Постанова 4850 № 200/367/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 серпня 2025 року справа №200/367/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Ушенко С.В.), складеного в повному обсязі 25 квітня 2025 року у справі № 200/367/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення від 15.01.2025 №057350009041 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; - зобов`язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 07.01.2025 відповідно до частин третьої та п`ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до підземного пільгового стажу за списком №1 «шахтарі «підземні», що дає право на пенсію на пільгових умовах, неврахованого періоду з повним робочим днем під землею з 30.04.2022 по 28.02.2023, а також включити до обрахунку пільгового стажу періоди роботи на провідних професіях підземно з повним робочим днем в шахті з 02.11.2004 по 05.01.2005, з 22.02.2005 по 15.09.2010, з 11.08.2020 по 21.10.2024, зарахувавши із збільшеною кратністю 1,25 (за 1 рік роботи додатково 3 місяці), та провести взаємне зарахування періодів роботи, що дають право на пенсію на більш пільгових умовах відповідно до частини п`ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також зарахувавши до страхового стажу період роботи з 23.03.1994 по 15.01.1995. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.01.2025 №057350009041 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 07.01.2025 відповідно до частин третьої та п`ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 14 Закону України №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні, і зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 23.03.1994 по 15.01.1995. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року у справі № 200/367/25 та відмовити у задоволені позовних вимог. Вказав, що позивач не має право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу Вважає, що рішення Пенсійного фонду є правомірним. Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду». Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд». Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , наявною в матеріалах справи. Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України. 07 січня 2025 року позивач звернувся через вебпортал електронних послуг до Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. За результатами розгляду зазначеної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 15.01.2025 №057350009041, яке обґрунтоване відсутністю у позивача необхідного стажу роботи та недосягненням пенсійного віку. У рішенні зазначено, що вік заявника 48 років, страховий стаж становить 24 роки 1 місяць, з урахуванням додаткових років - 44 роки 1 місяць. Пільговий стаж становить: - роботи підземні за постановою №202 (25) - відсутній; - роботи підземні провідні професії (20) - 8 років 9 місяців; - Список №1 - 11 років 5 місяців. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи з 23.03.1994 по 15.01.1995 згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 від 06.03.2000, оскільки трудова діяльність розпочата раніше (23.03.1994) ніж заповнювалась трудова книжка (06.03.2000). Пільговий стаж розраховано згідно інформації, зазначеній у відомостях по спеціальному стажу Пенсійного фонду України, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 (до заяви не долучені пільгові довідки). Не погодившись із рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду із даними позовними вимогами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV). Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Частиною 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах пенсія за віком призначається, працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), а саме, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV). Суд зауважує, що ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV на відміну від частин 1 та 2 цієї ж статті не містить вимог щодо досягнення заявником певного віку, наявності документів щодо атестації робочих місць, на яких працював заявник, надання пенсійному органу інформації щодо переліків робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення та інших умов праці, розділу, підрозділу, пункту, номер у списку, що визначають пільговий характер роботи цієї особи. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення», Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Згідно із Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (п. 1). Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). Таким чином, відповідно до чинного законодавства основним та достатнім документом (за наявності відповідних записів в ній), що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; а у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відомості трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 06.03.2000 щодо спірного періоду його роботи свідчать про таке: №1 - 23.03.1994 призначено трактористом на тракторну бригаду №1 у КСП ім. Куйбишева; №2 - 15.01.1995 припинив роботу у зв`язку з виходом з членів КСП; №3 - 13.03.2000 прийнятий учнем машиніста підземних установок підземного з повним робочим днем в шахті на ДХК «Краснолиманська» (в подальшому перейменована на ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»); №4 - 06.05.2000 переведено машиністом підземних установок 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті; №5 - з 02.11.2004 по 05.01.2005 переведено учнем гірника очисного забою підземним на період практики з повним робочим днем в шахті; №6 - 22.02.2005 переведено гірником очисного забою 4 розряду підземним на період практики з повним робочим днем в шахті; №7 - 30.09.2005 переведено гірником очисного забою 5 розряду підземним на період практики з повним робочим днем в шахті; №8 - 16.09.2010 переведено учнем гірника по ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті, тимчасово на період практики по 10.11.2010; №9 - 01.12.2010 переведено гірником по ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті; №10 - 11.08.2020 переведено гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем в шахті; №11 - з 02.03.2023 по 20.10.2024 працював в ТОВ «Краснолиманське» гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті за сумісництвом; №12 - 21.10.2024 звільнено за власним бажанням за ст. 38 п. 1 КзпП України. Щодо позовних вимог про зобов`язання зарахувати до підземного пільгового стажу за списком №1 «шахтарі «підземні», що дає право на пенсію на пільгових умовах, неврахований період з повним робочим днем під землею з 30.04.2022 по 28.02.2023, суд зазначає наступне. Як встановлено судом, стаж роботи позивача у цей період підтверджується записами у його трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 06.03.2000 та витягом з Реєстру застрахованих осіб і довідки ОК-5, відповідно до яких у спірний період позивач працював на ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті. Також, за цей період позивач має облікований спеціальний стаж за кодом ЗПЗ01А2. Відповідно до п. 1 Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №454 (далі - Порядок №454): - під кодом ЗПЗ014А2 обліковується спеціальний стаж працівників провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Проте відповідачем не обґрунтовані причини, з яких цей період не зараховано до пільгового стажу позивача. При цьому, вказані роботи належать до Списків №1 згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 №36 та від 24.06.2016 №461. Також судом встановлено, що період роботи з 23.03.1994 по 15.01.1995 відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача. З цього приводу суд зазначає, що періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24). Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV). У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема у статті 56 Закону №1788-XII, передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Судом досліджено копію трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 , дата заповнення 06.03.2000, розділ Відомості про роботу якої містить такі записи щодо його трудової діяльності у спірний період: №1 - 23.03.1994 призначено трактористом на тракторну бригаду №1 у КСП ім. Куйбишева (Рішення 3 від 10.01.1994); №2 - 15.01.1995 припинив роботу у зв`язку з виходом з членів КСП (Рішення 1 від 15.01.2000); Записи про звільнення засвідчені підписом уповноваженої особи та скріплені печаткою підприємства. Крім того, витяги з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 містять відомості про трудову діяльність позивача за вказаний період. Як вбачається з оскаржуваного рішення, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 23.03.1994 по 15.01.1995 згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 від 06.03.2000, оскільки трудова діяльність розпочата раніше (23.03.1994), ніж заповнювалась трудова книжка (06.03.2000). Відповідно до пункту 2.10 Інструкції №162 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової крижки. Прізвище, ім`я, по батькові (повністю без скорочення або заміни імені і по батькові ініціалами) і дату народження вказують на підставі паспорта чи свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.11 Інструкція №162). З дослідженого судом титульного аркуша трудової книжки позивача вбачається, що дата заповнення вказана «06.03.2000», що відповідає року прийняття Рішення правління про звільнення позивача. Також наявний підпис особи, уповноваженої на видачу трудових книжок та відбиток печатки підприємства, уповноваженою особою якого було заповнено трудову книжку. Разом з тим, суд зауважує, що на титульному аркуші необхідно вказувати саме дату заповнення, а не дату початку трудової діяльності. Відповідач надто формально підходить до питання зарахування страхового стажу та не враховує, що основною умовою для зарахування трудового стажу до 01.01.2004 є належне підтвердження трудових правовідносин записами трудової книжки або іншими документами, визначеними у Порядку №637. Обов`язок щодо належного заповнення трудових книжок покладено на роботодавця, а не працівника. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист. Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Таким чином, трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, відповідні записи трудової книжки за період трудової діяльності ОСОБА_1 є належними та допустимими доказами на підтвердження наявного у нього трудового стажу з 23.03.1994 по 15.01.1995 трактористом на тракторній бригаді №1 у КСП ім. Куйбишева, а отже цей період має бути зараховано до страхового стажу позивача. Щодо позовної вимоги про зобов`язання включити до обрахунку пільгового стажу періоди роботи на провідних професіях підземно з повним робочим днем в шахті з 02.11.2004 по 05.01.2005, з 22.02.2005 по 15.09.2010, з 11.08.2020 по 21.10.2024, зарахувавши із збільшеною кратністю 1,25 (за 1 рік роботи додатково 3 місяці), суд зазначає таке. Згідно з даними трудової книжки позивача у періоди роботи з 02.11.2004 по 05.01.2005 (2 місяці 4 дні), з 22.02.2005 по 15.09.2010 (5 років 6 місяців 25 днів), з 11.08.2020 по 21.10.2024 (4 роки 2 місяці 11 днів) він працював на посадах «учня гірника очисного забою» та «гірником очисного забою», що належать до провідних професій. Отже, ці періоди мають бути зараховані до пільгового стажу позивача за списком №1 провідних підземних професій з повним робочим днем під землею. Однак, трудовий стаж позивача за професією «гірник очисного забою» у період з 02.11.2004 по 05.01.2005 хоча і був врахований до його пільгового стажу за Списком №1, проте не був обчислений із застосуванням коефіцієнту 1,3 відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8. Крім того, періоди роботи з 22.02.2005 по 15.09.2010, з 11.08.2020 по 21.10.2024 частково враховано відповідачем до провідних професій за Списком №1, проте також не були обчислені із застосуванням коефіцієнту 1,3 відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8. Частиною 5 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» унормовано, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої та третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови, що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також визначено, що при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. При цьому, відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. З наведеного вбачається, що навіть при зарахуванні періоду роботи за Списком №1 відповідач повинен був зробити взаємозалік посад, та призначити пенсію позивачу за наявності стажу роботи в підземних умовах більше 25 років. При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на наступне. Згідно статті 1 Закону України від 2 вересня 2008 року №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон №345-VI), який набрав чинності 16 вересня 2008 року, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. Згідно статті 8 цього Закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Відповідно до пункту першого статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону №345-VI дія статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія Закону №345-VI поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей, зокрема, й тих, що здійснюють добування уранових руд та інших підземних робіт. З урахуванням викладеного, суд звертає увагу, що відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: - кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; - кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців. Тобто, відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-тирічного стажу роботи. Згідно з роз`ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пункт 16 цих положень передбачає, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пільгових пенсій. Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики щодо застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Міністерство соціальної політики розглянуло звернення Пенсійного фонду України щодо застосування вказаного роз`яснення і листом від 26.06.2018 №12281/0/2-18/21 повідомило, що пунктом 5 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 №1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788), обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно вказаного листа, у зв`язку з тим, що роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечений» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», підстави для зараховування позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці - відсутні. Листом від 02.10.2018 №19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 №12281/0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 12.09.2018 №1209-27 до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV враховують роз`яснення №8. Із зазначеного слідує те, що роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 підлягає врахуванню органами Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058. Так, умовою для застосування цієї норми щодо додаткового зарахування певної роботи, відповідно до її змісту, є наявність 10-тирічного стажу роботи за частиною 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Проте дане роз`яснення не містить застереження щодо того, що воно застосовується виключно за наявності відповідної кількості стажу за провідною професією і не застосовується за наявності цього стажу за професіями, визначеними Списком №1. Таким чином, роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» може бути застосовано при призначенні пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV в частині додаткового зарахування періоду роботи за провідними професіями за кожний повний рік роботи за провідною професією додатково зарахувавши три місяці. Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення. Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 у справі №815/1554/17, аналізуючи практику Європейського Суду з прав людини, вказав на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи. Рішенням органу Пенсійного фонду, що оскаржується, позивачу відмовлено в призначенні пенсії фактично у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. При цьому суб`єктом владних повноважень у спірному рішенні всі періоди роботи позивача, які зараховані до пільгового стажу, а які не зараховані, не зазначені; підстави такого незарахування не наведені; рішення прийняте без наведення відповідних обґрунтувань для його прийняття. Вказане не відповідає загальному принципу правової визначеності і свідчить про те, що відповідач діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахувавши усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу, і, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняв незаконне і необґрунтоване рішення. Крім того, з розрахунку стажу за формою РС-право вбачається, що до пільгового стажу позивача не зараховано, зокрема, періоди роботи: з 31.05.2021 по 31.05.2021; з 29.06.2021 по 30.06.2021; з 25.07.2021 по 31.07.2021; з 29.03.2022 по 31.03.2022; з 30.04.2022 по 28.02.2023. Крім того, до страхового та пільгового стажу позивача не зараховано період з 01.07.2024 по 21.10.2024. Однак, відомості щодо незарахування до страхового та пільгового стажу позивача зазначеного періоду роботи у спірному рішенні відсутні. Отже, рішення відповідача, що оскаржується, не ґрунтуються на положеннях законодавства та порушує пенсійні права позивача. Враховуючи наведене, таке рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 07.01.2025 відповідно до частин третьої та п`ятої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, статті 14 Закону України №1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні, і зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 23.03.1994 по 15.01.1995. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року у справі № 200/367/25 залишити без змін Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18 серпня 2025 року. Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць