Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 482/2310/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 482/2310/23 Перша інстанція суддя Баранкевич В.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2024 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 122076 від 02 жовтня 2023 року. Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2024 року відмовлено в задоволенні позову. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про залишення без задоволення позовних вимог, оскільки суб`єктом владних повноважень не доведено факту вчинення позивачем спірного правопорушення. В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про залишення без задоволення позовних вимог, так як суб`єктом владних повноважень правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 122076 від 02 жовтня 2023 року, о 09 год. 25 хв. на польовій дорозі біля с. Криворіжжя, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем DAEWOO LANOS, номерний знак НОМЕР_1 , не пред`явив для перевірки посвідчення водія категорії «В», чим порушив п 2.1. «а» Прави дорожнього руху, а також не пред`явив чинного страхового полісу про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1. «г» ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 та ч. 2 ст. 126 КУпАП, за наслідком чого до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу, розміром 3 400,00 грн. Не погоджуючись з фактом притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення без задоволення позовних вимог, так як суб`єктом владних повноважень доведено правомірність оскаржуваної постанови, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, відповідно до ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух», порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 1.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Згідно пп. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно пп. «ґ» п. 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення). Крім того, згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ч. 2 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Колегією суддів встановлено, що оскаржуваною постановою у справі про адміністративне правопорушення притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 та ч. 2 ст. 126 КУпАП. В даному випадку, поліцією встановлено, що позивач, керуючи транспортним засобом, порушив вимоги пп. «а» та пп. «ґ» п. 2.1 Правил дорожнього руху, а саме керував транспортним засобом без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та без дійсного полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. При цьому, керуючись вимогами ч. 2 ст. 36 КУпАП, поліцейськими на позивача накладено адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за керування транспортним засобом без посвідчення водія на право керування транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП). Між тим, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, а також надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення, в межах доводів та вимог скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. В даному випадку, в апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції безпідставно не надано належної правової оцінки доводам позовної заяви про те, що позивач не керував транспортним засобом в обставинах, зазначених в оскаржуваній постанові. В свою чергу, колегія суддів зазначає, що згідно вищевикладених норм права, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, згідно відібраних поліцейськими у позивача письмових пояснень від 02 жовтня 2023 року вбачається, що 02 жовтня 2023 року він керував т/з DAEWOO LANOS ( НОМЕР_1 ) без водійського посвідчення категорії «В» та полісу обов`язкового страхування. Інформація про вказані письмові пояснення внесена до оскаржуваної постанови, в якій позивачем також поставлено свій особистий підпис. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суб`єктом владних повноважень надано докази вчинення позивачем спірних правопорушень. Між тим, колегія суддів наголошує на тому, що позивач, повідомляючи судам першої та апеляційної інстанцій інформацію про те, що він не здійснював керування транспортним засобом DAEWOO LANOS ( НОМЕР_1 ) на момент його зупинки поліцейськими, не повідомляє особи водія, який начебто керував транспортним засобом та мав бути присутнім під час складення оскаржуваної постанови, а також не повідомляє суду причин надання поліцейським своїх письмових пояснень вищевикладеного змісту. З іншого боку, колегія суддів також наголошує на тому, що позивачем не надано до суду копії посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та дійсного на момент вчинення правопорушення полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність залишення позову без задоволення. При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, судова колегія,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян