Ухвала КАС ВС № 480/3212/24

УХВАЛА 18 серпня 2025 року м. Київ справа №480/3212/24 провадження № К/990/31879/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А., перевіривши касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, у с т а н о в и в : 25 липня 2025 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та зареєстровано судом касаційної інстанції 28 липня 2025 року. Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якій просив: - визнати незаконними дії Національного агентства з питань запобігання корупції, які полягають у відмові внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення; - зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року адміністративний позов залишено без задоволення. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 25 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 480/3212/24 скасував в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Національного агентства з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прийняв у цій частині постанову, якою позовні вимоги задовольнив. Зобов`язав Національне агентство з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 480/3212/24 залишив без змін. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Національне агентство з питань запобігання корупції подало касаційну скаргу. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України). Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності або розглянутих в порядку спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Верховний Суд відзначає, що, визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки, є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів». Так, відповідач, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження покликається на наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Зокрема, автор скарги зазначає, що розгляд даної справи стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики у подібних правовідносинах та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Верховний Суду зазначає, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо. При цьому, автором не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення. Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів констатує, що автором касаційної скарги не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі № 480/3212/24 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді В. Е. Мацедонська С. А. Уханенко