Постанова 4852 № 160/7358/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/7358/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року (суддя Кучугурна Н.В.) у справі №160/7358/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, - в с т а н о в и В: Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0105973-2412-0463 від 05.04.2023 на суму 2584,24 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0105970-2412-0463 від 05.04.2023 на суму 1831,66 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0105969-2412-0463 від 05.04.2023 на суму 630,04 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0105974-2412-0463 від 05.04.2023 на суму 23452,00 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0105972-2412-0463 від 05.04.2023 на суму 18073,25 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0105935-2412-0463 від 05.04.2023 на суму 2113,45 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0105934-2412-0463 від 05.04.2023 на суму 33366 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0105936-2412-0463 від 05.04.2023 на суму 220740,00 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0105939-2412-0463 від 05.04.2023 на суму 21648 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0105937-2412-0463 від 05.04.2023 на суму 581,58 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0105938-2412-0463 від 05.04.2023 на суму 2981,81 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0105933-2412-0463 від 05.04.2023 на суму 15620,54 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0105928-2412-0463 від 05.04.2023 на суму 2347,18 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0105930-2412-0463 від 05.04.2023 на суму 159279,24грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0105929-2412-0463 від 05.04.2023 на суму 24075,89 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0105932-2412-0463 від 05.04.2023 на суму 1663,64 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0105931-2412-0463 від 05.04.2023 на суму 457,80 грн; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0105971-2412-0463 від 05.04.2023 на суму 119567,50 гривень; - визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.08.2023 року №0014570-1305-0436; - визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №0014570-1305-0436 від 16.08.2023 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. В обгрунтування заявлених вимог посилалась на те, що вказаними податковими повідомленнями-рішеннями визначено податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової та нежитлової нерухомості. Вказані податкові повідомлення-рішення позивачка вважала неправомірними, оскільки відповідач під час розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме квартир та дачного будинку, не застосував пільги, встановлені відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування. Щодо податку на нежитлові приміщення, які перебувають у власності позивача, вона вказує, що вони не є об`єктами оподаткування податком на майно, відмінне від земельної ділянки, з огляду на положення п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України. Також позивачка вказувала на те, що відповідачем порушено процедуру направлення податкових повідомлень-рішень, оскільки їх було направлено не за адресою місця проживання чи реєстрації позивачки. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.04.2023 № 0105973-2412-0463 на суму 2584,24 грн; № 0105970-2412-0463 на суму 1831,66 грн; № 0105969-2412-0463 на суму 630,04 грн; № 0105974-2412-0463 на суму 23452,00 грн; № 0105972-2412-0463 на суму 18073,25 грн; № 0105935-2412-0463 на суму 2113,45 грн; № 0105934-2412-0463 на суму 33366,00 грн; № 0105936-2412-0463 на суму 220740,00 грн; № 0105939-2412-0463 на суму 21648,00 грн; № 0105937-2412-0463 на суму 581,58 грн; № 0105938-2412-0463 на суму 2981,81 грн; № 0105933-2412-0463 на суму 15620,54 грн; № 0105928-2412-0463 на суму 2347,18 грн; № 0105930-2412-0463 на суму 159279,24 грн; № 0105929-2412-0463 на суму 24075,89 грн; № 0105932-2412-0463 на суму 1663,64 грн; № 0105931-2412-0463 на суму 457,80 грн; № 0105971-2412-0463 на суму 119567,50 грн. За наслідками розгляду справи суд першої інстанції дійшов таких висновків. Суд зазначив, що відповідачем була порушена процедура направлення податкових повідомлень-рішень. З цього приводу суд встановив, що надані докази свідчать про те, що місцем проживання позивачки є АДРЕСА_1 , але спірні податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачем на іншу адресу, а саме: АДРЕСА_2 . Суд дійшов висновку про неправомірність визначення контролюючим органом податкових зобов`язань стосовно об`єктів житлової нерухомості. З цього приводу суд встановив, що позивачка є власником двох квартир, які розташовані в м.