Постанова 4852 № 160/2540/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/2540/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Юрков Е.О.) в адміністративній справі №160/2540/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,- ВСТАНОВИВ: 29.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» звернулось до суду із позовною заявою до Одеської митниці, в якій просило суд: - визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-«А», код ЄДРПОУ 44005631) про коригування митної вартості товарів від 09.11.2024 р. № UA500500/2024/000572/1. - визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-«А» код ЄДРПОУ 44005631) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.11.2024 р. № UA500500/2024/001154. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «АТБ-Маркет» з метою митного оформлення товарів подало до Одеської митниці електронну митну декларацію №24UA500500037827U7 від 07.11.2024, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), коносамент, транспортні перевізні документи та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року позов задоволено. Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні, а також заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 11.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (Покупець) та компанією HENAN ZONGHENG IMP. & EXP. CO., LTD., (Китай) (Продавець) укладено контракт № 3664-HZ/CN від 11.01.2021 р. на поставку продукції, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується придбати прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті. Згідно п.2.1. 2.2. контракту № 3373-AN/TR найменування, кількість та ціна товару, який постачається за цим контрактом, зазначаються у специфікаціях до цього контракту, які підписуються обома Сторонами на кожну поставку товару та є невід`ємною частиною цього контракту. Зміна ціни товару після підписання обома Сторонами відповідної специфікації можлива лише за взаємною згодою обох Сторін. Загальна остаточна сума цього контракту дорівнює загальній ціні товару згідно з усіма специфікаціями, які будуть підписані Сторонами протягом строку дії цього контракту. Вартість одиниці товару зазначається у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома Сторонами. Відповідно до п.2.3. контракту № 3373-AN/TR, ціна на товар розуміється відповідно до умов FOB Qingdao КНР згідно з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» Міжнародної торгової палати у редакції 2010р. (надалі - «Правила «Інкотермс» 2010 р.») (якщо у відповідній специфікації До цього контракту, підписаній обома Сторонами, не зазначені інші умови згідно з Правилами «інкотермс» 2010 р.) та включає в себе вартість навантаження товару у Продавця, вартість усіх митних формальностей у країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України. Пунктами 3.1 контракту визначено, що якщо у специфікації до цього контракту не зазначені інші умови, оплата товару за цим контрактом здійснюється Покупцем в Доларів США (код валюти 840) у формі банківського переказу на рахунок Продавця у наступному порядку: 100% від вартості товару платиться через 15 днів від дати кононсамента. На виконання умов Контракту, згідно Специфікації від 09.07.2024 №13 на адресу Покупця була поставлена наступна продукція, а саме: товар Посуд керамічний столовий:- арт.ZH2023-4085 Тарілка керамічна 26см. - 6600шт.- арт.ZH2023-4086 Тарілка керамічна 20см. - 15012шт.Торговельна марка: нема даних. Виробник: HENAN ZONGHENG IMP. & EXP. CO., LTD. Країна виробництва: CN. Код 6912002900. Митна вартість цього товару, заявленого до митного оформлення, становить 823 909,70 грн. (19 874,22 дол. США), що складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування. З метою митного оформлення ввезеного товару позивачем було подано відповідачу митну декларацію №24UA500500037827U7 від 07.11.2024 р. з наданими на підтвердження митної вартості товару документами: - Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 3664-HZ/CN від 11.01.2021 р.; - Специфікація № 13 від 09.07.2024 р.; - рахунок-фактура (інвойс) № HNZH24-6508 від 24.07.2024 р.; - Автотранспортна накладна № 5550 від 06.11.2024 р.; - Рахунок № 695 від 07.11.2024 р.; - Рахунок № 696 від 07.11.2024 р.; - Рахунок № 697 від 07.11.2024 р.; - Коносамент № XM240700159 від 25.07.2024 р.; - Договір транспортного експедирування № 89578 від 06.08.2019 р.; - Договір добровільного страхування № 04г0д від 11.03.2020 р. ; - Заява про страхування на окреме перевезення вантажу № 20276 від 09.08.2024. Додатково разом з митною декларацією надавалися наступні документи: пакувальний лист б/н від 24.07.2024 р.; сертифікат якості б/н від 24.07.2024 р.; декларація про походження товару № HNZH24-6508 від 24.07.2024 р. У митій декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту. Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах, а саме: 1) відповідно cпецифікації від 09.07.2024 №13 зазначено умови оплати: перед завантаженням 6383,94 USD та оплату 6383,94 USD протягом 50 днів від дати коносамента, проте до митного оформлення банківських документів що підтверджують оплату не надано; 2) відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11.01.2021 №3664- HZ/CN продавець зобов`язаний передати з товаром сертифікат походження товару, копія митної декларації країни відправлення, декларація виробника товару (документи, які підтверджують якість та безпеку товару) проте до митного оформлення документи не подані. 3) Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вищезазначене стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомленням, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) копію декларації країни відправлення з перекладом на українську мову. У відповідь на повідомлення митного органу Товариством ТОВ «АТБ-Маркет» листом від 07.11.2024 р. № 0711-12 надав Відповідачу пояснення щодо зауважень, які виникли у Відповідача до поданих документів, а також: - Банківські платіжні документи: swift № б/н від 12.07.2024 р. та swift № б/н від 09.09.2024; - Копію прайс-листа виробника товару б/н від 29.06.2024 р.; - Копію комерційної пропозиції б/н від 02.07.2024 р.; - Копію заявки на перевезення вантажу морським транспортом № 82083/303015 від 25.07.2024 р. Проте, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 09.11.2024 р. № UA500500/2024/000572/1, яким до товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості. В результаті коригування сума переплати митних платежів склала 337 769,11 грн. Крім того, відповідно до положень ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України Позивач протягом 80 днів з дня випуску Товару надав Відповідачу разом із заявою за вих. № М-2025-0080 від 09.01.2025 р. копії наступних документів: 1) Бухгалтерські платіжні документи ТОВ «АТБ-маркет»: банківські та платіжні документи (копії): Swift від 12.07.2024р. та Swift від 09.09.2024р.; 2) Банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжне доручення №355773, 355767, 35576 від 19.11.2024р.(оригінали); 3) Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 677, 678, 679 від 10.11.2024р. від ТОВ «ФОСДАЙК ГРУП» до Договору транспортного експедирування №89578 від 06.08.2019р.; 4) Виписка з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 11.12.2024р.); 5) Прайс-лист від 29.06.2024р. від продавця оцінюваних товарів; 6) Комерційна пропозиція від 02.07.2024р.; 7) Експертний висновок Дніпропетровської ТПП ГО-1304/3 від 26.12.2024р.; 8) Митна декларація країни відправлення №425820240000804816 від 25.07.2024р.; 9) Заявку на перевезення №82083/303015 від 25.07.2024р. 10) Платіжне доручення в іноземній валюті № 2917 від 11.07.2024 р. 11) Платіжне доручення в іноземній валюті № 3811 від 06.09.2024 р. Також Відповідачем було складено позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 09.11.2024 р. № UA500500/2024/001154. Не погоджуючись із здійсненим відповідачем коригуванням митної вартості імпортованого товару, позивач звернувся до суду з даним позовом до суду. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку про їх обґрунтованість, оскільки надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Суд апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно з ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Приписами частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Апеляційний суд зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Зауваження митного органу, щодо ненадання позивачем до митного оформлення банківських документів що підтверджують оплату згідно специфікації №13 від 09.07.2024, були вірно відхилені судом першої інстанції, оскільки позивач протягом 80 днів з дня випуску Товару надав відповідачу разом із заявою за вих. № М-2025-0080 від 09.01.2025 копії документів, а саме:1) Бухгалтерські платіжні документи ТОВ «АТБ-маркет»: банківські та платіжні документи (копії): Swift від 12.07.2024р. та Swift від 09.09.2024р.; 2) Банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжне доручення №355773, 355767, 35576 від 19.11.2024р.(оригінали); 3) Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 677, 678, 679 від 10.11.2024р. від ТОВ «ФОСДАЙК ГРУП» до Договору транспортного експедирування №89578 від 06.08.2019р.; 4) Виписка з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 11.12.2024р.); 5) Прайс-лист від 29.06.2024р. від продавця оцінюваних товарів; 6) Комерційна пропозиція від 02.07.2024р.; 7) Експертний висновок Дніпропетровської ТПП ГО-1304/3 від 26.12.2024р.; 8) Митна декларація країни відправлення №425820240000804816 від 25.07.2024р.; 9) Заявку на перевезення №82083/303015 від 25.07.2024р. 10) Платіжне доручення в іноземній валюті № 2917 від 11.07.2024 р.; 11) Платіжне доручення в іноземній валюті № 3811 від 06.09.2024 р. Колегія суддів дослідивши зміст вищевказаних документів погоджується з судом першої інстанції, що всі банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару позивачем були надані в повному обсязі, а отже розбіжності в документах про оплату товару відсутні. Також, суд першої інстанції вірно визнав помилковим твердження митного органу, щодо ненадання сертифікату походження товару, копії митної декларації країни відправлення, декларації виробника товару (документи, які підтверджують якість та безпеку товару) та транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, оскільки останні спростовуються наданими позивачем разом із заявою за вих. № М-2025-0080 від 09.01.2025 вищезазначеними документами та документами наданими Товариством ТОВ «АТБ-Маркет» листом від 07.11.2024 № 0711-12. Щодо інших запитуваних митницею під час проведення консультації додаткових документів, суд зазначає, що виписки з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інформація біржових організацій про вартість товару або сировини в силу положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України також є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, як свідчать встановлені обставини справи, судом першої інстанції надано оцінку доводам митного органу. По суті вказані відповідачем зауваження в оскаржуваному рішенні носятять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товарів. Скаржником не доведено, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за заявленою ціною договору. Апеляційний суд повторно зазначає, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. В свою чергу, зі змісту матеріалів справи вбачається, що наданих позивачем документів було достатньо для визначення митної вартості товарів і цей перелік відповідає правилам ч. 1 ст. 53 МК України. Таким чином, доводи скаржника про необхідність застосування другорядного (резервного) методу для визначення митної вартості товару, свого підтвердження не знайшли. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішень про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у них відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, містять аналогічні доводи відзиву на позов та носять характер припущень. Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови у митному оформленні №UA500500/2024/001154, яка є предметом спору у цій справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу. Як зазначено у пунктів 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову. З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що картка відмови №UA500500/2024/001154 прийнята у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000572/1 від 09.11.2024. За наведених обставин, оскільки в рамках цієї справи рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/000572/1 від 09.11.2024 було вірно скасовано судом першої інстанції через його протиправність, про що зазначено вище, колегія суддів вважає, що у даному випадку картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA500500/2024/001154 також підлягає скасуванню. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні. Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.ст. 134, 139 КАС України. Судом встановлено, що 19.06.2025 представником позивача було подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Одеської митниці судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. Вказана заява вмотивована тим, що у зв`язку із розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, позивач поніс судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000грн (фіксована сума, визначена договором про надання правової (правничої) допомоги, яка включає в себе повне супроводження Справи в Третьому апеляційному адміністративному суді, та є незмінною (фіксованою) незалежно від кількості судових засідань, витраченого часу на підготовку всіх необхідних процесуальних документів, кількості підготовлених процесуальних документів, транспортних та інших витрат Об`єднання, пов`язаних з наданням правової (правничої) допомоги у суді апеляційної інстанції). Відповідач не скористався правом подання заперечень щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» на правничу допомогу в сумі 7000,00грн представником позивача зокрема надано: довіреність №01/01/2025 ЮГ від 01.01.2025, договір про надання правової (правничої) допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019, додаткова угода № 25/04/25 від 25.04.2025 до Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019, акт здавання-приймання наданих послуг від 31.05.2025, детальний опис робіт (наданих послуг) від 30.05.2025 виконаних адвокатом АО «АЛЬЯНС» Гусак Юлією Вікторівною у рамках Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 з урахуванням додаткової угоди № 25/04/25 від 25.04.2025, платіжна інструкція №432525 від 05.06.2025. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 320/3271/19. Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат. Враховуючи категорію складності та, зважаючи на характер спірних правовідносин, та перелік наданих послуг, колегія суддів доходить висновку, що заявлені судові витрати позивача на оплату професійної правничої правової допомоги в розмірі 7000,00грн. не є співмірними та виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, стягненню з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року в адміністративній справі №160/2540/25 залишити без змін. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (код ЄДРПОУ 30487219) понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631). Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повне судове рішення складено 20 серпня 2025 року. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник