Постанова Львівський апеляційний суд № 463/5521/19

Справа № 463/5521/19 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я Провадження № 22-ц/811/2508/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 серпня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Копняк С. М., суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В., секретар судового засідання Марко О. Р., з участю представника позивача адвоката Панова Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 30 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: П`ята Львівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визнання права спільної власності подружжя, ВСТАНОВИВ: в липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , право спільної сумісної власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними спорудами в рівних частках, по на кожного. Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 30 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: П`ята Львівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про визнання права спільної власності подружжя, залишено без розгляду. Ухвала вмотивована тим, що будучи належним чином повідомленою про розгляд справи після поновлення провадження у справі в підготовче засідання позивачка жодного разу не з`явилася, явку свого представника повторно не забезпечила, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала, а тому враховуючи також і те, що у справі двічі 12 листопада 2020 року та 06 вересня 2022 року призначалася судова будівельно-технічна експертиза, у зв`язку з чим провадження у справі до 10 березня 2025 року було зупинено, однак експертиза так і не проведена, оскільки позивачем вартість проведення експертизи повторно не була сплачена, суд дійшов висновку, що позов необхідно залишити без розгляду. Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 , подавши в липні 2025 року апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 30 червня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не визнав поважною причиною те, що представник позивача надав належні докази (медичні довідки), які засвідчують отримання травм під час обстрілу м. Києва, де він проживає. Така обставина, на думку заявника, є непередбаченою з врахуванням військової агресії. Відзив на апеляційну скаргу від позивачки не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивачки, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Статтею 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України). За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, у редакції, яка діяла на час розгляду справи та постановлення оскарженої ухвали, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи Колегія суддів зауважує, що редакція пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України щодо наслідків повторної неявки належним чином повідомленого позивача у підготовче засідання, була змінена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX, введеного в дію з 18 жовтня 2023 року. Наведена норма узгоджується з положеннями пункту 1 частини другої статті 200 ЦПК України, в частині того, яку ухвалу може постановити суд за результатами підготовчого засідання. Оскаржена ухвала постановлена судом 30 червня 2025 року. В матеріалах справи відсутня ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України) Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України). Після внесення змін до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду як на стадії підготовчого провадження, так і під час розгляду справи по суті. Причому повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки, проте вона має бути повторною саме на відповідній стадії судового процесу, підтвердженням чого є використання сполучника «чи» в нормі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Однак, позов не можна залишити без розгляду з цієї підстави, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, а також за умови повідомлення позивача належним чином про час та місце розгляду справи як першого, так і другого разу. Встановивши, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про місце, дату і час судового розгляду справи, проте в судові засідання двічі не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний суд, обґрунтовано залишив позов без розгляду. У цьому зв`язку, колегія суддів враховує, що поважність причин повторної неявки одного із представників позивачки не має жодного правового значення для вирішення питання про залишення без розгляду позову в такому випадку. Також колегія суддів враховує, що позивачка в суді першої інстанції мала двох представників, проте другий представник жодного разу не повідомив суд про причини своєї неявки у два останні судові засідання. Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги щодо неправомірного залишення судом першої інстанції позову без розгляду. За таких обставин, місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Оскільки наведені в апеляційної скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, оскаржену ухвалу належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, а саме того, що ухвалу суду слід залишити без змін, підстави для розподілу судових витрат, які пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції, а також щодо судових витрат особи, яка подала апеляційну скаргу, відсутні. Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

УХВАЛИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 30 червня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 25 серпня 2025 року. Головуючий С.М. Копняк Судді: С.М. Бойко А.В. Ніткевич