Дніпрі та дачного будинку, розташованому в селищі Слобожанському Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Суд погодився з відповідачем про те, що вказані об`єкти нерухомості є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. В той же час, суд прийняв до уваги те, що квартири та дачний будинок розташовані на території різних територіальних громад: квартири у м. Дніпро, дачний будинок у селищі Слобожанському, а отже ставки податку та пільги щодо сплати податку встановлювалися різними органами місцевого самоврядування. З цих підстав суд зазначив, що є неправомірним застосування під час нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, загального розміру пільги, які встановлені різними рішеннями різних органів місцевого самоврядування, до об`єктів нерухомості, які знаходяться на території різних територіальних громад. Суд дійшов висновку про неправомірність нарахування спірних податкових зобов`язань стосовно об`єктів нежитлової нерухомості. З цього приводу суд зазначив, що позивачка звільнена від сплати податку відповідно до пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Такі висновки суд обгрунтував тим, що надані докази підтверджують факт безпосереднього використання позивачкою зазначених об`єктів нерухомості за видами економічної діяльності виробничою діяльністю для виготовлення промислової продукції. Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на таке. Відповідач не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення процедури направлення податкових повідомлень-рішень, оскільки згідно з наявною в ІКС «Податковий блок» інформацією податковою адресою позивачки є та, на яку і були фактично направлені податкові повідомленні-рішення. Не погоджується відповідач і з висновками суду першої інстанції щодо неправильності нарахування податкових зобов`язань стосовно об`єктів житлової нерухомості. З цього приводу зазначає, що у випадку наявності в однієї особи кілька об`єктів оподаткування застосовуються правила п. «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України відповідно до яких для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується на 180 кв.м. Виходячи з вказаної норми контролюючим органом і були зроблені розрахунки податкових зобов`язань. Необгрунтованими відповідач вважає і висновки суду першої інстанції щодо звільнення позивачки від сплати податку відповідно до пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. З цього приводу відповідач зазначає, що судом не встановлено, а позивачкою не доведено того, нежитлове нерухоме майно відноситься до будівель промисловості, які, в силу зазначеної норми права, не є об`єктом оподаткування. У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких підстав. Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 здійснює діяльність як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Видами економічної діяльності позивача є: 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); 81.30 надання ландшафтних послуг; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів; 23.70 різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю; 23.69 виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу. Згідно з інформацією, наявною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, позивач є власником: нежитлового приміщення, загальною площею 721,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлового приміщення літ. Д(3)-1, Д (1)-2, Д(7)-1, Д (6)-1, поз.74-81, 90, 91, 99, 107, 119, 109-116, загальною площею 556,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлового приміщення, корпус №6 ГСКБД літ.Л-2, л-1, л-1, загальною площею 3679 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 ; квартири, загальною площею 79,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 ; квартири, загальною площею 111,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_6 ; дачного будинку, загальною площею 65,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_7 . 05.04.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були складені податкові повідомлення-рішення про сплату позивачем податку на майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: квартиру, загальною площею 79,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 : № 0105932-2412-0463 на суму 1663,64 грн (за 2020 рік); № 0105935-2412-0463 на суму 2113,45 грн (за 2021 рік); № 0105970-2412-0463 на суму 1831,66 грн (за 2022 рік); квартиру, загальною площею 111,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_6 : № 0105928-2412-0463 на суму 2347,18 грн (за 2020 рік); № 0105938-2412-0463 на суму 2981,81 грн (за 2021 рік); № 0105973-2412-0463 на суму 2584,24 грн (за 2022 рік); дачний будинок, загальною площею 65,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_8 на суму 457,80 грн (за 2020 рік); № 0105937-2412-0463 на суму 581,58 грн (за 2021 рік); № 0105969-2412-0463 на суму 630,04 грн (за 2022 рік); нежитлове приміщення, загальною площею 721,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 : № 0105933-2412-0463 на суму 15620,54 грн (за 2020 рік); № 0105939-2412-0463 на суму 21648,00 грн (за 2021 рік); № 0105974-2412-0463 на суму 23452,00 грн (за 2022 рік); нежитлове приміщення літ. Д(3)-1, Д (1)-2, Д(7)-1, Д (6)-1, поз.74-81, 90, 91, 99, 107, 119, 109-116, загальною площею 556,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 : № 0105929-2412-0463 на суму 24075,89 грн (за 2020 рік); № 0105934-2412-0463 на суму 33366,00 грн (за 2021 рік); № 0105972-2412-0463 на суму 18073,25 грн (за 2022 рік); нежитлове приміщення, корпус №6 ГСКБД літ.