Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/270/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 серпня 2025 р. Справа № 520/270/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Присяжнюк О.В. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/270/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив: - визнати протиправними бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 15 травня 2018 року по 17 грудня 2023 р. в межах шести місяців у сумі 61819 (шістдесят одна тисяча вісімсот дев`ятнадцять) грн. 23 коп.; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 15 травня 2018 року по 17 грудня 2023 року в межах шести місяців у сумі 61819 (шістдесят одна тисяча вісімсот дев`ятнадцять) грн. 23 коп.; - визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 по 17 грудня 2023 року, відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050- III (зі змінами та доповненнями); - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 по 17 грудня 2023 року відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями). Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення та доплати за несення служби в нічний час на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі № 520/22106/23. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області ( код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільнені у розмірі 60444 (шістдесят тисяч чотириста сорок чотири) грн. 90 коп. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини грошових доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21 лютого 2001 року № 159, у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 по 17 грудня 2023 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі № 520/22106/23. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1937 грн. (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім гривень) 92 копійки. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі №520/22106/23 та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та прийняти нове судове рішення, в цій частині, у задоволенні вказаних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. В даному випадку, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 по справі № 520/22106/23 набрало законної сили 18.11.2023. На виконання вказаного рішення суду, 17.12.2023 після надходження коштів, ГУНП в Харківській області здійснило виплату вказаних коштів, що підтверджується платіжною інструкцією № 3456 від 15 грудня 2023 року. Таким чином, на думку апелянта, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення взагалі не передбачена, оскільки період затримки виплати не перевищив одного місяця. Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідачем оскаржується рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Отже, в межах розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції надається правова оцінка висновкам суду в оскаржуваній частині позовних вимог. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що майор поліції ОСОБА_1 (далі-Позивач) в період з 07 листопада 2015 року по 15 травня 2018 року, проходив службу в Національній поліції України на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Московського відділу поліції ГУНП в Харківській області. Наказом ГУНП в Харківській області від 15 травня 2018 року № 114 о/с старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Московського відділу поліції ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) з 15.05.2018, з виплатою компенсації за невикористану частину щорічної чергової оплачуваної відпустки за період з 01.01.2018 по 15.05.2018 у кількості 15 діб. Під час проходження служби в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області позивачу частково не проводилась індексація грошового забезпечення у період з 07.11.2015 по 01.11.2017 та не проведено виплату грошового забезпечення у вигляді доплати за 114 годин несення служби у нічний час за період з 01.01.2017 по 15.05.2018, що також не заперечується відповідачем, згідно поданого відзиву на позовну заяву. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 по справі №520/22106/23, зокрема, визнано протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, п.і. 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , п.і. АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення у вигляді доплати за 114 годин несення служби в нічний час за період з 01 січня 2017 р. по 15 травня 2018 р., а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 01.11.2017 р. Зобов`язано Головне управління національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, п.і. 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , п.і. АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення у вигляді доплати за 114 годин несення служби в нічний час за період з 01 січня 2017 р. по 15 травня 2018 р., а також індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 01.11.2017 р. Рішення суду набрало законної сили. Згідно ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 по справі №520/22106/23, відповідач 17 грудня 2023 року здійснив нарахування та виплату позивачу недорахованого грошового забезпечення у загальному розмірі 3923,77 грн., що підтверджено роздруківкою "Monobank" від 18.12.2023 по банківському рахунку позивача. Зазначена сума, як зазначив відповідач у відзиві на позов та підтверджується листом ГУ НП в Харківській області від 22.12.2023 № 248аз/119/05/29-2023, складається з індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 у сумі 3375, 17 (з відрахуванням військового збору 1,5% 50,63грн) до виплати грошові кошти у сумі 3324,54грн та доплата за 114 годин несення служби в нічний час за період з 01.02.2017 по 30.04.2018 у сумі 608,35грн (з відрахуванням військового збору 1,5% 9,12 грн) до виплати грошові кошти у сумі 599,23грн. Також, у листі ГУ НП в Харківській області від 22.12.2023 №248аз/119/05/29-2023 відповідачем зазначено, що рішенням суду нарахування та виплата компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення не передбачено. Проте, на підставі ст. 117 КЗпП відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 15.05.2018 по 17.12.2023 в межах шести місяців у сумі 61819,23 грн., а також компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для отримання компенсації за втрату частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини грошового забезпечення. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III (далі Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 (далі Порядок №159). Відповідно до ст. 1 Закону №2050-III, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно із ст. 2 Закону №2050-III передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян. Виходячи із зазначеного, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) виплата громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 4) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата). Основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати доходів проводиться незалежно від порядку і підстав виплати доходів: добровільного чи на виконання судового рішення. Відповідно до п. 1 Порядку №159, дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно із п. 2 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Відповідно до абз. 6 п. 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян. Статтею 3 Закону №2050-III встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Отже, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані, але не виплачені. Таким чином, основною умовою для виплати громадянам передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи за виконанням судового рішення. Як вбачається з матеріалів справи, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі № 520/22106/23 відповідач 17 грудня 2023 року здійснив нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення в загальному розмірі 3923,77 грн., що зазначено в листі ГУНП в Харківській області від 22.12.2023 № 248аз/119/05/29-2023 та підтверджено платіжною інструкцією № 3456 від 15.12.2023. Враховуючи зазначене, а також те, що несвоєчасне нарахування сум індексації грошового забезпечення відбулось у зв`язку з неправомірними діями відповідача, що встановлено судовим рішенням, тобто з вини органу, що нараховує і виплачує грошове забезпечення, тому колегія суддів вважає, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та дійшла висновку про задоволення позовних вимог. Посилання апелянта на те, що затримка виплати сум доходів повинна розраховуватись з дати набрання рішенням законної сили, колегія суддів вважає помилковим, оскільки компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (нарахованих сум індексації грошового забезпечення за період 07.11.2015 по 31.10.2017 та доплати за 114 годин несення служби в нічний час за період з 01.02.2017 по 30.04.2018), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті виплати сум індексації і доплати за несення служби в нічний час та відновлення прав позивача, порушених при невчасному проведенні індексації заробітної плати, вказана сума є доходом в розумінні ст. 2 Закону №2050-ІІІ. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 по справі №674/22/17, які враховуються судом в силу приписів ч.5 ст. 242 КАС України. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушене право позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення та доплати за несення служби в нічний час на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі № 520/22106/23 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21 лютого 2001 року № 159, у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 по 17 грудня 2023 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі № 520/22106/23. Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі Кечко проти України (заява № 63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, а тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині. Крім того, колегія суддів зазначає, що, оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 в справі №520/270/24 в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільнені у розмірі 60444 (шістдесят тисяч чотириста сорок чотири) грн. 90 коп., які задоволено судом першої інстанції, сторонами не оскаржується в апеляційному порядку, то колегія суддів вважає недоцільним виходити за межі апеляційної скарги та переглядати оскаржуване рішення в цій частині. Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням. Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору. Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи. Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують. За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає. Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 по справі №520/270/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк В.А. Калиновський