Постанова 4857 № 380/3506/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ головуючий суддя у першій інстанції: Кондратюк Ю.С. 19 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/3506/25 пров. № А/857/22049/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Довгої О.І., Хобор Р.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі № 380/3506/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: 24.02.2025р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив суд: - визнати протиправними дії, щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період: 09.05.2023р. - 31.12.2023р. включно з урахуванням компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №44; - зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період: 09.05.2023р. - 31.12.2023р. включно з урахуванням компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №44; - зобов`язати здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки по день фактичної виплати на відповідний рахунок. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2025р. в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить апеляційний суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2025р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Як видно з записів військового квитка серії НОМЕР_2 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 09.05.2023р. - 29.06.2023р. 29.06.2023р. Наказом Командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №180 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів грошового забезпечення з 29.06.2023р., у зв`язку з вибуттям до нового місця служби Військової частини НОМЕР_3 . ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч.2-ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. № 1282-XII. Із змісту ст.1-ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» видно, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). ч.1-ч.2 ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», передбачено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078. абз.18 п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» № 2710-IX від 03.11.2022р. зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у 2023 році проведення індексації грошового забезпечення, в тому числі, і поліцейських та військовослужбовців, не здійснюється з огляду на імперативні приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022р. № 2710-IX. Вказана норма Закону є чинною та неконституційною не визнавалася, а тому, підлягає застосуванню до спірних правовідносин. При цьому, оскільки, дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зупинено на 2023 рік, тому підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок проведення індексації грошових доходів населення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078, який прийнятий на виконання вимог ч.2 ст.6 вказаного Закону, також не діє протягом 2023 року. Стосовно доводів апелянта про те, що у зв`язку з невиплатою індексації, він позбавлений набутого права на отримання належного грошового забезпечення, що є обмеженням права на оплату праці, а також, покликання на ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, апеляційний суд зазначає таке. Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011р. № 20-рп/2011 зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави. Отже, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що починаючи з 01.01.2023р. у військовій частині НОМЕР_1 відсутній обов`язок нараховувати та виплачувати індексацію грошового забезпечення позивачу, а тому судом першої інстанції обгрунтовано відмовив в позові. Крім того, вірним є висновки суду першої інстанції, що позовні вимоги заявлені до Військової частини НОМЕР_1 щодо виплатити індексації грошового забезпечення за період з 30.06.2023р. - 31.12.2023р. до задоволення не підлягають, оскільки Наказом Командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.06.2023р. №180 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів грошового забезпечення з 29.06.2023р., у зв`язку з вибуттям до нового місця служби Військової частини НОМЕР_3 . А тому з 30.06.2023р. позивач не перебував на грошовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 . Позовні вимоги щодо нарахування та виплатити компенсації сум податку на доходи фізичних осіб та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки по день фактичної виплати є похідними, тому також задоволенню не підлягають. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Військової частини НОМЕР_1 діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. В ст.242 КАС України видно, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі № 380/3506/25- без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді О. І. Довга Р. Б. Хобор