Л-2, л-1, л-1, загальною площею 3679 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 : № 0105930-2412-0463 на суму 159279,24 грн (за 2020 рік) № 0105936-2412-0463 на суму 220740,00 грн (за 2021 рік); № 0105971-2412-0463 на суму 119567,50 грн (за 2022 рік). Податкові повідомлення-рішення були направлені ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_9 , але були повернуті контролюючому органу з відміткою відділення поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання. 16.08.2023 контролюючим органом була складена податкова вимога №0014560-1305-0436 про термінову сплату позивачем 650670,28 грн податкового боргу. Крім цього, відповідачем було прийнято рішення від 16.08.2023 №0014570-1305-0436 про опис майна у податкову заставу. Вимога про сплату боргу та рішення про опис майна у податкову заставу були направлені позивачці на адресу: АДРЕСА_5 і позивачкою були отримані. Не погоджуючись з указаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, вважаючи їх протиправними, позивачка звернулась до суду з позовом. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Так, судом першої інстанції зроблено правильні висновки, які фактично не заперечуються і відповідачем, стосовно того, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком, розмір якого визначається рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості. Отже, встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та є обов`язковими. У спірному випадку судом першої інстанції встановлено та не заперечується відповідачем те, що позивач у власності має дві квартири та дачний будинок, які є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. В той же час, вказані об`єкти оподаткування квартири та дачний будинок розташовані на території різних територіальних громад: квартири у м.Дніпро, дачний будинок у селищі Слобожанському Дніпровського району Дніпропетровської області. У свою чергу, ставки податку, пільги щодо сплати податку, встановлювалися для об`єктів оподаткування, що розташовані на території м.Дніпро, Дніпровською міською радою, а для об`єктів, що розташовані у селищі Слобожанському, Слобожанською селищною радою Дніпровського району. Так, 16.12.2017 Дніпровського міською радою було прийнято рішення №12/27 Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Додаток 1 до цього рішення містить Примітку 2 Житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб, а саме: квартира/квартири, незалежно від їх кількості з площею від 60 кв.м. до 85 кв.м. оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нульовою ставкою (оподатковується на загальних підставах площа, що перевищує 85 кв.м.) таке зменшення надається один раз на кожний базовий податковий (звітний) період (рік).. У Додатку №2 до цього рішення наведено Перелік пільг для фізичних і юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У цьому додатку вказано, що база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: для квартири/квартир незалежно від їх кількості на 60 кв.м.; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості на 120 кв.м.; для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв.м. 23.05.2018 Дніпровська міська рада прийняла рішення №4/32, яким внесла зміни до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста, виклавши примітку 2 додатка 1 у новій редакції: Примітка

2. Житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб платників податку, а саме: квартира/квартири, їх частки, незалежно від їх кількості, загальна площа яких не перевищує 85 кв.м., оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нульовою ставкою. Якщо житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб платників податку, а саме: квартира/квартири, їх частки, незалежно від їх кількості, загальна площа яких сумарно перевищує 85 кв.м., то таке перевищення оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах. Дія абзацу першого цієї примітки не застосовується до житлової нерухомості, яка перебуває у власності фізичних осіб платників податку, а саме: квартира/квартири, їх частки, незалежно від їх кількості, що використовується у підприємницькій діяльності. 23.10.2019 Дніпровська міська рада прийняла рішення, яким внесла зміни до до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста (зі змінами), виклавши п.2.3 додатка 2 у новій редакції. 26.05.2021 Дніпровська міська рада прийняла рішення №10/7 Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Цим рішенням установлено, що воно набирає чинності з 01.01.2022, та внесено зміни до рішення міської ради від 06.12.2017 №12/27 Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зі змінами, виклавши додатки 1, 2 у новій редакції. У Додатку 2 у новій редакції наведено пільги, які передбачено пунктом 266.4 статті 266 Податкового кодексу України. Так, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: на всю площу квартири/житлового будинку, що належить на праві власності учаснику антитерористичної операції та членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції, ветерану війни та особі, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, фізичній особі, яку законом визнано особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, але не більше одного об`єкта; на всю площу квартири, що належить особі з інвалідністю першої, другої та третьої груп на праві власності, але не більше одного об`єкта. Звільняються від сплати податку: об`єкти нерухомості, що перебувають у власності ветеранських громадських неприбуткових організацій, зареєстрованих у встановленому законом порядку, і здійснюють свою діяльність відповідно до ст.20 Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, які використовуються для тимчасового забезпечення житлом осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій; окремо розташовані господарські (присадибні) будівлі, що перебувають у власності фізичних осіб, - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; будівлі метеорологічних станцій, обсерваторій; пам`ятки історичні та такі, що охороняються державою (пам`ятки історії та архітектури, археологічні розкопки, руїни та історичні місця, що охороняються державою, меморіали, художньо-декоративні будівлі, статуї). Додаток 1 у новій редакції, яким встановлені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території м. Дніпро, не містить приміток щодо пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. 18.06.2020 Слобожанською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області було прийнято рішення Про внесення змін та доповнень до рішення 38 сесії VII скликання від 27.06.2019 №2034-38/VII Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Слобожанської селищної територіальної громади на 2020 рік. Цим рішенням викладено Додаток 2 до рішення від 27.06.2019 №2034-38/VII в новій редакції. Додатком 2 встановлено перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Так, база оподаткування об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку зменшується: для квартири/квартир незалежно від їх кількості на 60 кв.м.; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості на 120 кв.м.; для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв.м. Зазначені рішення органів місцевого самоврядування були чинними у ті періоди, за які позивачу був нарахований податок, а саме 2020-2022 роки, а отже були обов`язковими для застосування відповідачем. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки об`єкти оподаткування знаходяться в різних територіальних громадах, ставки податку та пільги щодо сплати податку, встановлювалися різними органами місцевого самоврядування, то для визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме квартир, розташованих у м. Дніпрі, підлягають застосуванню пільги, встановлені рішенням Дніпровської міської ради, а для визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме дачного будинку, розташованого у селищі Слобожанському пільги, встановлені рішення Слобожанської селищної ради. Отже, застосування під час нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, загального розміру пільги, які встановлені різними рішеннями різних органів місцевого самоврядування, і до об`єктів нерухомості, які знаходяться на території різних територіальних громад, є неправомірним. За позицію відповідача у випадку наявності в однієї особи кілька об`єктів оподаткування застосовуються правила п. «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України відповідно до яких для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується на 180 кв.м. З такою позицією відповідача суд апеляційної інстанції не погоджується, оскільки положення п. «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, на переконання суду, підлягають застосуванню при визначенні бази оподаткування щодо різних об`єктів житлової нерухомості, які знаходяться (розташовані) в межах однієї територіальної громади та ставка податку і пільги щодо застосування податку, встановлені одним органом місцевого самоврядування. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності податкових повідомлень-рішень, яким визначено грошові зобов`язання стосовно об`єктів житлової нерухомості. Щодо нарахування податкових зобов`язань стосовно об`єктів нежитлової нерухомості. Так, спірні податкові повідомлення-рішення стосуються нежитлового приміщення, загальною площею 721,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 та нежитлових приміщень літ. Д(3)-1, Д (1)-2, Д(7)-1, Д (6)-1, поз.74-81, 90, 91, 99, 107, 119, 109-116, загальною площею 556,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 . Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що вказані нежитлові приміщення, у відповідності до положень пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, не є об`єктами оподаткування. Погоджуючись з таким висновком суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Згідно з пунктом є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи Будівлі промислові та склади (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Отже, за правилами підпункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України підставою для звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податків є особливість, що характеризує об`єкт оподаткування. Окрім того, застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункті є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК, законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі. При цьому, сама по собі специфіка об`єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу будівлі промисловості, не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування. Верховним Судом у справі №500/4582/22 (постанова від 16.01.2025) зроблено висновок суть якого полягає в тому, що обираючи за вихідне поняття промисловість, у зв`язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм, в яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції. Згідно із Державним класифікатором будівель і споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507, до будівель промисловості належать будівлі класу 1251 Будівлі промисловості. Цей клас включає: криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства та т. ін. за їх функціональним призначенням; 1251.1 Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості, 1251.2 Будівлі підприємств чорної металургії, 1251.3 Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості, 1251.4 Будівлі підприємств легкої промисловості, 1251.5 Будівлі підприємств харчової промисловості, 1251.6 Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості, 1251.7 Будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, 1251.8 Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості, 1251.9 Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне. З 01.01.2012 почав діяти Національний класифікатор України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010. Згідно з цим класифікатором, класифікація видів економічної діяльності (далі - КВЕД) установлює основи для підготовлення та поширення статистичної інформації за видами економічної діяльності. Основний принцип КВЕД полягає в об`єднанні підприємств, що виробляють подібні товари чи послуги або використовують подібні процеси для створення товарів чи послуг (тобто сировину, виробничий процес, методи або технології), у групи. Основне призначення КВЕД - визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців. Основний вид економічної діяльності - це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень. Органи державної статистики розраховують основний вид економічної діяльності на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності підприємств за рік. У структурі класифікації видів економічної діяльності вказана секція С Переробна промисловість, яка містить у собі, з-поміж інших, такі види економічної діяльності, як 23.70 різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю; 23.69 виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу, які також є видами діяльності позивача. У спірному випадку позивачкою був наданий договір від 18.02.2019, укладений між ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та Релігійною общиною приходу в честь ікони Божої Матері Неопалима Купина Київської єпархії Української православної церкви (замовник) укладено Договір №01-01/2, за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором передати у власність замовника товар, указаний в Додатку №1 та виконати його монтаж на об`єкті замовника (згідно з кресленнями узгодженими замовником), а замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити вказаний товар і його монтаж. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці і монтажу за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент), строки поставки і виконання монтажу, ціна, визначаються у Додатку №1 і №2, які є невід`ємними частинами цього договору (п.1.2. Договору). До договору були складені графік поставки та монтажу товару, а саме престолу із мармуру та жертовника із мармуру; додаток №1, яким була погоджена договірна ціна; акти надання послуг від 02.08.2019 №1 та від 05.08.2019 №2 та платіжні інструкції щодо оплати за цим договором. Також був наданий договір від 07.11.2019 №071119/Г на виконання робіт, з додатковими угодами та додатками до них, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), згідно з якими ФОП ОСОБА_1 , як виконавець, зобов`язувалась на свій ризик, власними силами та засобами, із своїх матеріалів виконати реставраційні роботи з облицювання гранітом стін та ганків будівлі Меморіального комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 з багатофункціональним центром Менора та реставраційні роботи мармуру стін Мікви та кута будівлі Меморіального комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 з багатофункціональним центром Менора (блок Г). Згідно з договором від 