Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/12477/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/12477/24 Суддя (судді) першої інстанції: Гайдаш В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 серпня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Ключкович В.Ю. Парінов А.Б. за участі: секретар с/з Кващук Т.А. пр-к позивача Сівоздрав А.А. пр-к відповідача Бондар К.А. розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування рішень, - У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, у якому просив суд: - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.08.2024 №12007/23-00-24-05-01, №12009/23-00-24-05-01 та №12010/23-00-24-05-01. Позовні вимоги мотивовані тим, що передумовою для проведення фактичної перевірки не може бути отримана податковим органом інформація Національного банку України про ніби то порушення платником податків вимог законодавства, що має наслідком відсутність підстав для її проведення та протиправність прийнятих за наслідками перевірки податкових повідомлень-рішень. Також позивач зазначає, що він є власником земельної ділянки площею 0,4593 га, тому отримував на свій рахунок у спірному періоді кошти від реалізації власної продукції тваринництва, що не оподатковується на суму до 335 000 грн. Позивачем також зазначено, що у продовж 2023 року отримав у борг кошти від ОСОБА_2 у сумі 41 000 грн, ОСОБА_3 у сумі 45 000 грн, ОСОБА_4 у сумі 49000 грн та ОСОБА_5 у сумі 44000 грн. Окрім того позивач зауважив, що у 2023 році отримав у подарунок від свого брата кошти у сумі 300 000, а також через проведення прямих трансляцій (стріми) на платформі ТікТок отримував від невстановленого кола осіб пожертв на банківську карту та дохід від продажу криптовалюти, що не оподатковується. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги є аналогічними до доводів позовної заяви та крім того апелянт вважає, що судом першої інстанції не неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 серпня 2025 року. Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Також, 21 липня 2024 року представник позивача надав відповідь на відзив, в якій продублював мотиви наведені у апеляційній скарзі. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року задоволено клопотання представника Головного управління ДПС у Черкаській області - Бондар Катерини Андріївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначено судове засідання на 13 серпня 2025 року о 10:00 у справі №580/12477/24 в режимі відеоконференції через систему програмного забезпечення «EasyCon». У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Представник відповідача, яка брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» повністю заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПС України листом від 26.03.2024 №8651/7/99-00-24-01-02-07 надіслано Головному управлінню ДПС у Черкаській області інформацію, надану листом Національного банку України від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ згідно якої у періоді з 01.01.2023 по 31.12.2023 фізична особа-платник податків ОСОБА_1 , отримував грошові перекази від фізичних осіб із використанням реквізитів електронних платіжних засобів (далі - ЕПЗ) (р2р-платежі), що є платіжним інструментом, при переказі коштів фізичними особами один одному, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом, та з суми яких не сплачено податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір, у розмірі 4 817 201 грн. Згідно поданої 30.04.2024 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік (9386341979) позивачем задекларовано дохід у розмірі 443,13 грн, який згідно даних ЦБД ДРФО отриманий за ознакою « 126» (додаткове благо). Наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 13.06.2024 №1392-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 » на підставі пп. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з 15.07.2024 тривалістю 3 робочі дні. Визначено провести перевірку за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2023 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору. У період з 15.07.2024 по 17.07.2024 посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.20213 по 31.12.2023. Результати перевірки оформлені тактом від 24.07.2024 №8776/23-00-24-05-01/ НОМЕР_1 . Так, перевіркою встановлено, що згідно з п.п 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України, ОСОБА_1 отримано дохід («інші доходи») на загальну суму 4 817 201 грн., отриманий у вигляді переказу між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), який не включено до загального річного оподатковуваного доходу за 2023 рік та не задекларовано у податковій декларації про майновий стан та доходи за 2023 рік, поданій до ГУ ДПС у Черкаській області. Також встановлено порушення позивачем вимог п. 176. 1 ст. 176 ПК України щодо ведення обліку доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього Кодексу подавати декларацію. На підставі висновків акту фактичної перевірки від 24.07.2024 №8776/23-00-24-05-01/3644101994 Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.08.2024 №12007/23-00-24-05-01, №12009/23-00-24-05-01 та №12010/23-00-24-05-01. Позивачем подано до ДПС України скаргу на вищезазначені ППР, за результатами розгляду якої ДПС України рішенням від 07.11.2024 №33413/6/99-00-06-01-03-06 залишено без змін оскаржувані ППР, а скаргу позивача - без задоволення. Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України). Положеннями пункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно із пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Так, згідно з п. 44.1, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків. Відповідно до пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем надіслано позивачу рекомендований лист від 03.05.2024 №606/С/23-00-24-08-07 щодо необхідності подання декларації про майновий стан та доходи за 2023 рік, з відображенням отриманого доходу та наданням обґрунтованих підстав несплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору на підставі підтверджуючих документів. Однак, станом на 18.07.2024 документи на перевірку фізична особа - платник податків ОСОБА_1 не надав, про що складено акт №1639/23-00-24-05-01/ НОМЕР_1 . Орім цього, як встановлено з матеріалів справи, що ДПС України листом від 26.03.2024 №8651/7/99-00-24-01-02-07 надіслано Головному управлінню ДПС у Черкаській області інформацію, надану листом Національного банку України від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ згідно якої у періоді з 01.01.2023 по 31.12.2023 фізична особа-платник податків ОСОБА_1 , отримував грошові перекази від фізичних осіб із використанням реквізитів електронних платіжних засобів (далі - ЕПЗ) (р2р-платежі), що є платіжним інструментом, при переказі коштів фізичними особами один одному, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом, та з суми яких не сплачено податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір, у розмірі 4 817 201 грн. Відповідно до вимог п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: - отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.1); - виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.4). З огляду на аналіз наведених вище норм, колегія суддів констатує, що наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою саме для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що отримання відповідачем від ДПС України листа від 26.03.2024 №8651/7/99-00-24-01-02-07 інформації, наданої листом Національного банку України від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ про те, що у періоді з 01.01.2023 по 31.12.2023 фізична особа-платник податків ОСОБА_1 , отримував грошові перекази у розмірі 4 817 201 грн від фізичних осіб із використанням реквізитів електронних платіжних засобів з суми яких не сплачено податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір, що свідчить про наявність у контролюючого органу права після отримання в установленому законодавством порядку такої інформації здійснити документальну позапланову перевірку позивача, тому позов у цій частині підстав позовних вимог суд визнає необґрунтованим. Щодо виявлених під час документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 порушень, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України. Згідно з пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будьяких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам. Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Разом з тим, пунктом 163.1 ст. 163 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування резидента є: - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; - доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); - іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, а саме: будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними згідно з ПК України. Згідно із п.п.164.1.2 п.164.1 ст.164 ПК України, загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність. Пунктом 164.2 ст. 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: - доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п. 164.2.1); - дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом (п. 164.2.10); - дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, у т.ч. суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу) (п. 164.2.17); - інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу (п. 164.2.20). Відповідно до п.164.3 ст.164 ПК України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах. Разом з тим, статтею 165 ПК України визначено вичерпний перелік доходів, які не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення: садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва; особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості). При цьому, якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах. Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 як до перевірки так і суду не надано документи, що підтверджують дійсне самостійне вирощування ( розведення, відгодовування) та реалізацію ним сільськогосподарської продукції на належній земельній ділянці. Крім того, відповідно до п. 165.1.31 ст. 165 ПК України не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку. Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем додано до матеріалів справи розписки, складені ОСОБА_1 про отримані на його банківський рахунок кошти від ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на загальну суму 179000 грн., в яких зокрема зазначено, що ОСОБА_1 зобов`язується повернути отримані кошти до 31 грудня 2023 року. Однак, колегія суддів зауважує, що інформація щодо їх повернення позичальникам (позивачем) - відсутня. Відповідно до п. 164.2.10. ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом. Так, позивачем до матеріалів справи додано розписку, складену його братом ОСОБА_7 про дарування на користь позивача коштів у сумі 300 000 грн. Разом з тим, частиною 5 статті 719 Цивільного кодексу України встановлено, що договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п`ятдесяти кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Отже, позивачем у відповідності до положень ст. 719 ЦК України не надано належним чином складеного договору дарування, укладеного у письмовій формі та нотаріально посвідченого. Окрім того, як було правильно зазначено судом першої інстанції, позивачем не доведено, що через проведення прямих трансляцій (стріми) на платформі ТікТок він дійсно отримував від невстановленого кола осіб пожертв на банківську карту та отримав не встановлену суму доходу від продажу криптовалюти, тобто ОСОБА_1 не було надано як контролюючому органу так і суду доказів щодо джерела походження грошових коштів та правову підставу їх отримання, як не надано і жодних документів, які б підтверджували підстави отримання позивачем вказаної суми грошових коштів у розмірі 4 817 201 грн. від фізичних осіб на його банківські рахунки, або факт існування у власності криптовалюти , джерело її походження та здійснення операцій купівлі-продажу через криптовалютні біржі та P2P-маркетплейси тощо, та не здійснено їх декларування. Таким чином, враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомленні-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 19.08.2024 №12007/23-00-24-05-01, №12009/23-00-24-05-01 та №12010/23-00-24-05-01 є правомірними та скасуванню не підлягають. Отже, на підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, при його ухваленні судом першої інстанції дотримано норми процесуального та матеріального права, а тому відсутні підстави для його. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанцій та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення спору. Відповідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: В.Ю. Ключкович А.Б. Парінов (повний текст постанови складено 18.08.2025р.)