Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/25072/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/25072/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 серпня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Ключковича В.Ю. Суддів: Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О., за участю: секретаря судового засідання Кузьмука Б.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанови та повідомлення, - В С Т А Н О В И В : Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач, апелянт), в якому просить суд: - визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб штрафу у розмірі - 5 100,00 грн по ВП НОМЕР_1 від 18.02.2022 року, винесену державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленко Є.І. в порядку примусового виконання виконавчого листа по справі №757/33835/17 ( ОСОБА_1 ); - визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб штрафу у розмірі - 10 200,00 грн по ВП НОМЕР_1 від 22.11.2023 року, винесену державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленко Є.І. в порядку примусового виконання виконавчого листа по справі №757/33835/17 (ОСОБА_1.); - визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 від 22.11.2023 року, винесену державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленко Є.І. в порядку примусового виконання виконавчого листа по справі №757/33835/17 (ОСОБА_1.); - визнати протиправним та скасувати повідомлення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленко Є.І. по ВП НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 Кримінального кодексу України. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що відповідачем у виконавчому провадження НОМЕР_1 спірними постановами від 18.02.2022 та від 22.11.2023 було накладено на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб штраф за невиконання виконавчого листа №757/33835/17-ц, виданого 07.09.2021 Печерським районним судом м.Києва, про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб визнати ОСОБА_1. кредитором АТ "Дельта Банк" на підставі свідоцтва про право на спадщину, зареєстрованого в реєстрі за номером 1-1228, бланк серія НАС номер 653474 та включити його кредиторські вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства "Дельта Банк". Крім того, відповідачем була прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 від 22.11.2023 на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону №1404, у зв`язку з невиконанням позивачем рішення та направленням до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем спірних постанов та повідомлення, оскільки ним було добровільно виконане вказане судове рішення. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 . Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича про накладення штрафу від 18.02.2022 у виконавчому провадженні НОМЕР_1. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича про накладення штрафу від 22.11.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича про закінчення виконавчого провадження від 22.11.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт зазначає, що обставини викладені у заявах позивача, що зареєстровані у відділі 27.10.2021 та 19.01.2022 не підлягають задоволенню, оскільки суперечать положенням статті 32 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідач наголошує, що доказів об`єктивної неможливості виконання рішення суду за виконавчим провадженням НОМЕР_1 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не надано за період з дати відкриття виконавчого провадження по дату накладення штрафу. Так само позивачем не було надано будь-яких доказів того, що своєчасне виконання рішення є неможливим та потребує значно більшого часу, ніж встановлено державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження. Листи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у рамках ВП НОМЕР_1 є формальними відписками, які отримує Відділ за кожним виконавчим провадження щодо цього боржника. 14.08.2025 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Відповідно до фактичних обставин справи, 24.09.2021 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленком Євгенієм Івановичем було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №757/33835/17-ц, виданого 07.09.2021 Печерським районним судом м. Києва, про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб визнати ОСОБА_1. кредитором АТ "Дельта Банк" на підставі свідоцтва про право на спадщину, зареєстрованого в реєстрі за номером 1-1228, бланк серія НАС номер 653474 та включити його кредиторські вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства "Дельта Банк". Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вказаний у виконавчому провадженні НОМЕР_1 в якості боржника. 18.02.2022 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленком Євгенієм Івановичем в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 було прийнято постанову про накладення штрафу, якою на позивача за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн. 22.11.2023 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленком Євгенієм Івановичем в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 було прийнято постанову про накладення штрафу, якою на позивача за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн. Також 22.11.2023 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленком Євгенієм Івановичем в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 та статті 40 Закону України "Про виконавче провадження". У вказаній постанові відповідач зазначив, що 22.11.2023 державним виконавцем було направлено до Шевченківського УП ГУНП України в м. Києві повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, у зв`язку з невиконанням позивачем судового рішення. Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірних постанов, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно із статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до пунктів 1, 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Частиною четвертою статті 19 Закону № 1404-VIII передбачено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Пунктом 6 частини п`ятої статті 19 Закону № 1404-VIII встановлено, що боржник зобов`язаний надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Згідно із частинами 5, 6 статті 26 Закону Закон № 1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). Згідно з частинами 1, 2 ст.63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Отже, стаття 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що після вжиття вказаних дій, у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, та надіслання до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі №127/522/17. Відповідно до пункту 3 розділу XІV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5), у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання. У постанові про накладення на боржника штрафу виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу. Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається боржнику. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Отже, Законом № 1404-VIII на державного виконавця покладено обов`язок перевіряти виконання рішення боржником, на що також вказав Верховний Суд у постанові від 02.02.2022 у справі №200/10827/21. У постанові від 20.05.2021 у справі № 420/5465/18 Верховний Суд зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У зв`язку з цим з характеру правовідносин і змісту зобов`язання примусове виконання його здійснюється в межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть бути з`ясовані такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання та подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Аналіз правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без важливих на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами. Державний виконавець, приймаючи рішення про надіслання до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, у тому числі і обставини, на які посилається боржник в обґрунтування неможливості виконання судового рішення у встановлений законодавством строк. Колегією суддів встановлено, що 24 вересня 2021 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленком Євгенієм Івановичем було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №757/33835/17-ц. Листом від 18 жовтня 2021 року №60-14218/21 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив відповідача про вжиття ним заходів щодо виконання судового рішення у справі №757/33835/17, проте, виконання судового рішення потребує значного часу, відтак просив відкласти проведення виконавчих дій та винести відповідну постанову (а.с.71). Листом від 17 січня 2022 року №60-573/22 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив відповідача про вжиття ним заходів щодо виконання судового рішення у справі №757/33835/17, проте, виконання судового рішення потребує значного часу, відтак просив відкласти проведення виконавчих дій та винести відповідну постанову (а.с.14, 72). За приписами статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову. Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1, відповідна постанова про відкладення проведення виконавчих дій відповідачем не приймалась. Разом з тим, згідно з пунктом 3 частини другої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Отже, листи позивача від 18 жовтня 2021 року №60-14218/21 та від 17 січня 2022 року №60-573/22 підлягали розгляду та вирішенню відповідачем. При цьому, вирішенню питання щодо наявності підстав для накладення на позивача штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду, згідно постанови від 18 лютого 2022 року, мав передувати розгляд таких листів, оскільки останні містили обґрунтування неможливості виконання боржником судового рішення у строк, встановлений державним виконавцем. Разом з тим, матеріали виконавчого провадження НОМЕР_1 не містять жодних доказів розгляду листів позивача від 18 жовтня 2021 року №60-14218/21 та від 17 січня 2022 року №60-573/22. За доводами апеляційної скарги відповідач вказує, що обставини викладені у заявах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що зареєстровані у відділі 27.10.2021 та 19.01.2022 не підлягають задоволенню, оскільки суперечать положенням статті 32 Закону №1404; позивачем не надано доказів об`єктивної неможливості виконання рішення суду за виконавчим провадженням НОМЕР_1 за період з дати відкриття виконавчого провадження по дату накладення штрафу; позивачем не було надано будь-яких доказів того, що своєчасне виконання рішення є неможливим та потребує значно більшого часу, ніж встановлено державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження. У контексті означеного судова колегія зауважує, що відповідне рішення про відмову у задоволенні клопотань позивача від 18 жовтня 2021 року та від 17 січня 2022 року про відкладення проведення виконавчих дій, з вищенаведених мотивів, відповідачем не приймалось. Так, положеннями частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено презумпцію неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування у спорі покладено на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Водночас суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття рішень, що містять невмотивовані висновки або обґрунтовані загальними фразами, а не конкретними аргументами, що повинні містити відповідь на ключові питання, за яких виник спір. Тому негативне для особи рішення повинно бути належним чином вмотивоване. Судова колегія також критично оцінює твердження апелянта про те, що листи позивача у рамках ВП НОМЕР_1 є формальними відписками, які він отримує за кожним виконавчим провадження щодо цього боржника, оскільки право на подання відповідних заяв та клопотань прямо передбачено приписами частини першої статті 19 Закону №1404. З урахуванням наведеного у сукупності судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції щодо наявності достатніх правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича про накладення штрафу від 18 лютого 2022 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1. Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом. Так, колегія суддів акцентує увагу на відсутності доводів апелянта щодо постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича про накладення штрафу від 22.11.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 та постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича про закінчення виконавчого провадження від 22.11.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1. Оскільки у апеляційній скарзі відсутні доводи щодо зазначених позовних вимог, колегія суддів не вважає за потрібне надавати оцінку висновкам суду першої інстанції в цій частині. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 48, 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович Судді: Т.Р. Вівдиченко І.О. Грибан