин редакції було передбачено зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Отже, строки розрахунків в іноземній валюті, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, також мають бути зупинені. Відповідно до відзиву ГУ ДПС в Одеській області, позивачу нарахована пеня на суму заборгованості 17 980 доларів США, щодо стягнення якої відсутня ухвала суду про відкриття провадження. Отже, контролюючим органом правильно встановлений термін прострочення. На підставі викладеного відповідач просив відмовити у позові. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у задоволені позову відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, фермерське господарство «Кулевча» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позовних вимог. Апелянт наголошує, що ним вчинялись дії щодо стягнення заборгованості по експортним розрахункам з SC MO ARA MIHALCENI SRL, а заборгованість у розмірі 17 980 доларів США не була включена до позовних вимог внаслідок шахрайських дій контрагента. Більш того, 20.04.2023 року боржник сплатив заборгованість у сумі 17 980 доларів США та 12.05.2023 року доплатив решту суми - 45 558 доларів США. ГУ ДПС в Одеській області подало відзив на апеляційну скарну, у якому заперечувало проти її задоволення та просило суд залишити оскаржуване рішення без змін. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини. На підставі направлення від 21.03.2023 року № 3680/15-32-07-07-16, виданого ГУ ДПС в Одеській області, посадовою особою ГУ ДПС в Одеській області відповідно до п.п.191.1.4 п. 191.1 ст. 191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. б) п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 20.03.2023 № 1727-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФГ «КУЛЕВЧА» з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом від 03.06.2022 № 319/03.06.2022 (дата здійснення операції - 21.06.2022, 22.06.2022 року) за період з 03.06.2022 по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки. Перевірка проводилася з 22.03.2023 року по 28.03.2023 року. За результатами перевірки 03.04.2023 року відповідачем складено акт № 6779/15-32-07-07-18, яким становлено наступні порушення: - п. 1, 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 року № 2473-VІІI «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами, внесеними постановою Правління НБУ від 04.04.2022 року №68 та постановами Правління НБУ від 07.06.2022 року №113, від 07.07.2022 року №142, в результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій в частині порушення строків надходження валютної виручки за договором від 03.06.2022 року №319/03.06.2022 року, укладеним з нерезидентом з SC MO ARA MIHALCENI SRL (Румунія) в сумі 63468,00 дол. США, в результаті чого сума заборгованості, на яку нараховується пеня складає 31680,00 дол. США за період з 18.12.2022 року по 20.12.2022 року (3 дні); 31788,00 дол. США за період з 19.12.2022 року по 20.12.2022 року (2 дні) та 17910,00 дол. США за період з 21.12.2022 року по 28.03.2023 року року (97 днів); - прострочену дебіторську заборгованість у сумі 63468,00 дол. США (2320935,90 грн) по розрахунках ФГ «КУЛЕВЧА» з нерезидентом SC MO ARA MIHALCENI SRL (Румунія) за договором №319/03.06.2022 від 03.06.2022 року. Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 03.04.2023 року № 6779/15-32-07-07-18, позивач звернувся до ГУ ДПС в Одеській області з запереченнями на вказаний акт перевірки. Листом від 26.04.2023 року № 5299/КПР/15-32-07-07-06 «Про розгляд заперечення» ГУ ДПС в Одеській області зазначило позивачу, що висновки акту перевірки від 03.04.2023 року № 6779/15-32-07-07-18 залишаються без змін (а.с. 20-27). На підставі висновків акту перевірки від 03.04.2023 року № 6779/15-32-07-07-18, з урахуванням відповіді ГУ ДПС в Одеській області Про розгляд заперечення від 26.04.2023 року № 5299/КПР/15-32-07-07-06, Головним управлінням ДПС в Одеській області 28.04.2023 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 7596/15-32-07-07-23, яким позивачу нараховано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 207 989 грн 69 коп. (а.с. 17-19). Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до ДПС України. За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 11.07.2023 року № 18663/6/99-00-06-01-02-06, яким залишила податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 28.04.2023 року № 7596/15-32-07-07-23 без змін, а скаргу позивача без задоволення (а.с. 14-16). Не погоджуючись з правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив встановленого та доведеного факту допущення позивачем у своїй господарській діяльності порушень строків розрахунку по зовнішньоекономічних операціях. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закону України «Про валюту і валютні операції» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Зокрема, частиною першої статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Згідно частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону №2473-VIII). Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті. Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах. При цьому положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон № 2473-VIII та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики. Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII) - відсутні. Частинами першою - третьою статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону. Отже, спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті. Так, відповідно до абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин. Крім того, зміни до положень Закону України «Про валюту і валютні операції» здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до Закону № 2473-VIII не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19). При цьому колегія суддів зауважує, що маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляд порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції». Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: «

13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426". Тобто, на переконання колегії суддів, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що пеня, передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №240/25642/22. Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону № 2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Пунктом 14-2 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (в редакції Постанови від 4 квітня 2022 року №68) встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05 квітня 2022 року зменшено з 365 днів до 90 календарних днів. В подальшому граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05 квітня 2022 року згідно Постанови Національного банку України від 07.06.2022 №113 становили 120 днів, а згідно Постанови Національного банку України від 07.07.2022 №142 - 180 днів. Отже, у спірному періоді граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів становлять 180 календарних днів. З урахуванням поставок товару партіями, встановлено, що заборгованість виникла за товар: кількістю 22 000 кг, вартість 15 840 USD (рахунок - фактура №7 від 20.06.2022 року); кількістю 22 000 кг, вартість 15 840 USD (рахунок - фактура №8 від 20.06.2022 року) ; кількістю 22 150 кг, вартість 15 948 USD (рахунок - фактура №9 від 22.06.2022 року); кількістю 22 000 кг, вартість 15 840 USD (рахунок - фактура №10 від 22.06.2022 року). Таким чином граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів «SC MO ARA MIHALCENI SRL» перед ФГ «Кулевча» виникла 18.12.2022 року на суму 31680 доларів США та 19.12.2022 року на суму 31788 доларів США. Відповідно до частини 7 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем. Таким чином, наведена норма містить пряму вказівку на неможливість нарахування пені, зокрема, після прийняття до провадження позовної заяви про стягнення заборгованості. 13 грудня 2022 року ФГ «Кулевча» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу №319/03.06.2022 від 03.06.2022 р. у розмірі 45 558 доларів США. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21 грудня 2022 року (справа № 916/3396/22) відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу №319/03.06.2022 від 03.06.2022 у розмірі 45558 доларів США. Цією ж ухвалою Господарський суд Одеської області призначив підготовче засідання на 21 червня 2023 року о 10.00 годині. У зв`язку з необхідністю повідомлення відповідача в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних комерційних справах від 15.11.1965 року, провадження у справі № 916/3396/22 зупинено до 21.06.2023 року. Отже з моменту відкриття провадження за позовом про стягнення боргу з нерезидента пеня не нараховується на суму, яка є предметом судового стягнення. Оскільки пеня нарахована позивачу: на суму 31680 дол. США за період з 18.12.2022 року по 20.12.2022 року; на суму 31788 дол. США за період з 19.12.2022 року по 20.12.2022 року, тобто у період до відкриття провадження у справі № 916/3396/22, колегія суддів констатує відповідність сум та періодів нарахування пені та не вбачає підстав для її скасування. 23 лютого 2023 року ФГ «Кулевча» подало до Господарського суду Одеської області заяву про уточнення позовних вимог (про збільшення позовних вимог) на суму 17980 доларів США. Також позивач визнає, що сума 17 910 дол. США є заборгованістю сплата по якій прострочена контрагентом, проте вказує, що відповідна сума не була включена до позову внаслідок недобросовісних дій SC MO ARA MIHALCENI SRL. В свою чергу, колегія суддів констатує відсутність будь-яких доказів на підтвердження вчинення SC MO ARA MIHALCENI SRL дій направлених на введення в оману позивача. Крім того, як вже зазначалось, підставою для припинення нарахування пені за порушення строку розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності є саме факт прийняття позовної заяви про стягнення заборгованості до провадження, а не подання позову. Питання прийняття до розгляду заяви позивача від 23.02.2023 року про збільшення позовних вимог вирішено ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.06.2023 року, оскільки до цього провадження у справі було зупинене. Отже, колегія суддів доходить висновку, що нарахування пені за період з 21.12.2022 року по 28.03.2023 року на суму заборгованості 17 910 дол. США є правомірним. З урахуванням вищенаведеного правового регулювання, встановлених обставин у справі, колегія суддів доходить висновку про правомірність та обґрунтованість застосування до позивача пені за порушення строків розрахунків по договору купівлі-продажу №319/03.06.2022 від 03.06.2022 року, укладеному з нерезидентом SC MO ARA MIHALCENI SRL, та погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2023 року №7596/15-32-07-07-23. Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 23 серпня 2023 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу фермерського господарства «Кулевча» залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Н.В.Вербицька Суддя: О.В.Джабурія Суддя: К.В.Кравченко