Постанова Житомирський апеляційний суд № 289/274/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №289/274/25 Головуючий у 1-й інст. Мельник О. В. Номер провадження №33/4805/689/25 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 серпня 2025 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 травня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 05 лютого 2025 року, о 20-44 год у м. Радомишль по вул. Плетенецька, 22, керуючи транспортним засобом OPEL ASTRA, номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, здійснив наїзд на паркан, унаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдав матеріальної шкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , травмованих немає. Разом з тим, водій перебував у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці ДТП із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 6820, результат тесту № 590 - 0,72 % проміле. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом евакуації транспортного засобу. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 12.1, 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що матеріалами справи не підтверджено наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння, направлення до медичного закладу не виписувалось, водій до медичного закладу для виявлення стану алкогольного сп`яніння не направлявся, хоча він вказував, що вживав ліки за станом свого здоров`я. Вважає не вірними результати огляду на приладі Драгер 6820, оскільки під час проведення огляду у працівника поліції працювала рація та бодікамера, що призвело до викривлення показників приладу, а інший поліцейський не пройшов підготовки з приводу порядку використання вказаного приладу, свідки до участі у проведенні огляду водія на місці зупинки не залучались. Скаржник зазначив, що час проведення огляду не узгоджується із рапортом поліцейського. На думку скаржника, протоколи про адміністративні правопорушення не відповідають ст. 256 КУпАП. В судовому засіданні ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити, зазначив, що за станом здоров`я вимушено приймає спиртові настоянки на меду з прополісом та хлібний квас, проте вважає, що від їх прийому стану алкогольного сп`яніння в нього немає. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку. Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколами про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п.п. 2.9 а, 12.1 Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статтей 283, 284 КУпАП. Частиною 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно положень п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Процедура огляду водія на стан алкогольного чи іншого сп`яніння також передбачена ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВСУ та МОЗУ №1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в МЮ України за №1413/27858. З матеріалів справи вбачається, що висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, - є обґрунтованими, оскільки підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, яким судом першої інстанції дано належну оцінку. Зокрема, суд першої інстанції обґрунтовано визнав достовірними дані протоколів про адміністративні правопорушення про фактичні обставини події правопорушень, оскільки вони узгоджуються та підтверджуються вказаними у постанові доказами: протоколами про адміністративне правопорушення від 05 лютого 2025 року серії ААД № 757001 та серії ЕПР1 239488; чеком тесту № 590 приладу Drager Alcotest 6820 від 05 лютого 2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів водія ОСОБА_1 , згідно з якими результат огляду становить 0,72 проміле; направленням на огляд водія ОСОБА_1 в КНП «Радомишльська лікарня» метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 лютого 2025 року; електронним рапортом Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 05 лютого 2025 року про надходження на службу 102 повідомлення від ОСОБА_4 про ДТП о 20-36 год за адресою м. Радомишль, вул. Плотинецька, 20 за участю автомобіля з номером НОМЕР_1 ; письмовими пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 05 лютого 2025 року; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 05 лютого 2025 року; довідкою Ритомирського РУП ГУНП в Житомирській області про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 17 серпня 2012 року; розписками про роз`ясненню ОСОБА_1 прав, передбачених ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом, про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу; копіями свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та копією декларації про відповідність приладу вимогам Технічного регламенту; відеозаписами з бодікамер поліцейських. Так, згідно відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, працівники поліції прибули на місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Встановили особу винуватця ДТП - ОСОБА_1 , який пояснив, що підвозив знайомого та не впорався з керування транспортним засобом на повороті і в`їхав у паркан. Разом з тим, поліцейські виказали підозру про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння у зв`язку з запахом алкоголю з порожнини рота. Вживання алкоголю водій заперечив. На вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння водій погодився на огляд на місці за допомогою технічного приладу Drager Alcotest 6820, після чого йому надали можливість обрати запечатаний мундштук, роз`яснили порядок використання приладу, результат огляду виявився позитивним та становив 0,72 проміле. З результатами тесту ОСОБА_1 погодився, чек тесту № 590 приладу Drager Alcotest 6820 підписав. В подальшому працівники поліції у присутності ОСОБА_1 склали щодо нього адміністративні матеріали, які останній підписав без зауважень та заперечень, у письмових поясненнях зазначив, що хворіє на цукровий діабет, вживав ліки на спиртовій основі. Отже, дії поліцейських по виявленню у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та фіксації проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою технічних засобів відеозапису та у протоколі про адміністративне правопорушення у даній справі в цілому відповідають вимогам ст. 266 КУпАП України та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Зазначені вище докази суд першої інстанції вірно визнав належними та допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вказаних адміністративних правопорушень, а відеозапис зі службового автомобіля та портативних камер поліцейських, на думку апеляційного суду, є послідовним та відображає достатньо повну інформацію щодо загальних обставин перебігу подій 05 лютого 2025 року у м. Радомишлі по вул. Плетенецька, 22, та відповідає п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026 та вимогам ст. 251 КУпАП. При цьому, за змістом п. 2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених п.п. 3, 4 Розділу І цієї Інструкції. У даному випадку водію запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на підставі виявлених ознак, які відображені у акті огляду (а.с. 16), а саме: запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Разом з цим проведенню огляду на стан сп`яніння передувало оголошення водію такої ознаки як запаху алкоголю із порожнини рота, що зафіксовано на відеозаписі. Доводи скаржника щодо складення направлення на проходження огляду в медичному закладі у його відсутності не спростовує його вини, оскільки останній погодився з результатом огляду, проведеного на місці вчинення ДТП та не наполягав на направленні його для проведення огляду у закладі охорони здоров`я. Аргументам скаржника щодо порушення працівниками поліції порядку використання газоаналізатором Alcotest Drager 6820, що призвело до викривлених показників, розбіжності у часі в декілька хвилин суд першої інстанції надав вичерпну оцінку, сприйнявши такі доводи як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення. Апеляційний суд підтримує таку позицію районного суду та зауважує, що водій спочатку заперечував вживання алкоголю, потім у письмових поясненнях в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №239488 зазначив, що випив ліки на спиртовій основі, тоді як у суді першої інстанції надавав пояснення, що пив лише квас. Такі суперечливі покази свідчать про спробу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, заплутати суд та перешкодити встановити дійсні обставини справи. Законодавством України встановлений мінімальний показник вмісту алкоголю в крові 0,2‰, при наявності якого, можна стверджувати про перебування особи в стані алкогольного сп`яніння. Разом з цим, у водія ОСОБА_1 встановлений показник 0,72 проміле, що у три рази перевищує допустиму норму та свідчить про беззаперечне перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння. Будь яких доказів на спростування не правильних, на думку скаржника, показників вмісту спирту у видихуваному повітрі за результатами огляду на приладі газоналізаторі Драгер, скаржник не надав. ОСОБА_1 не висловлював жодних заперечень відносно того, що не довіряє покажчикам приладу Драгер, і така його версія щодо недовіри саме показникам технічного засобу з`явилась лише в суді першої інстанції та підтримана ним у суді апеляційної інстанції. Квитанцію чека Драгер ОСОБА_1 також підписав, тим самим погодившись з результатом огляду. Будь-яких зауважень щодо роботи приладу газоаналізатора чи дій працівників поліції під час проведення огляду скаржник не висловлював. Необхідно зазначити, що законом не передбачена обов`язкова присутність свідків при проведенні огляду водія на стан алкогольного сп`яніння за умови застосування відеозапису (ст. 266 КУпАП), якому було надано оцінку, як належному та допустимому доказу. На противагу доводам скаржника протоколи про адміністративні правопорушення складені за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 та за змістом відображають усю сукупність події 05 лютого 2025 року за участю ОСОБА_1 . Зібраними у справі доказами підтверджується прямий причинний зв`язок з подією даної пригоди та наслідками у виді механічного пошкодження автомобілем ОСОБА_1 паркану за адресою АДРЕСА_1 , а у його діях вбачаються ознаки порушення вимог п. 12.1 України, що свідчить про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Додаткових аргументів щодо незаконності дій працівників поліції під час складення протоколу щодо ОСОБА_1 , зокрема й у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційна скарга не містить. Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримався вимог статтей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заявлене суду апеляційної інстанції клопотання про врахування при розгляді справи життєвих та інших обставин особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки положення ч. 2 ст. 33 КУпАП щодо врахування при накладенні стягнення характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, застосовуються у всіх випадках, крім накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Санкція статті 130 ч. 1 КУпАП є безальтернативною та закон в даному випадку не передбачає процесуальної можливості призначити будь-яке інше адміністративне стягнення. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам та зібраним у справі документам, як належним та допустимим доказам. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. За таких обставин, підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 травня 2025 року без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Н.Й. Григорусь