Постанова 4850 № 200/8448/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 серпня 2025 року справа №200/8448/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі № 200/8448/24 (головуючий суддя у І інстанції Тарасенко І.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання провести перерахунок пенсії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення з 01.02.2023 перерахунку та виплати основного розміру пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2024 № 11/20021-суд, згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року Справа № 200/4153/24 із застосуванням обмеження максимальним розміром; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату основного розміру пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2024 № 11/20021-суд, згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року Справа № 200/4153/24, без обмеження максимальним розміром, у розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати пенсії з 01.11.2024 з урахуванням щомісячної доплати згідно із Постановою КМУ № 713 відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року Справа № 200/2330/23, індексації згідно із Постановами Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022, №168 від 24.02.2023, та виплати пенсії згідно з постановою № 185 від 23.02.2024 із застосуванням обмеження максимальним розміром; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.11.2024 перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням щомісячної доплати згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року Справа № 200/2330/23, індексації згідно із постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2022 році», від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження максимальним розміром, у розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказує, що звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України про проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023 пенсії згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року справа № 200/4153/24, на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення наданою Адміністрацією державної прикордонної служби України від 06.05.2024 № 11/20021-суд, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням: пенсії в розмірі 77% грошового забезпечення на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року справа № 200/1708/20-а, щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн згідно із постановою КМУ №713 на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року справа № 200/2330/23, індексації базового ОСНП за 2022 рік згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022, індексації базового ОСНП 2023 згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023, індексації базового ОСНП 2024 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024. Проте, 29 листопада 2024 року отримав відповідь № 32449-29195/П-02/8-0500/24, якою в задоволенні заяви в повному обсязі було відмовлено за відсутності законних підстав. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на отримання належного розміру пенсії. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення з 01.02.2023 перерахунку та виплати ОСОБА_1 , основного розміру пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2024 № 11/20021-суд, згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року справа № 200/4153/24 із застосуванням обмеження максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату основного розміру пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2024 № 11/20021-суд, згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року справа № 200/4153/24, без обмеження максимальним розміром, у розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат по справі. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. При перерахунку пенсії позивача застосовані норми законодавства, якими встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом № 1774 установлено, що вказані обмеження застосовуються до осіб не залежно від дати призначення пенсії. Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З огляду на наведене, суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача ГУ ПФУ в Донецькій області. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду. Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи. Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у справі № 200/1708/20-а, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року виходячи з розміру пенсії 77 процентів відповідних сум грошового забезпечення із застосуванням статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб», в редакції, яка була чинною станом на дату призначення пенсії, та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію за період з 01 січня 2018 року до дня проведення перерахунку пенсії на підставі цього судового рішення. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року у справі № 200/2330/23, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 24.02.2022 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі № 200/4153/24, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2024 № 11/20021-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. 05 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України про проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023 пенсії згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року по справі № 200/4153/24, на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення наданою Адміністрацією державної прикордонної служби України від 06.05.2024 № 11/20021-суд, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням: пенсії в розмірі 77% грошового забезпечення на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року по справі № 200/1708/20-а, щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн згідно із постановою КМУ № 713 на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року по справі № 200/2330/23, індексації базового ОСНП за 2022 рік згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022, індексації базового ОСНП 2023 згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023, індексації базового ОСНП 2024 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.11.2024 № 32449-29195/П-02/8-0500/24, позивача повідомлено, що в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 200/4153/24 відсутні зобов`язання щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, до виплати сума пенсії складає 23 610,00 грн. Доплата до пенсії за період з 01.02.2023 по 31.10.2024 у загальній сумі 102 363,37 грн. Крім того, позивачу повідомлено, що розмір його пенсії з 01.02.2023 переглядався та різниця між розмірами становила більше ніж 2000,00 грн, виплату щомісячної доплати відповідно до Постанови № 713 припинено з листопада 2024 року. Також роз`яснено, що в абзаці 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і соціальних виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» зазначено, що підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений п. 1 постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2023 року відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом. Підвищення на коефіцієнт збільшення не застосовується у випадках, коли перерахунок пенсії проводиться відповідно до частини 4 статті 63 зазначеного Закону (підвищення грошового забезпечення). Враховуючи, що розмір грошового забезпечення переглядався на виконання рішення суду, пенсійну справу позивача приведено у відповідність в частині нарахування індексації за 2022 рік та 2023 рік. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, та зважаючи на визнання неконституційними положень ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону № 3668-VI, дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача в частині обмеження максимальним розміром пенсії позивача. Оцінка суду. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 01.01.2008 набрав чинності Закон України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким статтю 43 Закону № 2262-XII було доповнено новою частиною, відповідно до якої максимальний розмір пенсій, призначених за даним Законом (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, що встановлена абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зазначені зміни і доповнення до статті 43 Закону № 2262-XII були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України установлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. 01.10.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", яким фактично було введено в дію обмеження граничного розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-XII, шляхом викладення частини 5 статті 43 Закону № 2262-XII у новій редакції, за якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. 01.01.2016 набрав чинності Закон України від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким доповнено частину 5 статті 43 Закону № 2262-XII і визначено, що тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень. У подальшому до Закону № 2262-XII були внесені додаткові зміни та доповнення, у зв`язку з чим частина 5 статті 43 Закону № 2262-XII, яка була викладена в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VI) та доповнена Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 911-VIII), стала частиною 7 статті 43 Закону № 2262-XII. Відповідно до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції Законів № 3668-VI та № 911-VIII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 зазначені вище положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Пунктом 2 резолютивної частини зазначеного рішення Конституційного Суду України визначено, що частина 7 статті 43 Закону № 2262-XII є такою, що втратила чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774-VIII), яким до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII були внесені зміни - слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року". З огляду на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, зміни, що полягають у зміні слів та цифр, які були внесені Законом № 1774-VIII до визнаної неконституційною (фактично відсутньої на час внесення цих змін) норми Закону № 2262-XII (частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII), є нереалізованими. Наведене дозволяє зробити висновок про те, що протягом 2017 року стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала положень про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Отже, внесені Законом № 1774-VIII зміни та доповнення до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною та втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для вказаного вище обмеження пенсії. Аналогічна за змістом правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 522/22798/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 17.05.2021 у справі № 343/870/17, від 21.12.2021 у справі № 120/3552/21-а, від 26.01.2022 у справі № 569/2950/17, від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20, тощо. Таким чином, з 20.12.2016 (дня ухвалення рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016) частина 7 статті 43 Закону № 2262-XII втратила чинність. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI, які фактично дублюють частину 7 статті 43 Закону № 2262-XII, змін не зазнали. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне чи множинне тлумачення, мають завжди трактуватися на користь особи. У постанові від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18 Великою Палатою Верховного Суду, із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" стосовно захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Статтями 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" вказав, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Таким чином, у справі, що розглядається, застосуванню підлягають саме норми Закону № 2262-XII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI. Правова позиція аналогічного змісту була викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19. Водночас, як вже неодноразово зазначалося у цьому рішенні, частина 7 статті 43 Закону № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій, втратила чинність з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі № 7-рп/2016, а зміни, що були внесені Законом № 1774-VIII до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, самі по собі не створюють підстав для вказаного вище обмеження пенсії. Інших доводів апеляційна скарга відповідача не містить, тому судом, відповідно до ст. 308 КАС України, не надається оцінка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржується. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі № 200/8448/24 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі № 200/8448/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 18 серпня 2025 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 18 серпня 2025 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.А. Блохін І.В. Геращенко