15.02.2021 на виконання робіт №04/02, укладеним ФОП ОСОБА_1 із ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , як виконавець, зобов`язується виконати власними силами і засобами комплекс наступних робіт, а саме: обробку та укладу керамічної плитки. Підготовчі роботи по обробці та різанню плитки відбуваються на обладнанні виконавця за адресою : АДРЕСА_4 . До договору був складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг). Відповідно до договору від 10.01.2022 на виконання робіт №01/001, ФОП ОСОБА_1 , як виконавець зобов`язується виконати власними силами і засобами комплекс наступних робіт, а саме: різання та обробку натурального каменю граніт Moreno Costa у кількості 417 м. кв. Роботи відбуваються на обладнанні виконавця, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Ударників,

27. До договору був складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг). За договором від 06.10.2020 на виконання робіт №01/10 ФОП ОСОБА_1 , як виконавець зобов`язується виконати власними силами і засобами комплекс наступних робіт, а саме: обробка поверхонь та різання за розмірами замовника плит з натурального каменю у кількості 120 м.кв. роботи виконуються на обладнанні виконавця за адресою: АДРЕСА_3 . До договору був складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг). Згідно з договором від 01.07.2021 на виконання робіт №06/07, ФОП ОСОБА_1 , як виконавець, зобов`язується виконати власними силами і засобами комплекс наступних робіт, а саме: виготовлення балясин з каменю (чотири шт.). Роботи відбуваються на обладнанні виконавця, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . До договору був складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг). Договором від 07.02.2022 на виконання робіт №02/002 передбачено, що ФОП ОСОБА_1 , як виконавець зобов`язується виконати власними силами і засобами комплекс наступних робіт, а саме: порізка слябів з натурального каменю з елементами декору у кількості 200 м.кв. Роботи відбуваються на обладнанні виконавця, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . До договору був складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг). Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка безпосереднього використовує зазначені об`єкти нерухомості за видами економічної діяльності, якими, зокрема, є різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю; виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності податкових повідомлень-рішень, яким визначено грошові зобов`язання стосовно об`єктів нежитлової нерухомості. Стосовно висновків суду першої інстанції щодо порушення відповідачем порядку направлення податкових повідомлень-рішень. Так, вказані висновки суду першої інстанції безпосередньо не стосуються правильності визначення контролюючим органом спірних податкових зобов`язань, але впливають на дотримання позивачкою строків звернення з позовом до суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень. Суд першої інстанції правильно зазначив, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У спірному випадку судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були направлені позивачу за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що податковою адресою, за якою ОСОБА_1 була взята на облік як платник податків у контролюючому органі та за якою фактично і проживає остання, є адреса: АДРЕСА_5 . Вказане підтверджується наданою суду реєстраційною карткою на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 23.03.2015, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (дата видачі довідки 26.03.2015), Витягом з реєстру платників єдиного податку від 27.03.2015 №1504633401481, заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 квітня 2015 року, податковими деклараціями платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2020-2022 роки. У всіх перелічених вище документах указана адреса позивача: АДРЕСА_5 . Отже, документально підтвердженою податковою адресою позивачки є адреса: АДРЕСА_5 . Твердження відповідача про те, що податковою адресою позивачки, за інформацію ІКП «Податковий блок», є АДРЕСА_2 , не спростовують встановлені у цій справі обставини, які документально підтверджені. При цьому, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, сам відповідач направив оскаржувані у цій справі податкову вимогу про сплату боргу та рішення про опис майна у податкову заставу, які були прийняті відповідачем 16.08.2023, за адресою: АДРЕСА_5 . Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення відповідачем порядку направлення податкових повідомлень-рішень. Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотримання норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для задоволення апеляційної скарги не існує. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі №160/7358/24 без змін. Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Вступну та резолютивну частини проголошено 20.08.2025 Повне судове рішення складено 21.08.2025 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров