Постанова Київський апеляційний суд № 754/12044/24

Справа № 754/12044/24 Головуючий в 1 інстанції Провадження № 3-зв/824/39/2025 Доповідач: ОСОБА_1 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А 22 серпня 2025 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , за участю потерпілого ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 ,розглянувши заяву ОСОБА_2 про відвід судді ОСОБА_5 , в с т а н о в и л а: В провадженні судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5 перебуває справа про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, та провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. 11 серпня 2025 року ОСОБА_2 подав до Київського апеляційного суду заяву про відвід судді ОСОБА_5 . В обґрунтування доводів поданої заяви вказав, що в судовому засіданні, яке відбулось 11.08.2025 року, суддя ОСОБА_5 необґрунтовано відмовив у задоволенні поданих ним клопотань про закриття провадження у зв`язку з пропущенням строку на апеляційне оскарження постанови, про призначення експертизи, про виклик свідка, що, на його думку, указує на упередженість судді та наявність особистої зацікавленості судді у результаті справи. Вважає, що за таких обставин, суддя ОСОБА_5 не може брати участі у розгляді вказаної справи та підлягає відводу. Вислухавши пояснення ОСОБА_2 , який підтримав доводи поданої ним заяви про відвід, захисника ОСОБА_4 , який заперечував проти задоволення заяви про відвід, просив відмовити, проаналізувавши доводи поданої заяви, вважаю, що у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді ОСОБА_5 слід відмовити, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд. Оскільки чинним КУпАП не передбачена процедура відводу та самовідводу, з огляду на вказані положення закону та ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою кожному гарантоване право на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, у справі про адміністративне правопорушення сторони провадження можуть заявити відвід, а суддя - самовідвід. Норми чинного КУпАП не регулюють порядок вирішення питання про відвід судді, але з метою додержання принципу законності, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права, при вирішенні цього питання, а саме ст.ст. 75, 81 КПК України. Вичерпний перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, встановлений ст. 75 КПК України. До таких обставин відносяться випадки, коли суддя є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; суддя брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо суддя особисто, його близькі родичі чи члени сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості; у випадку встановлення порушення порядку визначення судді для розгляду справи. Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України. Заявлений судді ОСОБА_5 відвід ОСОБА_2 мотивував тим, що суддя ОСОБА_5 необґрунтовано відмовив йому у задоволенні поданих ним клопотань про закриття провадження у зв`язку з пропущенням строку на апеляційне оскарження постанови, про призначення експертизи, про виклик свідка, що, на його думку, указує на упередженість судді та наявність його особистої зацікавленості у результаті справи. Вважає, що за таких обставин, суддя ОСОБА_5 не може брати участі у розгляді вказаної справи та підлягає відводу. Вважаю, що доводи заявленого відводу є надуманими та такими, що не ґрунтуютьсяяк на вимогах закону, так і на матеріалах судового провадження. Як вбачається з матеріалів судового провадження, 11 серпня 2025 року під час розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року в судовому засіданні суддя ОСОБА_5 , заслухавши думку учасників судового засідання, відмовив в задоволенні низки клопотань ОСОБА_2 . Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність судді і не посягати на неї. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09.11.2006 року зазначено: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного», тобто презумпція особистої неупередженості судді діє допоки не з`являться докази на користь протилежного. У заяві ОСОБА_2 про відвід судді ОСОБА_5 не зазначено жодних обставин, які б викликали об`єктивний сумнів у неупередженості та безсторонності судді ОСОБА_5 чи посилання на інші підстави, передбачені ст. 75 КПК України, а також не долучено належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді. Заявлений ОСОБА_2 відвід судді ОСОБА_5 зводиться виключно до його незгоди з процесуальними рішеннями судді, а саме незгоди з відмовою у задоволенні клопотань, що не може бути підставою для відводу і не є переконливим свідченням упередженості судді. Крім того, в самій заяві ОСОБА_2 вказав, що суддя відмовив у задоволенні клопотань, мотивуючи їх певними обставинами, які однак ОСОБА_2 не сприймає і вважає їх безпідставними, що навпаки свідчить про аргументованість прийнятих суддею рішень та відсутність будь-якої упередженості. Згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, в п. 10 Постанови від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися за допомогою апеляції. Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 також передбачено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Таким чином, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. Відповідно, незгода сторони з вчиненням суддею процесуальних дій та винесеним судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а може бути викладена в апеляційній (касаційній) скарзі на судове рішення. З урахуванням викладеного, доводи ОСОБА_2 про відвід судді ОСОБА_5 є безпідставними, оскільки є особистими припущеннями ОСОБА_2 щодо упередженості судді та наявності його особистої зацікавленості у результаті справи та зводяться виключно до незгоди з процесуальними рішеннями судді, винесеними в ході розгляду справи. Інших передбачених законом підстав, які би викликали сумнів у об`єктивності та неупередженості судді, атакож інших підстав, які би виключали участь судді ОСОБА_5 у розгляді цієї справи не встановлено, що вказує на необґрунтованість заяви ОСОБА_2 про відвід судді та необхідності відмови у його задоволенні. Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 75, 80, 81 КПК України, п о с т а н о в и л а: У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року щодо ОСОБА_3 - відмовити. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя ОСОБА_1