Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 484/5086/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 484/5086/24 Перша інстанція суддя Максютенко О.А. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2024 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 594 від 05 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2024 року відмовлено в задоволенні позову. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та проігноровано клопотання представника позивача від 14 жовтня 2024 року про перенесення розгляду справи. Крім того, в апеляційній скарзі зазначається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є самостійною та достатньою підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 № 594 від 05 вересня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а також накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розміром 17 000,00 грн. Постанова мотивована тим, що 03 вересня 2024 року о 09 годині 45 хвилин, під час дії особливого періоду, за наслідком прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 та під час проведення звірки облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 з 24 жовтня 2016 року знятий з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 та по теперішній час не звертався до районного ТЦК та СП за місцем проживання для взяття його на військовий облік, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». Не погоджуючись з отриманою постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову в задоволенні позовних вимог, так як суб`єктом владних повноважень правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено на позивача спірне адміністративне стягнення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В свою чергу, згідно ч. 3 ст. 210 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Між тим, згідно ч. 1 ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Згідно ч. 2 ст. 235 КУпАП, від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. При цьому, згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП,При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 594 від 05 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. В даному випадку, оскаржуваною постановою по справі про адміністративне правопорушення накладено на позивача адміністративне стягнення за порушення правил взяття на військовий облік, встановлених ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, одним з доводів апеляційної скарги є те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, без доказів її належного сповіщення, є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. В свою чергу, як вбачається з аналізу вищевикладених норм права, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В даному випадку, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлено позивача у протоколі про адміністративне правопорушення, який було завчасно вручено позивачу, що підтверджується особистим підписом позивача. При цьому, позивачем не зазначається про те, що він звертався до суб`єкта владних повноважень із клопотанням про відкладення розгляду справи. Крім того, колегія суддів враховує, що копію оскаржуваної постанови вручено позивачу у день її прийняття, що також підтверджується особистим підписом позивача. З іншого боку, є помилковими доводи апеляційної скарги про те, що суб`єктом владних повноважень порушено вимоги ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, а як наслідок ч. 1 ст. 268 КУпАП, так як не повідомлено позивача за три дні про розгляд його справи. Так, згідно ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Тобто, зазначена норма регулює лише строки вручення судової повістки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності судом, щодо розгляду її справи в суді. Враховуючи викладене, обсяг доводів апеляційної скарги та відсутність спростовання факту вчинення спірного правопорушення, колегія суддів не вбачає підстав для визнання протиправною оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, а як наслідок скасування рішення суду першої інстанції з цих підстав. З іншого боку, щодо допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне. В даному випадку, апелянт вважає, що судом першої інстанції проігноровано його клопотання від 14 жовтня 2024 року про перенесення розгляду справи. Між тим, колегія суддів зазначає, що ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 вересня 2024 року, судом першої інстанції призначено розгляд даної справи без виклику сторін за наявними матеріалами справи на 26 вересня 2024 року. Згодом, на підставі заяви представника позивача про перенесення розгляду справи у зв`язку з тим, що він не отримував копії відзиву суб`єкта владних повноважень, розгляд справи відкладено судом на 16 жовтня 2024 року. Тобто, судом першої інстанції, реалізуючи право позивача на судовий захист, задоволено зазначену заяву та надано представнику позивача додатковий час для подання відповіді на відзив (відповідь на відзив подано 03 жовтня 2024 року). З іншого боку, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що зазначене клопотання від 14 жовтня 2024 року про перенесення розгляду справи окремо не розглянуто судом першої інстанції. Проте, колегія суддів вважає, що повторне відкладення розгляду справи, яка розглядається без виклику сторін (в порядку письмового провадження), лише з підстав наявності у представника позивача судового засідання у відповідний день по іншій справі, не має доцільності, впливає на строк розгляду справи та жодним чином не сприятиме реалізації права позивача на судовий захист. Тому, вказане порушення норм процесуального права судом першої інстанції, на переконання колегії суддів, є формальним та таким, що не є достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 311, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян