Постанова Київський апеляційний суд № 357/5541/25

Справа №370/881/25 Головуючий в суді І інстанції: Косенко А.В. Провадження № 33/824/3600/2025 Доповідач в II інстанції: Полосенко В.С. Категорія: ст. 172-6КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 серпня 2025 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Полосенко В.С. ознайомившись з апеляційною скаргою прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацького О.В. на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2025 року, - в с т а н о в и в : Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2025 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 172-6 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Не погоджуючись з прийнятим рішенням прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацький О.В. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього стягнення у межах санкції статті. Вивчивши матеріали справи та перевіривши апеляційну скаргу прокурора, приходжу до висновку, що її слід повернути прокурору, виходячи з наступного. Статтею 294 КУпАП визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу. Згідно з вимогами ч.5 ст.7 КУпАП прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. За приписами ч.1 ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Наведені положення закону свідчать про те, що прокурор вправі оскаржувати лише ті постанови судді у справах про адміністративні правопорушення, які стосуються застосування заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Водночас, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.55 Конституції України стосуються прав людини і громадянина на справедливий суд, а не державних органів та їх посадових осіб, які, у відповідності до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд апеляційної інстанції також враховує висновок, викладений в рішенні Конституційного Суду України від 08 грудня 2015 року № 49-у/2015 (справа № 2-43/2015), згідно якого неузгодженість положень статті 250, яка надає право прокурору оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, та частини п`ятої статті 7, частини першої статті 287 та частини другої статті 294 Кодексу щодо повноважень прокурора оскаржувати постанови суду у справах про адміністративне правопорушення, може бути вирішена лише у законодавчому порядку. Згідно змісту оскаржуваної постанови, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 заходів примусового характеру, пов`язаного з обмеженням особистої свободи громадянина, до останнього не застосовано. Тобто, в даному випадку прокурор не наділений функцією нагляду у відповідності до ч. 5 ст. 7 КУпАП та не має повноважень на оскарження судового рішення згідно ч.1 ст. 287 КУпАП та ч. 2 ст. 294 КУпАП. Посилання прокурора в апеляційній скарзі, як на підставу звернення з апеляційною скаргою, на постанову Київського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року та на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 березня 2025 року, якими було прийнято рішення за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора в адміністративній справі, є неспроможними, оскільки апеляційні суди хоча і можуть враховувати практику інших апеляційних судів, проте така практика не є обов`язковою, рішення апеляційного суду має грунтуватися на конкретних обставинах справи та чинному законодавстві. За вказаних обставин вважаю, що прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацький О.В. не наділений правом на оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а тому апеляційна скарга подана особою, яка не має на це права, що є підставою для її повернення. Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацького О.В. на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, - повернути особі, яка її подала. Суддя Київського апеляційного суду В.С.Полосенко