Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/12060/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 280/12060/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 р. (суддя Калашник Ю.В) в адміністративній справі №280/12060/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №104650019702 від 02 жовтня 2024 р. щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 25 вересня 2024 р. та зобов`язати відповідача призначити та виплатити йому пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із урахуванням періодів відповідно до трудової книжки від 20 липня 1980 р., а саме 02 серпня 1983 р. - 20 лютого 1992 р. та з 27 квітня 1981 р. по 27 червня 1983 р. - встановити судовий контроль у формі надання звіту відповідачем щодо виконання рішення суду та звернути до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць. В обгрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком та отримав відмову через відсутність в нього необхідного страхового стажу, так як відповідач не зарахував до нього підтвердженні належними доказами періоди. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Судом визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії №104650019702 від 02 жовтня 2024 р. та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 02 серпня 1983 р. по 20 лютого 1992 р. та період проходження військової служби з 27 квітня 1981 р. по 27 червня 1983 р. та повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком від 25 вересня 2024 р. В іншій частині позовних вимог відмовлено. У поданій апеляційній скарзі, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що відносно позивача прийнято рішення про відмову йому в призначенні пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю в нього необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано період роботи з 02 серпня 1983 р. по 20 лютого 1992 р. згідно трудової книжки, оскільки відсутня назва підприємства в записі про прийняття на роботу; період проходження військової служби з 27 квітня 1981 р. по 27 червня 1983 р. згідно військового квитка НОМЕР_1 від 27 квітня 1981 р., оскільки не можливо ідентифікувати рік народження заявника. Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено, що 25 вересня 2024 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №№104650019702 від 02 жовтня 2024 р. позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. У рішенні зазначено, що страховий стаж складає - 17 років 11 місяців 1 день, до нього не зараховано: період роботи з 02 серпня 1983 р. по 20 лютого 1992 р. згідно трудової книжки, оскільки відсутня назва підприємства в записі про прийняття на роботу; період проходження військової служби з 27 квітня 1981 р. по 27 червня 1983 р. згідно військового квитка НОМЕР_1 від 27 квітня 1981 р., оскільки не можливо ідентифікувати рік народження заявника. У прийнятому рішенні, суд першої інстанції виходив з того, що особа не повинна нести відповідальність за недоліки в заповненні трудової книжки. Відсутність назви підприємства в записі про прийняття на роботу, не є недоліком, який може мати наслідком порушення конституційного права позивача на пенсійне забезпечення. Доводи відповідача про не зарахування до страхового стажу позивача періоду проходження військової служби з огляду на те, що у військовому квитку не можливо ідентифікувати рік народження, є надмірним формалізмом та не може нівелювати проходження позивачем військової служби. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено частиною 1 статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Статтею 1, частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. До введення в дію Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійні відносини регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення», статтею 62 якого визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Щодо роботи ОСОБА_1 в період з 02 серпня 1983 р. по 20 лютого 1992 р., то він підтверджений наявною в матеріалах справи копією трудової книжки серії НОМЕР_2 (записи №4 - 10). Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 р. у справі № 490/12392/16-а зазначив, що недоліки заповнення трудової книжки, не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Відсутність назви підприємства в записі №4 про прийняття на роботу позивача, не є недоліком, який може порушувати його конституційне право на пенсійне забезпечення. Щодо проходження ОСОБА_1 військової служби слід зазначити наступне. Пунктом 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Період проходження ОСОБА_1 військової служби з 27 квітня 1981 р. по 27 червня 1983 р. підтверджений записом його трудової книжки серії НОМЕР_2 , а також наявною в матеріалах справи копією військового квитка серії НОМЕР_1 від 27 квітня 1981 р. Доводи відповідача, що у військовому квитку не можливо ідентифікувати рік народження позивача, не виключає обставину проходження ним військової служби у вказаний період. Враховуючи дані обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №104650019702 від 02 жовтня 2024 р. та наявність підстав для його скасування, із визначенням йому обов`язку зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження ним військової служби з 27 квітня 1981 р. по 27 червня 1983 р. та період роботи з 02 серпня 1983 р. по 20 лютого 1992 р., та повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 25 вересня 2024 р. про призначення пенсії. Враховуючи те, що судом першої інстанції рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права, відсутні підставі для його скасування у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 р. в адміністративній справі №280/12060/24 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 19 серпня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя Н.П. Баранник суддя О.О. Круговий