LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Миколаївський апеляційний суд484/2586/25

від 21.08.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

21.08.25 33/812/346/25 Єдиний унікальний номер судової справи: 484/2586/25 Головуючий суду І інстанції - суддя Маржина Т.В. Номер провадження: 33/812/346/25 Головуючий суддя апеляційного суду - Крамаренко Т.В. Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 серпня 2025 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Крамаренко Т.В., із секретарем судового засідання Колосовою О.М., за участю захисника адвоката Бабкової О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Бабкової Ольги Сергіївни на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 323759 від 08 травня 2025 року, водій ОСОБА_1 08 травня 2025 року об 11 год 30 хв в м. Первомайську по вул. В. Жуковського біля буд. 40 керував транспортним засобом Хюндай Сантафе д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоналізатора алкотестеру Драгер відмовився, також відмовився від проходження такого огляду в Первомайській ЦМБЛ, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. He погоджуючись із зазначеною постановою суду, 28 липня 2025 року захисник ОСОБА_1 адвокат Бабкова О.С. подала до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити, за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі, адвокат Бабкова О.С. зазначає, що постанова суду першої інстанції є не законною, у зв?язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення ним норм матеріального і процесуального права. Так, на думку захисника суд не з?ясував всіх фактичних обставин справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним у справі доказам та обставинам справи, спрощено підійшов до розгляду справи, не сприяв повному, об?єктивному та неупередженому її розгляду, що призвело до винесення незаконної постанови суду. Суд фактично перейняв на себе обов?язок щодо доведення вини ОСОБА_1 , чим грубо порушив його право на захист. За такого, захисник вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Адвокат Бабкова О.С. звертає увагу на те, що відео, яке міститься на трьох окремих файлах, не містить зафіксованого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. На вказаних відео зафіксовано те, що ОСОБА_1 виходить з автомобіля, але не керує ним. Натомість, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп?яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Виключно тому, що ОСОБА_1 не керував будь-яким транспортним засобом, тому не є водієм і підстав у працівників поліції для перевірки його на стан сп?яніння не було, оскільки чинним законодавством України не передбачена перевірка авто пішохода чи пасажира працівником поліції на стан сп`яніння. Також, адвокат зауважує, що працівники поліції не зупиняли автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , а підійшли до автомобіля, який вже стояв. При цьому автомобіль був в нерухомому стані та в ньому були відсутні будь-які ознаки руху та приведення рух. Разом з тим, працівниками поліції не було додано до протоколу адміністративного правопорушення будь-які пояснення свідків чи інші докази, які б підтвердили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, в час, зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення. Захисник Пахомова М.О. зазначає також про те, що поліцейським не було вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Вважає, що такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (Постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі N? 524/9827/16-a). Все це, на думку адвоката Бабкової О.С. свідчить про те, що під час складання протоколу не дотримано вимог чинного законодавства щодо незалежності та допустимості доказів, працівниками поліції не вжито належних заходів щодо встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, не надано жодних належних і допустимих доказів, які могли б підтвердити факт умисного скоєння ОСОБА_1 правопорушення. Під час апеляційного розгляду захисник - адвокат Бабкова О.С. апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримала, просила її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції. Вислухавши аргументи та доводи адвоката Бабкової О.С., вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП). Постанова суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам. Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (з послідуючими змінами і доповненнями) водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. Так, винуватість водія ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними, які містяться у: - протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 323759 від 08 травня 2025 року, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 08 травня 2025 року об 11 год 30 хв в м. Первомайську по вул. В. Жуковського біля буд. 40 керував транспортним засобом Хюндай Сантафе д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоналізатора алкотестеру Драгер відмовився, також відмовився від проходження такого огляду в Первомайській ЦРЛ; - Акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, ОСОБА_1 маючи ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, порушення мови) відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння; - Направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого в ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, порушення мови; - відеозаписах з відео реєстратора та бодікамери поліцейського, з яких встановлено, що автомобіль марки Хюндай Сантафе номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись на зустріч поліцейському авто, а потім перед ним, здійснив маневр повороту ліворуч, а потім різко праворуч і зупинився. З водійського сидіння вказаного автомобіля вийшов чоловік, особу якого в подальшому буде встановлено як ОСОБА_1 . Працівник поліції повідомив водію про причину його зупинки не ввімкнення покажчику повороту та здійснював перевірку документів: водійського посвідчення та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Під час спілкування працівника поліції з водієм, у останнього були виявлені такі ознаки алкогольного сп`яніння як різкий запах алкоголю з ротової порожнини, млява мова, хитка хода, про що було повідомлено ОСОБА_1 , у зв`язку з цим, працівник поліції запропонував останньому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер або в медичному закладі, однак водій відмовився. Після чого працівник поліції повідомив водію про наслідки такої відмови, а саме що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Також поліцейським було роз`яснено ОСОБА_1 його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено про відсторонення від подальшого керування транспортним засобом. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні. Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 323759 від 08 травня 2025 року та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року. Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені працівником поліції 08 травня 2025 року у водія ОСОБА_1 , а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, порушення мови в розумінні п.п.2 та 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Отже, на вимогу працівників поліції водій ОСОБА_1 мав беззастережно виконати їх законну вимогу щодо огляду на стан сп`яніння. Таке прямо передбачено п.2.5 ПДР України та абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп`яніння. З урахуванням встановленого, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови повно, об`єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність наявності в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і такий висновок, всупереч тверджень самого водія та її захисника ґрунтується на наявних у справі доказах. Доводи апеляційної скарги про те, що відео, яке міститься на трьох окремих файлах, не містить зафіксованого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом є безпідставними та спростовуються самим відеозаписом з відео реєстратора, яким зафіксовано як рух автомобіля Хюндай Сантафе номерний знак НОМЕР_1 так і особу, яка ним керувала ОСОБА_1 . З відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 після зупинки вказаного транспортного засобу вийшов з нього відкривши дверцята з водійського боку. Також, відеозаписом спростовується тверджен ня адвоката, про те, що працівники поліції не зупиняли автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , а підійшли до автомобіля, який вже стояв. При цьому автомобіль був в нерухомому стані та в ньому були відсутні будь-які ознаки руху та приведення в рух. Не заслуговують на увагу суду також посилання захисника на те, що поліцейським було не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, оскільки працівником поліції під відеозапис було роз`яснено ОСОБА_1 його права, як особи яка притягається до адміністративної відповідальності, що передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, про його право користуватися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права. Інші доводи апеляційної скарги не впливають на обґрунтовані висновки суду. Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, твердження адвоката Бабкової О.С. з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на спробу уникнення водієм ОСОБА_1 адміністративної відповідальності. При цьому апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винуватості водія ОСОБА_1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Не встановлено і істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції було прийнято законну і обґрунтовану постанову відносно ОСОБА_1 з наведенням обґрунтованих мотивів. Згідно довідки Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 . За такого, обраний суддею вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП, окрім того санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. За таких обставин, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував усі обставини при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 283, 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Бабкової Ольги Сергіївни - залишити без задоволення. Постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.В. Крамаренко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»