Постанова Хмельницький апеляційний суд № 674/1162/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 серпня 2025 року м. Хмельницький Справа № 674/1162/23 Провадження № 22-ц/820/1275/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Талалай О. І. (суддя-доповідач), П`єнти І. В., Янчук Т. О. секретар судового засідання Заворотна А. В., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 28 березня 2025 року (суддя Посунько Г. А., повне судове рішення складено 28 березня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд у с т а н о в и в : У липні 2023 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що ОСОБА_2 , перебуваючи у трудових відносинах з Управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, 17 квітня 2019 року близько 08 год 35 хв. керував належним управлінню автомобілем марки «ВАЗ 2104» реєстраційний номер НОМЕР_1 на автодорозі Н-03 сполученням Житомир-Чернівці зі сторони м. Дунаївці Хмельницької області в напрямку с. Воробіївка Дунаєвецької МТГ Хмельницької області. На ділянці дороги 254 км + 910 м поблизу с. Воробіївка Дунаєвецької МТГ Хмельницької області в порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 (д), 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху перед зміною напрямку руху ОСОБА_2 не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та, здійснюючи перед перехрестям поворот ліворуч, виїхав з другорядної дороги на зустрічну смугу руху, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1. При цьому не надав дорогу автомобілю марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який під керуванням ОСОБА_3 рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок дій ОСОБА_2 . ОСОБА_4 , уникаючи зіткнення, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який під керуванням ОСОБА_5 рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_3 було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження та спричинено пошкодження всіх трьох вказаних транспортних засобів. Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 24 листопада 2022 року обвинуваченого ОСОБА_2 на підставі статті 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, у зв?язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрито кримінальне провадження № 12019240140000145. Вона є власником автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який був пошкоджений в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Згідно зі звітом за результатами проведення автотоварознавчої оцінки ринкова вартість належного їй автомобіля на момент ДТП складала 415555,57 грн, вартість відновлювального ремонту після ДТП -529465,82 грн, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля на момент ДТП - 415555,57 грн, ринкова вартість автомобіля після ДТП - 67470,86 грн. У зв`язку з настанням страхового випадку АТ «СК «ТАС» виплатило їй страхове відшкодування в розмірі 99000 грн. Виплачена сума не покрила повного розміру завданої майнової шкоди, різниця складає 249084,71 грн. Внаслідок ДТП заподіяно також моральну шкоду, оскільки матеріальні витрати, переживання призвели до моральних страждань. Тому позивачка просила стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради Хмельницької області 249084,71 грн на відшкодування матеріальних збитків і 2000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 28 березня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення, в сумі 238874,15 грн (в тому числі: майнову шкоду - 236874,15 грн, моральну шкоду - 2000 грн), витрати по сплаті судового збору в сумі 2368,99 грн, витрати на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи в сумі 4911,51 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7611,20 грн, всього 253765,85 грн. В задоволенні решти вимог про відшкодування майнової шкоди відмовлено. Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Вважає помилковим посилання як на доказ винуватості ОСОБА_2 на ухвалу Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 24 листопада 2022 року про закриття кримінального провадження. Сам лише факт відкриття кримінального провадження не доводить вину обвинуваченого. Суд не надав оцінку запереченням ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди і визнав встановленими обставинами щодо спричинення саме з його вини пошкодження всіх трьох транспортних засобів. Суд не взяв до уваги факт спричинення пошкоджень транспортному засобу позивачки іншим автомобілем під керуванням ОСОБА_3 . Суд не з`ясував наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_2 та спричиненою шкодою і не врахував правові позиції, висловлені в постановах Верховного Суду від 18 лютого 2025 року в справі № 712/8174/23 та від 23 січня 2019 року в справі № 674/1666/14-ц. У засідання апеляційного суду учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені відповідно до вимог ЦПК України. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції правильно установив, що ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що 17 квітня 2019 року близько 08 год 35 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 2104» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по мокрій прямій асфальтованій проїзній частині автодороги Н-03 сполученням Житомир-Чернівці зі сторони м. Дунаївці Хмельницької області в напрямку с. Воробіївка Дунаєвецької МТГ Хмельницької області порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, 2.3 (д) Правил дорожнього руху та створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху. Рухаючись по вказаній ділянці автодороги в колоні попутних автомобілів, на 254 км + 910 м в порушення вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху ОСОБА_2 перед виконанням маневру і зміною напрямку руху ліворуч не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, з метою подальшого здійснення маневру лівого повороту в напрямку перехрестя з другорядною дорогою на с. Воробіївка в недозволеному для цього місці перед вказаним перехрестям виїхав на зустрічну смугу руху, перетнувши при цьому суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яку перетинати заборонено; в порушення вимог пунктів 10.4, 16.13 Правил дорожнього руху перед поворотом ліворуч не надав дорогу водію автомобіля марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 , який рухався у зустрічному напрямку в сторону м. Дунаївці та мав перевагу в русі, чим своїми діями створив останньому небезпеку для руху. В подальшому ОСОБА_6 , перебуваючи в небезпечній дорожній ситуації, уникаючи зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 2104» реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив виїзд керованого ним автомобіля на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення правою боковою частиною автомобіля марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 з передньою правою частиною автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який під керуванням ОСОБА_5 рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_3 було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження, що призвели до тривалого розладу здоров`я більше 21 доби. За вказаним фактом 17 квітня 2019 року було розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 12019240140000145 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України. Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 24 листопада 2022 року за клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_2 на підставі статті 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, у зв?язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрито кримінальне провадження № 12019240140000145 у зв?язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності. На час вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем, працював на посаді водія групи централізованого забезпечення закладів освіти Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Дорожньо-транспортна пригода сталась у робочий час під час використання ОСОБА_2 автомобіля марки «ВАЗ 2104» реєстраційний номер НОМЕР_1 при виконанні ним трудових обов`язків. За договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу АТ «СК «ТАС» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 99000 грн. Згідно з висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/123-23/11672-АВ від 08 грудня 2023 року ринкова вартість автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_3 до моменту його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 17 квітня 2019 року, складає 415551,00 грн, вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля внаслідок його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді - 513270,06 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля внаслідок його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді з урахуванням коефіцієнту зносу - 335874,15 грн, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля внаслідок його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді, - 415551,00 грн, ринкова вартість автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди - 79676,85 грн. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що обов`язок з відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків, покладається на юридичну особу. Відповідно до частин 1-3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Згідно з частиною 1, пунктом 2 частини 2, частинами 3 і 5 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. За змістом частин 1, 2, 5 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо). В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього. Отже, за загальним правилом шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела. Працівник, здійснюючи свої трудові обов`язки, не виступає як окремий суб`єкт права, тому заподіяна ним шкода під час виконання цих обов`язків відшкодовується роботодавцем. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України). Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Враховуючи обставини справи та надані сторонами докази, відповідач не спростував факт заподіяння позивачці шкоди внаслідок ДТП, не довів, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілої. Доводи апеляційної скарги про те, що закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2 не доводить його вину у спричиненні майнової та моральної шкоди позивачці є необґрунтованими. Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов?язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2 у зв`язку із звільнення його від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є нереабілітуючою підставою, а відтак не звільняє від обов`язку відшкодувати заподіяну його діями шкоду. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачці заподіяна матеріальна та моральна шкода. Установивши, що розмір матеріальних збитків, завданих ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини працівника Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області при виконанні ним трудових обов`язків, перевищує виплачений на користь позивачки розмір страхового відшкодування, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про те, що з відповідача на її користь необхідно стягнути різницю між фактичним розміром шкоди і стягнутим страховим відшкодуванням. Розмір матеріального відшкодування визначений з урахуванням висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/123-23/11672-АВ від 08 грудня 2023 року При визначенні розміру морального відшкодування суд врахував характер правопорушення, глибину душевних страждань позивачки, вимоги розумності та справедливості. Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, правильно застосував норми матеріального права і надав належну оцінку дослідженим доказам. З урахуванням наведеного апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для відмови в позові. Посилання в апеляційній скарзі на неврахування судом правових позицій, висловлених у постанові в постановах Верховного Суду від 18 лютого 2025 року в справі № 712/8174/23 та від 23 січня 2019 року в справі № 674/1666/14-ц є безпідставним, оскільки обставини у справах є різними. З огляду на викладене рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає. Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області залишити без задоволення. Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 28 березня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18 серпня 2025 року. Суддя-доповідач О. І. Талалай Судді І. В. П`єнта Т. О. Янчук