Постанова 4856 № 560/16803/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/16803/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К. Суддя-доповідач - Моніч Б.С. 18 серпня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Моніча Б.С. суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ІНТЕРКОМ» до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ В листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ІНТЕРКОМ» звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просило:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400030/2024/000004/1 від 25.07.2024 року.

2. Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400030/2024/000102 від 25.07.2024 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРКОМ» за наявності усіх документів, звернулася до митного органу Хмельницька митниця (митний пост «Славута») для здійснення митного оформлення імпортованого товару за митною декларацією. У поданій митній декларації митна вартість товару ТОВ «КОМПАНІЯ ІНТЕРКОМ» була визначена за ціною зовнішньо-економічного договору UAIK 04.16 від 01.04.2016 року (основний метод). Проте, митним органом протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації. Позивач вважає, що митний орган безпідставно поставив під сумнів договір та, як наслідок, весь поданий перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Отже, застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості суттєво порушує права позивача. ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400030/2024/000004/1 від 25.07.2024 року. Скасовано картку відмови Хмельницької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного, призначення № UA400030/2024/000102 від 25.07.2024 року. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ІНТЕРКОМ" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці. ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Декларантом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ІНТЕРКОМ" 25.07.2024 оформлено та подано відповідачу митну декларацію № 24UA400030003516U36, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар:

1. Хімічно модифікований, естерифікований (гідроксипропіл дикрохмалю фосфат (Е1442), харчовий крохмаль, очищений із воскової кукурудзи, THERMTEX 25kg - 22000 кг. Зовнішній вигляд: білий порошок. Вологість 11,90%, pH 6,2. Дата виготовлення: 24/04/2024. Термін придатності: 24/04/2026р. Призначений для використання у харчовій промисловості. Пакування: паперові мішки на 25 кг. Виробник: Ingredion Germany GmbH. Торгівельна марка: Ingredion. Загальною вартістю 35 200,00 EUR, та додатково транспортні витрати у розмірі 41 566,80 грн) за методом визначення митної вартості - 1 (за ціною договору). Для митного оформлення митному органу було подано, зокрема, такі документи:

1. Пакувальний лист (Packing list) №0082321937 від 19.07.2024;

2. Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №924008846 від 19.07.2024;

3. Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 19.07.2024;

4. Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) А 37608722 від 19.07.2024;

5. Банківський платіжний документ, що стосується товару №13 від 19.07.2024;

6. Банківський платіжний документ, що стосується товару №14 від 15.07.2024;

7. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця і договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №ІН-2407/1 від 24.07.2024;

8. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №24/07/2024-1 від 24.07.2024;

9. Виписка з бухгалтерської документації б/н від 25.07.2024;

10. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 10.06.2024;

11. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №3-1/177 від 21.06.2024;

12. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №б/н від 26.06.2024;

13. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №12 від 02.01.2023;

14. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №13 від 01.08.2023;

15. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №14 від 23.05.2024;

16. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 01.01.2017;

17. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №29 від 19.07.2024;

18. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується і поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів UAIK 04.16 від 01.04.2016;

19. Договір про надання послуг митного брокера №263-Б від 18.08.2015;

20. Договір (контракт) про перевезення №281123/1-1 від 28.11.2023;

21. Договір (контракт) про перевезення № 15032023/15-1 від 03.03.2023;

