Ухвала КАС ВС № 128/2694/24

УХВАЛА 18 серпня 2025 року м. Київ справа №128/2694/24 адміністративне провадження № К/990/23501/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі №128/2694/24 за позовом ОСОБА_1 до старшого дільничного офіцера поліції ВП Печерського управління Національної поліції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 15 липня 2024 року у справі №128/2694/24. 02 червня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі №128/2694/24. Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції: заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями, уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскаржуваного судового рішення та обґрунтувань своєї позиції, та документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі. У зв`язку з перебуванням у відпустках суддів Верховного Суду Соколова В. М. у період з 07 липня 2025 року по 01 серпня 2025 року (наказ від 23 червня 2025 року № 2375/0/5-25), Єресько Л.О. у період з 07 липня 2025 року по 04 серпня 2025 року (наказ від 20 червня 2025 року № 2447/0/5-25), Загороднюка А. Г. у період з 28 липня 2025 року по 15 серпня 2025 року (наказ 14 липня 2025 № 2997/0/5-25), питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою вирішується після виходу суддів із відпустки. На виконання вимог ухвали скаржником подано до суду уточнену касаційну скаргу та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування клопотання про поновлення строку скаржник вказує, що касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції з дотриманням встановленого законом строку на касаційне оскарження. Перевіривши доводи вищевказаного клопотання, суд касаційної інстанції виходить з такого. Так, Судом установлено, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена 20 січня 2025 року, а касаційну скаргу передано до відділення поштового зв`язку 27 травня 2025 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження. Судом також встановлено, що вперше подану касаційну скаргу у цій справі Верховний Суд ухвалою від 13 травня 2023 року повернув скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Із цією касаційною скаргою скаржник звернувся 27 травня 2025 року. Суд звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, зазначає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Суд звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Відповідно до приписів статті 44 КАС України сторони, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особи, зацікавлені у її поданні, повинні вчиняти всі можливі та залежні від них дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена 20 січня 2025 року, а касаційну скаргу подано 27 травня 2025 року. Скаржник у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не наводить обгрунтованих підстав для поновлення строку, а лише посилається на дату отримання оскаржуваної ухвали та вчасне звернення з касаційною скарго. Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги. При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження, є направлення повторної касаційної скарги скаржником у найкоротший строк. Разом з тим, значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та черговим поданням касаційної скарги, вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у даній справі. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не вказано поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не надано доказів щодо вжиття заходів для вчасного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення, не обґрунтовано зволікання з поданням цієї касаційної скарги. Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд приходить до висновків, що наведені у заяві скаржника обставини не можуть слугувати підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, УХВАЛИВ: Визнати неповажними причини пропуску на касаційне оскарження та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі №128/2694/24. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі №128/2694/24 за позовом ОСОБА_1 до старшого дільничного офіцера поліції ВП Печерського управління Національної поліції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. М. Соколов Судді А. Г. Загороднюк Л. О. Єресько