Постанова 4811 № 466/9101/23

Справа № 466/9101/23 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І. Провадження № 22-ц/811/1113/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 серпня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Копняк С. М., суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В., секретар судового засідання Марко О. Р., з участю - представника відповідача - адвоката Пучак І. А., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки - адвоката Мукан Б. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про відшкодування майнової та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: у вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про стягнення з відповідача на її користь майнової шкоди у сумі 22 421, 33 грн та моральної шкоди у сумі 83 206, 62 грн, а всього 105 627 грн, а також судових витрат. Обґрунтовуючи позовні вимоги вказувала, що вона є побутовим споживачем послуги з розподілу природного газу АТ «Львівгаз». Газ використовує для приготування їжі та опалення квартири. 06.06.2021 року аварійно-диспечерською службою АТ «Львівгаз» припинено/обмежено газопостачання (розподіл природного газу) за адресою: АДРЕСА_1 по факту витоку газу. Після неодноразових звернень до АТ «Львівгаз» газопостачання відновлено не було. Лише після її звернення з цього приводу до суду відповідач відновив газопостачання. Таким чином, її було обмежено у газопостачанні протягом 1 року та 6 місяців, що порушило її право на отримання житлово-комунальних послуг та завдало майнової і моральної шкоди. Майнова шкода полягає у вартості недоотриманого газу та додаткових витратах, пов`язаних з протиправним припиненням розподілу газу та купівлею електричних приладів і її загальний розмір складає 22 421, 33 грн. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, погіршенні стану здоров`я, порушенні нормального укладу життя та обрахована виходячи з середнього розміру пенсії в Україні та кількості місяців без газопостачання до житла і складає 83 206, 62 грн. Просила позов задовольнити. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 22421, 33 грн та моральну шкоду у розмірі 41 603, 31 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» в дохід держави судовий збір у розмірі 1 073, 60 грн Рішення суду оскаржило Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», подавши апеляційну скаргу, в якій міститься прохання скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На думку заявника, оскаржуване судове рішення є незаконним, адже воно ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, судом невірно встановлені обставини справи. Аналіз змісту статті 1166 ЦК України зводиться до того, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. Наявність перших трьох з числа зазначених елементів доводиться особою, яка звернулася з вимогою про відшкодування збитків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника (стаття 1172 ЦК України). Пунктом 5.7. Розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 № 285 передбачено, що підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови наявності витоків газу. 06 червня 2021 року АТ «Львівгаз» припинено газопостачання споживачці ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 у зв`язку з тим, що працівниками товариства за вказаною адресою виявлено витік газу, що підтверджується Актом № 809 від 08.06.2021 року. Матеріали справи не містять доказів протиправності припинення розподілу газу, про що зазначає суд в оскаржуваному рішенні, також не містять доказів неодноразових звернень позивачки до відповідача про відновлення газопостачання. Позивачка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження наявності причинного зв`язку між діями відповідача з припинення газопостачання та понесенням нею витрат на сплату послуг з надання електроенергії. На думку заявника, сам факт наявності у позивача квитанцій, гарантійних талонів, інструкцій на електроприлади не свідчить про обґрунтованість вимог про відшкодування таких витрат. Щодо відшкодування моральної шкоди, вважає, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з`ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується. За результатами розгляду справи та наявними в ній матеріалами, протиправність поведінки та вина відповідача не встановлена та не доведена. Відзив на апеляційну скаргу від позивачки не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуги розподілу природного газу АТ «Львівгаз» за адресою: АДРЕСА_1 , на її ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідно до Акту № 809 від 08.06.2021, складеного АДС УЕГГ м. Львова АТ «Львівгаз» по вул. Личаківська, 147/7 при приїзді АДС на вході до квартири змазано кран, витіг газу ліквідовано. В результаті чого було здійснено відключення газу за вказаною адресою. Події відбувались під час дії в Україні карантинних обмежень. За твердженнями позивачки відповідач у цей час припинив прийом громадян і її неодноразові звернення з приводу відключення газопостачання саме до її квартири у звязку з цим залишались без реакції відповідача. Відсутність вмотивованої відповіді від відповідача щодо припинення газопостачання до квартири позивачки спонукала останню до звернення із письмовими заявами до Головного Управління Держпродспоживслужби у Львівській області, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Галицької окружної прокуратури та в суд з позовом до відповідача про відновлення газопостачання до квартири. На звернення позивача від 29.06.2022 року відповідач повідомив, що у ході проведення обстеження за адресою: АДРЕСА_1 працівниками Товариства виявлено витік газу, у зв`язку з чим було припинено газопостачання до житлового приміщення, про що складено Акт № 809 на виключення газу від 08.06.2021. Працівниками АТ «Львівгаз» 24.06.2022 року здійснено виїзд на вказану вище адресу для проведення обстеження. У ході огляду встановлено, що житлове приміщення за адресою, АДРЕСА_1 від`єднано від ГРМ у місці врізки, про що складено Акт № 1110-3/22 від 24.06.2022. Згідно акту від 19.12.2022 року (після звернення позивачки в суд з позовом до відповідача про зобов`язання відносити газопостачання та відкриття провадження у справі) у квартирі позивача відновлене газопостачання. Тому позов про зобов`язання відповідача відновити газопостачання за заявою позивачки судом залишений без розгляду Вважаючи дії відповідача щодо тривалого відключення газу протиправними позивач звернулась до суду з даним позовом. Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Приписами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Вбачається, що спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає відповідача таким, що повинен відшкодувати йому завдану майнову та моральну шкоду, яка завдана внаслідок відключення газопостачання. Взаємовідносини оператора газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, врегульовані статтею 714 Цивільного кодексу України та спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем (далі Кодекс ГРС), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 №2494, який розроблений відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року №2496, іншими нормативними актами та умовами укладених між сторонами договорів. За нормами статті 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах. Відповідно до частини другої статті 38 Закону України «Про ринок природного газу» з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний, зокрема, вживати заходів із метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи, вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству. Згідно з Правилами безпеки систем газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, відключенню від системи газопостачання із встановленням заглушки підлягає обладнання за умови, зокрема: наявності витоків газу. Ігнорування Правил безпеки систем газопостачання є неприпустимим, оскільки газопроводи та споруди на них є об`єктом підвищеного ризику, а виконання Правил безпеки систем газопостачання є певною гарантією надійності функціонування систем газопостачання, безпеки життя та здоров`я населення. Главою 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем зазначено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема, у випадку визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Пунктом 6 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу). Відповідно до частини третьої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і електричної енергії), здійснюються виконавцем такої послуги на підставі відповідного договору із співвласниками. Капітальний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, здійснюється співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами за рахунок співвласників. Технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання здійснюються суб`єктом, визначеним співвласниками багатоквартирного будинку, за рахунок співвласників. Порядок здійснення технічного обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання визначається договором про розподіл електричної енергії, природного газу та/або договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Таким чином, законодавством передбачено спеціальну процедуру технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання шляхом укладання договору на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання. У Постанові Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 552/3332/19 колегія суддів зазначає, що газопостачання використовується споживачем із метою задоволення власних побутових потреб у газі, а тому безпідставне припинення газопостачання споживачу або відмова у відновленні газопостачання вказує на суттєве порушення та обмеження його побутових потреб, та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, особливо з урахуванням того, що ОСОБА_1 є особою з другою групою інвалідності. За змістом частини другої статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Згідно статті 22 ЦК України «1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.». Майнова шкода, яка полягає у вартості недоотриманого газу, розрахована позивачем наступним чином. Відповідно п.п. 1, 5 п. 3 Постанови КМУ № 409 від 06.08.2014 року «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» соціальні норми, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком у разі використання природного газу для індивідуального опалення - 4 куб. метри природного газу на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період; для користування послугами з постачання та розподілу природного газу за наявності газової плити та газового водонагрівача - 10, 5 куб. метра на одну особу на місяць. Обсяг природного газу на місяць, необхідний для опалення житлового будинку, із розрахунку 42, 8 кв.м. (площа квартири, в якій мешкає позивачка)*4 куб.м., становить 171, 2 м. куб. Таким чином, 10, 5 х 18 місяців =189 м.куб. х 7, 95 грн. = 1 502, 55грн. 171, 2 х 7 місяців (опалювальний період 01.10.2021 - 30.04.2022 ) = 1 198, 4 м.куб. х 7, 95 грн. = 9 527, 28 грн. 171, 2 х 2, 5 місяця (опалювальний період 01.10.2022 - 19.12.2022) = 428 м.куб. х 7, 95 грн. = 3 402, 6 грн. За змістом п.п.1 п. 4 глави II розділу XI Кодексу, до випадків, внаслідок яких Оператор ГРМ компенсує споживачу завдані збитки та здійснює перерахунок наданих послуг, належать: безпідставне припинення розподілу природного газу (газопостачання) споживачу. За п. 2-1, 3 глави VI розділу XI Кодексу, перерахунок наданих послуг Оператора ГРМ та компенсація завданих споживачу збитків здійснюються: у разі безпідставного припинення газопостачання (розподілу природного газу) споживачу з вини Оператора ГРМ він відшкодовує споживачу вартість або об`єм недовідпугценого природного газу, що обчислюється, виходячи з планового місячного об`єму споживання (норма застосовується щодо споживачів, що є побутовими) на відповідний період за договором розподілу природного газу та з урахуванням періоду безпідставного припинення газопостачання. У разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, Оператор ГРМ відшкодовує її у добровільному порядку або за рішенням суду. У разі якщо між Оператором ГРМ і споживачем не досягнуто згоди щодо компенсації споживачу завданих збитків чи перерахунку наданих послуг, спірні питання вирішуються в судовому порядку. Згідно з п. 8.3, 8.4 Постанови НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015, зареєстрованої в МЮУ 06.11.2015 за № 1384/27829, якою затверджено Типовий договір розподілу природного газу, у разі безпідставного припинення (обмеження) розподілу природного газу Споживачу Оператор ГРМ відшкодовує Споживачу вартість недоотриманого природного газу та/або здійснює перерахунок наданих послуг за цим Договором відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. У разі якщо між Оператором ГРМ і Споживачем не досягнуто згоди про компенсацію завданих збитків чи перерахунок наданих послуг, спірні питання вирішуються в судовому порядку. У разі якщо дії однієї зі Сторін призвели до завдання матеріальної та/або моральної шкоди іншій Стороні (шкода заподіяна майну чи життю або здоров`ю людини), її відшкодування здійснюється в добровільному порядку згідно з вимогами чинного законодавства, а у разі, якщо не досягнуто згоди, - за рішенням суду. У даній справі майнова шкода полягає у вартості недоотриманого газу та додаткових витратах, пов`язаних з протиправним припиненням розподілу газу та купівлею електричних приладів, необхідних для забезпеченням життя, за відсутності джерела газу, для підтримання квартири в належному санітарному стані та опалення. За розрахунками позивача, які жодним чином не спростовані відповідачем, майнова шкода складає 22 421, 33 грн. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з пунктами 8 та 9 частини другої статті 16 ЦПК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Таким чином, встановивши, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» припинив газопостачання до кварти позивачки у зв`язку з витоком газу в загальнобудинковій мережі газопостачання (на загальному балконі), проте після ліквідації витоку газу протиправно не відновив таке, внаслідок чого газ до помешкання не постачався протягом 1 року та 6 місяців, місцевий суд дійшов вірного висновку про стягнення з АТ «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 майнової шкоду у розмірі 22 421, 33 грн, яка полягає у вартості недоотриманого газу та інших додаткових витратах, пов`язаних з протиправним припиненням розподілу газу. Відповідачем не надано доказів про те, що ним укладено будь-який договір про обслуговування внутрішньобудинкової системи з газопостачання, а відтак і про відсутність його вини з несвоєчасного відновлення газопостачання до квартири позивачки. Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 відповідає за технічний стан і безпечне користування газопроводом стосуються лише її відповідальності в межах її квартири. Щодо такої відповідальності за технічний стан і безпечне користування газопроводом у будинку в цілому, зокрема у даному випадку витік газу був виявлений поза межами квартири відповідачки - з труби на загальному балконі, такі доводи нічим не підтверджені і в силу системного аналізу вимог нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, є неспроможними. Щодо вимоги позивача про стягнення з АТ «Львівгаз» моральної шкоди. Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умови порушення права цієї особи, наявність такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. Відповідно до частин першої та другої статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. У пункті 5 цієї ж постанови Пленуму зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Таким чином, предметом доказування для позивача у цій справі, окрім наслідків у вигляді немайнових втрат є протиправність дій відповідача та причинно-наслідковий зв`язок із такими діями та наслідками у виді моральних страждань. Встановлено, що до квартира позивачки з вини відповідача протягом 1 року та 6 місяців не було відновлено газопостачання після усунення витоку газу із загальнобудинкової мережі, тобто протягом цього часу остання не мала можливості користуватися газовими приладами. Газопостачання використовується споживачем із метою задоволення власних побутових потреб у газі, а тому безпідставна відмова у відновленні газопостачання вказує на суттєве порушення та обмеження його побутових потреб, та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, особливо з урахуванням того, що позивачка ОСОБА_1 є особою з другою групою інвалідності. Відсутність опалення в будинку на протязі тривалого часу є наслідками дій відповідача, пов`язаних з непоновленням позивачу газопостачання, таким чином у розумінні статті 23 ЦК України, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи. За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19), розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. З урахуванням фактичних обставин справи, характеру та обсягу спричинених моральних страждань, принципів справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо стягнення моральної шкоди частково, а саме в розмірі 41 603, 31 гривень. Колегія судді вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність позовних вимог, а відтак доходить висновку про те, що доводи апеляційної скарги є неспроможними, оскільки спростовуються вищевстановленими обставинами справи. Суд першої інстанції належним чином оцінив наявні в матеріалах справи докази, відтак доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.). Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 141 ЦПК України підстав вирішення питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні. Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

УХВАЛИВ: апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Постанова проголошена 21 серпня 2025 року. Головуючий С.М. Копняк Судді: С.М. Бойко А.В. Ніткевич