22. Заява декларанта або уповноваженої ним особи, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 05.03.2018. За результатами опрацювання поданих документів виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, а саме: до митного оформлення не подано документи передбачені договорами перевезення та експедиції; документи, подані згідно ч.2 та ч.3 cт. 53 МКУ містять, розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме: в частині належного підтвердження складових митної вартості товару, а саме перевезення, страхування тощо. Розбіжності в частині особи, яка здійснювала оплату за навантаження - розвантаження вантажу. Окрім цього, подані до митного оформлення документи не містять числових значень інших складових митної вартості, які визначні частиною 10 статті 58 МКУ, зокрема: вартості завантаження та страхування товару. Оскільки, за позицією митного органу, подані разом з митною декларацією на виконання частини 2 статті 53 МКУ, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, та містили вказані вище розбіжності, позивача було повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості зі складанням відповідного переліку. У відповідь декларантом повідомлено про те що, документи які підтверджують заявлену митну вартість товару згідно МД №24UA400030003516U3 від 25.07.2024 надані, та інших документів не має змоги надати. 25.07.2024 року митним органом прийнято рішення №UA400030/2024/000004/1 про коригування митної вартості товару: Хімічно модифікований, естерифікований гідроксипропіл дикрохмалю фосфат (Е1442); харчовий крохмаль, очищений із воскової кукурудзи, THERMTEX 25kg - 22000 кг. Зовнішній вигляд: білий порошок. Вологість 11,90%, pH 6,2. Дата виготовлення: 24/04/2024. Термін придатності: 24/04/2026р. Призначений для використання у харчовій промисловості. Пакування: паперові мішки на 25 кг. Виробник: Ingredion Germany GmbH. Торгівельна марка: Ingredion було збільшено з 1,6 EUR/кг до 1,8894 EUR/кг. В цьому рішенні зазначено, що до митного оформлення не подано документи, передбачені договорами перевезення та експедиції. Документи подані відповідно до ч.2 та ч. cт. 53 МКУ, містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме: в частині належного підтвердження складових митної вартості товару: перевезення, страхування тощо. Розбіжності в частині особи, яка здійснювала оплату за навантаження-розвантаження вантажу. Транспортні витрати з місця відвантаження до кордону України як такі, що відповідно до спі. 58 МКУ включаються до митної вартості товару складають 53,63 грн. за 1 км, а після кордону України 55,10 грн. за 1 км. Окрім цього, подані до митного оформлення документи не містять числових значень інших складових митної вартості, які визначені частиною 10 статті 58 МКУ, зокрема: вартості завантаження та страхування товару. Відповідно до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення, не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки рівень митної вартості нижчий рівня митної вартості ідентичних товарів, оформлених раніше. Враховуючи, що використані декларантом метод та відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп.4,5 статті 59 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог cт. 59 МКУ - визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 28.06.2024 24UA400030003063U2 згідно якої за рівнем митної вартості 2,02 дол. США/кг здійснено митне оформлення такого ж товару даним відправником. Коригування та пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційні умови тощо відсутні в зв`язку відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості. В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з п. 3 cт. 52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду. Таким чином, загальна вартість Товару збільшилася з 35 200,00 EUR до 41 566,80 EUR, тобто на 6 366,80 EUR або на 18%. При цьому розмір митних платежів, який було визначено позивачем самостійно становив: 20% ПДВ у розмірі 329 016,35 грн. Внаслідок прийняття оскаржуваного рішення відповідачем розмір митних платежів було визначено на наступному рівні: 20% ПДВ у розмірі 371 465,86 грн. Таким чином, різниця між розміром митних платежів, визначених Позивачем та відповідачем становить: 20% ПДВ у розмірі 42449,51 грн. Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA400030/2024/000096 від 24.07.2024 року, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № 24UA400030003516U3 від 25.07.2024 року. Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом. IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, а розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Митна вартість товару, визначена декларантом, підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Надані до митного оформлення товару документи дозволяють визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. Відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року та відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що під час здійснення контролю митної вартості при митному оформленні митної декларації у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» оцінюваного товару, оскільки заявлений рівень митної вартості був нижчий, ніж рівень митної вартості, ідентичних товарів оформлених раніше, за яким здійснювалось митне оформлення такого ж товару даним відправником. Оскільки подані разом з митною декларацією на виконання частини 2 статті 53 МКУ, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, та містили вказані вище розбіжності, декларанта було повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості зі складанням відповідного переліку. Однак, декларантом не було надано додаткових документів, які б усунули розбіжності. У зв`язку з цим, апелянт зазначає, що спірні рішення прийняті митним органом з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі МК України). Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За правилами статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Відповідно до положень частин першої, другої, третьої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. За змістом частин 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. В силу статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України). За правилами статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Отже, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Також, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Тобто, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. З викладених правових норм видно, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному. Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларанті. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Зазначене відповідає правовій позиції викладеній в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17. З матеріалів справи встановлено, що декларантом позивача 25.07.2024 було подано відповідачу митну декларацію № 24UA400030003516U3, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар. Разом з декларацією було подано перелік документів, які, на думку позивача, підтверджують числове значення усіх складових митної вартості імпортованого товару. Митну вартість позивачем визначено за ціною договору. Митний орган 25.07.2024 року прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA400030/2024/000004/1, оскільки до митного оформлення не подано документи передбачені договорами перевезення та експедиції; документи, подані згідно ч.2 та ч.3 cт. 53 МКУ містять, розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме: в частині належного підтвердження складових митної вартості товару, а саме перевезення, страхування тощо. Розбіжності в частині особи, яка здійснювала оплату за навантаження - розвантаження вантажу. Окрім цього, подані до митного оформлення документи не містять числових значень інших складових митної вартості, які визначні частиною 10 статті 58 МКУ, зокрема: вартості завантаження та страхування товару. Слід зазначити, що вказані твердження митного органу спростовуються як наявними в матеріалах справи документами, так і фактичними даними, оскільки умови поставки товару здійснювались згідно положень Інкотерсмс FCA Hugelsheim Warehouse. Вказане зазначено у рахунку №924008846 від 19.07.2024 року. Оскільки адресою Продавця є місто Хюгельсхайм (Німеччина), то фактично відвантаження товару відбулося зі складу Продавця. Згідно Інкотермс 2010 FCA (...named place) англ. Free Carrier, або Вільний перевізник (.[.назва місця) - термін Інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання із завантаження і розвантаження товару у цьому місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Отже, відповідальність за завантаження товару несе продавець, а відтак у вартість товару вже включені вказані витрати. Додатково довідкою про транспортні витрати №24/07/2024-1 від 24.07.2024 року перевізником зазначено розмір транспортних витрат на транспортування від міста Хюгельсхайм до міста Ягодин (кордон з Україною) у розмірі 72 240,16 грн та зазначено, що навантажувально-розвантажувальні здійснювались за рахунок відправника. Страхування вантажу не здійснювалось. Вказане підтверджує безпідставність тверджень митного органу щодо розбіжностей щодо вартості перевезення та страхування. Вартість завантаження товару та страхування не зазначалась, оскільки вказані послуги не замовлялися та не оплачувалися позивачем додатково. Вказане підтверджується, зокрема, і довідкою №24/07/2024-1 від 24.07.2024 року. При цьому в оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Стосовно ціни товару, визначеної митним органом на рівні 2,02 доларів США/кг слід зазначити, що митним органом не враховано лист про зниження ціни від 31.05.2024 року, яким фактично обґрунтовується зниження постачальником ціни на вказану групу товарів та прайс-лист від 10.06.2024 року, відповідно до якого встановлено ціну на вказаний товар у розмірі 1600 євро за 1000 кг. Вказане також підтверджується як інвойсом, експортною митною декларацією та позитивними результатами державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларантів автоматичному режимі) №11703625 від 25.07.2024. Додатково вказане також підтверджується Експертним висновком Рівненської ТПП від 26.06.2024 року та висновком №3-1/777 від 21.06.2024 року, виданого ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» Разом з тим, усі основні і додаткові документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, тобто ті, які визначені у ч.ч. 1-2 ст. 53 МК України, декларант митному органу надав. Таким чином, усі зауваження митного органу з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є необґрунтованими. Слід зауважити, що фактичною підставою для сумнівів відповідача у правильності визначення позивачем митної вартості товарів слугувала інформація, наявна у митній декларації 28.06.2024 24UA400030003063U2 згідно якої за рівнем митної вартості 2,02 дол. США/кг, про що прямо вказано в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості. Разом з тим, в частині 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України. З урахуванням того, що позивачем надано документи на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару та правильності обрання саме основного методу для визначення такої вартості, застосування митним органом резервного методу є необґрунтованим. Тобто, право митниці на витребування додаткових документів закон пов`язує з вичерпним переліком підстав, які стосуються недоліків у наданих для митного оформлення товарів основних документах для підтвердження митної вартості товарів, перелік яких наведено у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в довідниках та інших деклараціях щодо іншого товару мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Такі відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. У постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Таким чином, враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, на підтвердження правильності визначення останнім у митній декларації вартості товару та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану метну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження і того чи іншого показника. Дана позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 09.04.2020 у справі №826/4827/16, від 20.02.2020 у справі №П/811/2375/15, від 06.11.2019 у справі №804/5959/16. Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для їх скасування не вбачається. VII. ВИСНОВКИ СУДУ З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено. Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Моніч Б.С. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.