Постанова 4854 № 420/5398/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/5398/25 Головуючий в 1 інстанції: Залальнюк І. В. Місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А.І. Ступакової І.Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 в неповному нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 30.11.2022 по 15.11.2024, відповідно до приписів абзаців 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення у фіксованій величині, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового за період з 30.11.2022 по 15.11.2024, відповідно до приписів абзаців 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення у фіксованій величині, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003; визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 в нездійсненні перерахунку та невиплаті грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 за календарний період служби з 30.11.2022 по 31.12.2022 включно, на 01.01.2023 за календарний період служби з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, на 01.01.2024 за календарний період служби з 01.01.2024 по 15.11.2024 включно, також, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за вказані періоди; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 за календарний період служби з 30.11.2022 по 31.12.2022 включно, на 01.01.2023 за календарний період служби з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, на 01.01.2024 за календарний період служби з 01.01.2024 по 15.11.2024, також, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за вказані періоди. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 30.11.2022 по 15.11.2024 (переведена з військової частини НОМЕР_2 , в якій проходила військову службу з 07.12.2011 по 29.11.2022). За період з 30.11.2022 по 15.11.2024 їй не в повному обсязі була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення. 14.01.2025 позивачка звернулась з заявою до військової частини НОМЕР_1 з проханням:

1. Нарахувати та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 30.11.2022 по 15.11.2024, відповідно до приписів абзаців 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.

2. Здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022, 01.01.2023. 01.01.2024, та інших виплат за вказані періоди.

3. Надати довідку виплаченого грошового забезпечення з 30.11.2022 по 15.11.2024, з усіма складовими. - витяг з наказу про зарахування до в/ч НОМЕР_1 № 321 від 30.11.2022; - витяг з наказу про виключення зі списків в/ч НОМЕР_1 № 334 від 15.11.2024. До теперішнього часу відповіді на заяву надано не було. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у період з 30.11.2022 по 19.05.2023, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок її грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 30.11.2022 по 19.05.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незастосування норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та надання висновків, що не відповідають викладеним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити по справі нове рішення про позовні вимоги задовольнити. В своїй скарзі, апелянт зазначає, що в позовній заяві було зазначено, що позивач була переведена до військової частини НОМЕР_1 з військової частини НОМЕР_2 , в якій проходила військову службу з 07.12.2011 по 29.11.2022. Але суд не звернув на це увагу та не витребував необхідні докази. Зазначає, що за вказаний період час проходження військової служби не переривався. Військова частина НОМЕР_2 нараховувала та виплачувала грошове забезпечення за весь час проходження служби, тому право на перерахунок індексації грошових доходів населення у фіксованій величині вона не втратила. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 30.11.2022 по 15.11.2024. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) 29.11.2022 № 314 старшого солдата ОСОБА_1 , старшого оператора відділення обслуговування кінцевих пристроїв інформаційно-телекомунікаційного центру, призначену наказом командувача військ оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 09 листопада 2022 № 175-РС на посаду старшого телефоніста відділення зв`язку військової частини НОМЕР_1 , вважати такою, що 29 листопада 2022 року справи та посаду здала та вибула до нового місця служби. 29 листопада 2022 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 243,95% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового складу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, з 01 по 29 листопада 2022 року. Щорічна основна відпустка за 2022 не використана. Додаткова відпустка за сімейними обставинами за 2022 рік не надавалась. Грошову допомогу на оздоровлення відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, за 2022 рік отримала. Матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 № 260, за 2022 рік отримала. Виплатити додаткову винагороду на період дії воєнного стану з 01 по 29 листопада 2022 року. Постійним житлом від військової частини НОМЕР_2 не забезпечувалась. Підстава: витяг з наказу командувача військ оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 09 листопада 2022 року № 175-РС (вх. № 4968 від 18.11.2022), рапорт старшого солдата ОСОБА_1 про здачу справ і посади (вх. № 5118 від 29.11.2022). 15.01.2025 ОСОБА_1 звернулася до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просила нарахувати військової та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період служби з 30.11.2022 по 15.11.2024, відповідно до приписів абзаців 4, постановою 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003; здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до постанови прожиткового Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року із врахуванням розміру 01.01.2024, мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022, 01.01.2023, та інших виплат за вказані періоди. Не отримавши відповіді, позивачка звернулася до суду із даним позовом. Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції виходив з того, що підвищення доходу розраховується з урахуванням отриманого доходу у лютому 2018 року та у березні 2018 року, а позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в періоді з 30.11.2022 по 15.11.2024, а тому оскільки позивач у вказаний період (лютий, березень 2018 р.) військову службу у військовій частині НОМЕР_1 не проходила, прийшов до висновку, що право на отримання індексації грошового забезпечення у вказаному розмірі з визначених позивачем підстав не набула. Водночас, дійшов до висновку, що відповідач в/ч НОМЕР_1 протиправно здійснював обчислення та виплату позивачеві в заниженому розмірі за період з 30.11.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України про Державні бюджети України на відповідний рік: 2022, 2023, а тому задовольнив позовні вимоги в цій частині. Згідно статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції в оскаржуваній частині щодо відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного. Щодо встановлення наявності у позивача права на отримання щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення (індексацію-різницю грошового забезпечення) під час проходження військової служби та можливого порушення такого права відповідачем, то колегія суддів зазначає наступне. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір. З 01.12.2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: - сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); - сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4). Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.03.2023 року у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 року у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 року у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 року у справі №320/8554/21, від 06.07.2023 року у справі №560/6682/22. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію - різницю за період з 30.11.2022 по 19.05.2023 року та не вирішував питання щодо наявності у позивача права не цей вид індексації за спірний період. Водночас позивач наполягав на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через протиправну бездіяльність. З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Отже, для вірного вирішення справи, необхідно підтвердити чи спростувати доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 30.11.2022 по 19.05.2023 року і що це право порушив відповідач. Верховний Суд у вищезазначених справах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: - розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); - суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); - чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А). Так, для правильного вирішення спірних правовідносин слід визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078, вираховується у спосіб множення розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків. Актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб, відповідно до статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2018 рік, становив 1762 гривні. Відповідач під час вирішення справи не зазначив відомостей щодо приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, обмежився лише запереченнями стосовно правових підстав для нарахування та виплати індексації позивачу. Разом з цим, за нормативними правилами, які визначають проведення індексації доходів, розрахунок індексу наростаючим підсумком починається з наступного після перевищення порога місяця до чергового перевищення. При кожному наступному перевищенні порога індексації приріст рахуватиметься за формулою: ПІСЦн = ІСЦ1 х ІСЦ 2 х … - 100%, де: ПІСЦн - приріст індексу споживчих цін, %; ІСЦ1 - перевищення індексу споживчих цін уперше (розраховується наростаючим підсумком), %; ІСЦ2 - перевищення індексу споживчих цін удруге (розраховується наростаючим підсумком), %. При підрахунку показника ПІСЦ необхідно враховувати, що ІСЦ розраховується наростаючим підсумком. Також кількість ІСЦ залежить від того, скільки разів було перевищено поріг індексації за розглядуваний період (звісно, не перерваний підвищенням зарплати). Наприклад, ІСЦ перевищив поріг один раз - отже слід враховувати лише ІСЦ1, двічі - ІСЦ1 та ІСЦ2, тричі ІСЦ1, ІСЦ2, ІСЦ3 тощо. Судова колегія погоджується із аргументами позивача, що розрахунок величини приросту індексу споживчих цін слід починати з лютого 2008 року, як місяця наступного за тим, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. За офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року по березень 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) поріг індексації перевищував 38 разів, а саме: у 2008 році 9 разів: січень-травень, вересень-грудень; у 2009 році 5 разів: січень, лютий, березень, червень, листопад; у 2010 році 4 рази: січень, лютий, серпень, вересень; у 2011 році 3 рази: січень, березень, квітень; у 2012 році поріг індексації не перевищував 101%; у 2013 році поріг індексації не перевищував 101%; у 2014 році 8 разів: березень-червень, вересень-грудень; у 2015 році 8 разів: січень-травень, вересень-листопад; у 2016 році 1 раз: квітень; у 2017 році поріг індексації не перевищував 103%; у січні - березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%. Таким чином, розрахунок величини приросту індексу споживчих цін за вказаний період має наступний вигляд: 2008 рік: 1,027*1,038*1,031*1,013*1,002 (1,008*0,995*0,999)* 1,011* 1,017*1,015* 1,021* 2009рік: 1,029*1,015*1,014*1,014 (1,009*1,005)*1,011*1,014 (0,999*0,998* 1,008*1,009) *1,011* 2010 рік: 1,018*1,019*0,993 (1,009*0,997*0,994*0,996*0,998) *1,012* 1,029*1,016 (1,005* 1,003*1,008)* 2011 рік: 1,01*1,009*1,014*1,013*1,009 (1,008* 1,004*0,987* 0,996*1,001* 1,001* 1,002*1,002* 1,002* 1,003*0,997*0,997* 0,998*0,997* 1,001*0,999* 1,002* 1,002*0,999*1,001*0,999*0,993*1,004*1,002*1,005*1,002*1,006) * березень 2014 року-грудень 2014 року: 1,022*1,033* 1,038* 1,01*1,012 (1,004*1,008) *1,029* 1,024* 1,019*1,03 * 2015 рік-березень 2016 року: 1,031* 1,053* 1,108* 1,14*1,022*0,986 (1,004* 0,99*0,992) *1,023*0,987* 1,02*1,022 (1,007* 1,009* 0,996* 1,01)* квітень 2016: 1,035 * травень 2016-березень 2018: 1,245 (1,001*0,998* 0,999*0,997*1,018* 1,028* 1,018*1,009* 1,011* 1,01*1,018*1,009* 1,013*1,016* 1,002* 0,999*1,02*1,012*1,009*1,01 *1,015*1,009) = 253,30%. За наведеними колегією суддів розрахунками, з урахуванням актуальної практики Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення позивачки в березні 2018 року складала 1762 грн*253,30%= 4 463,15 грн. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для виплати позивачці фіксованої індексації, оскільки позивач у вказаний період (лютий, березень 2018 р.) військову службу у військовій частині НОМЕР_1 не проходила, тому право на отримання індексації грошового забезпечення у вказаному розмірі з визначених позивачем підстав не набула. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що в апеляційній скарзі апелянт вказала, що вона переведена до військової частини НОМЕР_1 з військової частини НОМЕР_2 , в якій проходила військову службу з 07.12.2011 по 29.11.2022 року, а тому для належного з`ясування обставин необхідних для розгляду справи, ухвалою суду у військової частини НОМЕР_2 витребувано докази, зокрема довідку про грошове забезпечення позивачки у період лютий-березень 2018 року. На виконання вимог ухвали суду, Військовою частиною НОМЕР_2 надано довідку, в якій зазначено, що грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2018 рік становило: у лютому 2018 року 7461,41 грн; у березні 2018 року 7967,25 грн. Отже, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 505,84 грн., що не перевищує суму можливої індексації, отже у позивача є право на отримання щомісячної індексації різниці, що помилково не встановлено судом першої інстанції. При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до абз.4 п. 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року має розраховуватися як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. В даному випадку сума належної позивачу індексації-різниці складає 3957,31 грн, яка розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу (4463,15 грн. - 505,84 грн). Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзацу 3, 4, пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 3957,31 грн. щомісячно до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини (у даному випадку виключення зі списків особового складу). При цьому, до чергового підвищення посадового окладу (після березня 2018 року), до визначеної суми індексації «Різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу» повинна додаватися сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 %). Відтак, відповідач, вказуючи про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення врахував лише норми абз. 1 та 2 п. 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати Позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року); не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу Позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки індексація грошового забезпечення позивача у період з з 30.11.2022 по 15.11.2024 року нараховувалася та виплачувалася не у повному обсязі. Також, суд звертає увагу, що позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21 не суперечить висновкам, викладеним судом касаційної інстанції у постанові від 15.06.2022 у справі № 520/4061/21, оскільки нею не заперечується відсутність в положеннях Порядку № 1078 (в редакції, чинній після 15.12.2015) такого поняття як «фіксована сума індексації», однак це не виключає того, що абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 передбачають правила нарахування й виплати сум індексації різниці, що мають щомісячний фіксований характер. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач у вказаний період (лютий, березень 2018 р.) військову службу у військовій частині НОМЕР_1 не проходила, тому право на отримання індексації грошового забезпечення у вказаному розмірі з визначених позивачем підстав не набула, оскільки такий спростовується вищевикладеним. Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно п. 1, ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. При цьому, колегія суддів оцінку рішенню суду в частині задоволення позовних вимог не надає з урахуванням ст.308 КАС України. За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог одо нарахування та виплати індексації-різниці, з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог. В цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимог задовольнити. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 в неповному нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 30.11.2022 по 15.11.2024, відповідно до приписів абзаців 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення у фіксованій величині, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення із застосуванням щомісячної фіксованої індексації у розмірі 3957,31 грн. за період з 30.11.2022 по 15.11.2024, відповідно до приписів абзаців 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення у фіксованій величині, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 19 серпня 2025 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А.І. Бітов Суддя: І.Г. Ступакова