Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/3951/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2128/25 Справа № 199/3951/25 Суддя у 1-й інстанції - Лисенко В.О. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 серпня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 12 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400 грн, з конфіскацією предметів торгівлі. Одночасно стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. за участю: захисника Мерешка М.Л., ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 12 травня 2025 року ОСОБА_1 19 березня 2025 року о 17:05 год. за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, 31-Д в магазині «HOOKAH TRAFFIC» ТРЦ «Наша Правда», здійснювала продаж електронних сигарет ТМ «RandM» без марок акцизного податку, чим порушила ст. 65 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18 червня 2024 року № 3817-IX, п. 226.5 ст. 226 Податкового кодексу України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки копію оскаржуваної постанови вона отримала лише 28 липня 2025 року, по суті просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо фіксації факту оптової або роздрібної торгівлі, тобто продажу тютюнових виробів без акцизних марок, зокрема відсутні дані щодо передачі їх будь-яким особам, отримання від останніх грошових коштів (виручки) за продаж товару, відсутні пояснення свідків, які б придбали відповідні товари у кіоску з рук ОСОБА_1 . Наголошує на тому, що матеріали справи також не містять доказів того, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання. Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи та заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов наступного висновку. Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 12 травня 2025 року за відсутності учасників справи. З матеріалів слідує, що копію оскаржуваної постанови сторона захисту отримала 28 липня 2025 року, а апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 29 липня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, враховуючи, що копію оскаржуваної постанови захисником було отримано 28 липня 2025 року, а також вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду та позицію колегії суддів Третьої судової палати Верховного Суду, яка викладена у постанові суду від 11 вересня 2019 року при розгляді справи №130/2448/16-к, відповідно до якої без повного тексту судового рішення особа позбавлена можливості надати належне обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Аналізом доказів у справі встановлено, що суд першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону належним чином не з`ясував всі обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП не ґрунтуються на вимогах закону. Так, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. За змістом ст.279 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення. Так, положення ч. 1 ст. 156 КУпАП, що інкримінується ОСОБА_1 , встановлюють відповідальність за здійснення роздрібної або оптової торгівлі, зокрема тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. Норма ст.156 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.156 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні роздрібної або оптової торгівлі електронними сигаретами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, тобто у відчуженні (продажу) цих товарів. Згідно із вимогами ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Водночас у протоколі про адміністративне правопорушення та наданих матеріалах відсутні будь-які дані щодо фіксації факту оптової або роздрібної торгівлі, тобто здійснення саме продажу електронних сигарет, зокрема відсутні будь-які дані щодо передачі їх будь-яких особам, отримання від останніх грошових коштів (виручки) за продаж товарів, відсутні пояснення свідків, які б придбали відповідні товари в магазині «HOOKAH TRAFFIC». Крім того, співробітниками поліції не надано належних та допустимих доказів того, що саме ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю у вказаному магазині. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що об`єктивну сторону інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення утворює не наявність у приміщенні магазину відповідних товарів електронного пристрою для паління, без марок акцизного податку, яка дійсно вбачається з матеріалів справи, а здійснення саме роздрібної торгівлі ними, тобто відчуження вказаних товарів на користь інших осіб, яка повинна підтверджуватися належними доказами. З огляду на викладене судом першої інстанції не надано належної оцінки відсутності в матеріалах справи об`єктивних доказів здійснення роздрібної торгівлі електронними сигаретами без наявності марок акцизного податку, а тим більше і доказів вчинення таких дій саме ОСОБА_1 , у зв`язку з чим висновок суду про те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам справи. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних доказів. Таким чином, сукупність вказаних обставин свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо відсутності складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, так як обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи, тому на підставі наявних матеріалів справи апеляційний суд позбавлений можливості дійти безсумнівного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 , що з огляду на положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, виключає адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за вказаною правовою кваліфікацією. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що викладені в постанові висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Поновити особі, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 12 травня 2025 року. Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 12 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП скасувати. Винести нову постанову, якою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот