Ухвала КАС ВС № 420/28181/24

УХВАЛА 18 серпня 2025 року м. Київ справа №420/28181/24 адміністративне провадження №К/990/33645/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В.Е., суддів - Білак М.В., Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі № 420/28181/24 за адміністративним позовом Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» до Південного офісу Держаудитслужби, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОРТ І ФЛОТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «БК БУДПЕРСПЕКТИВА», Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТПРОЕКТ» про визнання протиправною та скасування вимоги,- УСТАНОВИВ: Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" звернулося до суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "ПОРТ І ФЛОТ", товариство з обмеженою відповідальністю "БК БУДПЕРСПЕКТИВА", товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТПРОЕКТ", про визнання протиправною та скасування Вимоги Південного офісу Державної аудиторської служби України від 08 серпня 2024 року №151505-14/3579-2024. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано Вимогу Південного офісу Державної аудиторської служби України від 08.08.2024 №151505-14/3579-2024. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Південний офіс Держаудитслужби звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою. Ухвалами Верховного Суду від 20 червня 2025 року та від 24 липня 2025 року касаційні скарги Південного офісу Держаудитслужби повернуто особі, яка її подала. 08 серпня 2025 року до Верховного Суду касаційна скарга надійшла повторно. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до статті 329 України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України). З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 28 квітня 2025 року, забезпечено надання загального доступу 01 травня 2025 року, вперше касаційна скарга до суду касаційної інстанції надійшла 02 червня 2025 року, однак ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2024 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала. 07 липня скаржник повторно звернувся до Верховного Суду, але ухвалою від 24 липня 2025 року касаційну скаргу повернуто скаржнику. 08 серпня скаржник втретє надіслав касаційну скаргу. У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги. В обґрунтування скаржник зазначає, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі № 420/28181/24 апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 - без змін. Дата доставки до електронного суду постанови: 28.04.2025 15:31. Південний офіс Держаудитслужби направив касаційну скаргу в межах термінів оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2025 року у справі № 420/28181/24 касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби повернуто. Роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Дата доставки даної ухвали суду до електронного суду касатора: 20.06.2025 18:14, а повернення матеріалів касаційної скарги та додатків до неї в паперовому вигляді відбулось значно пізніше, з огляду на їх надсилання засобами поштового зв`язку. Ухвалою від 24 липня 2025 року Верховний Суд повторно повернув касаційну скаргу із аналогічних підстав. При цьому, скаржник звертає увагу суду, що час усунення встановлених недоліків та повторного направленням касаційної скарги був мінімальним та касаційну скаргу повторно подано у розумних строк. Також вказує, що за період з 29.04.2025 (дата початку строку на оскарження постанови апеляційного суду) до 04.08.2025 (дата останнього подання касаційної скарги) оголошувалось понад 207 повітряних тривог середньою тривалістю більше години (без урахування часу на повернення до робочого місця). Отже, Південний офіс Держаудитслужби у питанні поновлення строків просить Верховний Суд взяти до уваги військовий стан, часті повітряні тривоги, перебої у постачанні електроенергії та вчасне первинне подання Південним офісом Держаудитслужби касаційної скарги, оперативне подання повторних (в розумний строк). Інших доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови апеляційної інстанції скаржником не надано і не зазначено. Нормами КАС України передбачено, що розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється на стадії відкриття касаційного провадження на підставі касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Так, подаючи повторно касаційні скарги, скаржник не усував недоліки касаційних скарги та не враховував ухвали Верховного Суду. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вказані підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними. Щодо посилання скаржника на військовий стан, часті повітряні тривоги, перебої у постачанні електроенергії, то питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. Посилання відповідача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги. Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк, яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з касаційною скаргою. При цьому, із заяви скаржника не вбачалось, що неможливість подання скарги у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку саме із введенням воєнного стану, а також не надано будь-яких доказів в підтвердження зазначеного. Крім того, повітряні тривоги, перебої у постачанні електроенергії не можуть бути поважними причинами для поновлення строку звернення до суду, оскільки такі обставини не мають постійного та довготривалого характеру, та не доводять фактичну неможливості подання скаржником касаційної скарги протягом встановленого процесуальним законом строку. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Скаржник не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв`язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже заявнику касаційної скарги необхідно довести наявність об`єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку із наданням доказів на їх підтвердження. За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням відповідачу строку для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви. Крім того, з матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Так у касаційній скарзі відповідач посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 809/504/17, від 02 квітня 2020 року у справі № 820/3534/20, від 12 лютого 2020 року у справі № 815/7325/13-а, від 29 липня 2019 року у справі № 400/2658/18, від 02 липня 2019 року у справі № 826/2525/15, від 20 лютого 2018 року у справі № 822/2087/17, у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі № 21-436а14 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16 щодо пунктів 7 та 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Також скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо ч. 2, ч. 8 ст. 77 КАС України, ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. п. 4.1., 5.1., 6.3., п. п. 3.1.2, 5,5 «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, п.п. 5, 6, 8, 10, 11 «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року №

560. У результаті аналізу касаційної скарги Суд встановив, що скаржник вказує ті самі підстави касаційного оскарження, які ухвалами Верховного Суду від 20 червня 2025 року та від 24 липня 2025 року було відхилено. Разом з тим, в ухвалі Верховного Суду від 24 липня 2025 року звернено увагу заявника на формальний підхід виконання ухвали Верховного Суду від 20 червня 2025 року, оскільки касаційна скарга була ідентичною попередній. Так Суд вкотре не приймає відповідні посилання скаржника та звертає увагу на необхідність їх доопрацювання, з урахуванням зауважень вказаних в ухвалі Верховного Суду від 20 червня 2025 року. Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Отже, у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху. Крім того, аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 18 КАС України, а саме відсутності у скаржника зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) електронного кабінету. Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. За таких обставин, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: - обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви; - касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням. Керуючись статтями 3, 169, 330, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави, зазначені Південним офісом Держаудитслужби для поновлення строку на касаційне оскарження. Касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі № 420/28181/24 за адміністративним позовом Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» до Південного офісу Держаудитслужби, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОРТ І ФЛОТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «БК БУДПЕРСПЕКТИВА», Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТПРОЕКТ» про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги, а ненадання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або визнання судом наведених підстав неповажними - для відмови у відкритті касаційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді М. В. Білак О. В. Кашпур