Ухвала КЦС ВС № 591/967/22

УХВАЛА 07 серпня 2025 року м. Київ справа № 591/967/22 провадження № 61-7207ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кіріловою Юлією Володимирівною, на постанову Сумського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відкрите акціонерне товариство «Сумський завод сільськогосподарського машинобудування «Сумсільмаш», ОСОБА_4 , приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Давиденко Інна Анатоліївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІДБУДСУМИ», про витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: 11 лютого 2022 року ОСОБА_2 звернулась з вказаним позовом, в якому просила скасувати реєстрацію права власності на нежитлове приміщення під літ. З-ІІ загальною плошею 742 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , витребувати у ОСОБА_5 , спадкоємицями якої є ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , та передати ТОВ «Богам-ЛТД» належне товариству на праві власності нежитлове приміщення під літ. З-ІІ загальною площею 742 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26 березня 2024 року провадження у справі закрито. Постановою Сумського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 26 березня 2024 року скасовано, справу направлено до Зарічного районного суду м. Суми для продовження розгляду. 04 червня 2025 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Кірілова Ю. В. звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Сумського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року. Обґрунтовуючи обставини пропуску строку на касаційне оскарження представник заявника посилається на те, оскаржувану постанову ОСОБА_1 не отримувала, оскільки конверт з копією постанови повернувся з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання». В кінці березня 2025 року ОСОБА_1 дізналась, що вказана справа знову перебуває в провадження суду першої інстанції. 01 травня 2025 року заявниця звернулась за правничею допомогою до адвоката Кірілової Ю. В., яка 02 травня 2025 року ознайомилася з матеріалами справи № 591/967/22, в тому числі з оскаржуваною постановою. Ухвалою Верховного Суду 02 липня 2025 року визнано наведені заявником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, касаційну скаргу залишено без руху, а саме запропоновано заявнику направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02 липня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кірілова Ю. В. надіслала заяву про усунення недоліків, в якому міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. В клопотанні представник заявника посилається на те, що ОСОБА_1 не була повідомлена про розгляд справи в апеляційній інстанції, копії оскаржуваного рішення не отримувала. Після отримання копії судового рішення бажає скористатись правом на касаційне оскарження, однак у зв`язку з неналежним повідомленням була позбавлена можливості такої можливості. ОСОБА_1 жодним чином не мала наміру зловживати своїми правами. Однак сукупність об`єктивних обставин потягли за собою пропущення нею строку на касаційне оскарження. Наведені представником заявника у клопотанні причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень не дають достатніх підстав для його поновлення. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 06 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - Кірілова Ю. В. вже зверталась з касаційною скаргою на постанову Сумського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2025 року касаційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано заявнику надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення. Залишаючи касаційну скаргу без руху, суд касаційної інстанції визнав наведені заявницею причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду неповажними, з огляду на те, що загальний доступ до судового рішення надано 14 жовтня 2024 року, тоді як касаційна скарга направлена 06 травня 2025 року, тобто понад шість місяців. Також, Верховний Суд враховував ряд інших обставин: клопотання про закриття провадження в справі було подано саме ОСОБА_1 в особі її адвоката Кузнєцова А. С., який, за правилом частини шостої статті 14 ЦПК України реєструють електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Тому, за відсутності доказів припинення повноважень адвоката Кузнєцова А. С. щодо представлення інтересів ОСОБА_1 , Верховний Суд запропонував надати докази отримання/неотримання вказаним адвокатом копії постанови апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд». Крім того, після скасування 10 жовтня 2024 року апеляційним судом ухвали суду першої інстанції про закриття провадження в справі, ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 16 жовтня 2024 року в справі № 591/967/22 призначено судове засідання на 30 січня 2025 року за участю сторін. Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2025 року касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки період з 10 жовтня 2024 року (ухвалення оскаржуваного судового рішення) до 06 травня 2025 року (подання касаційної скарги) є тривалим строком (понад шість місяців), водночас подана касаційна скарга та клопотання не містить належних обґрунтувань та доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку на касаційне оскарження. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо строку на оскарження. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Повернення касаційної скарги, яка не відповідала вимогам процесуального закону, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку. Повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося із причин, які повністю залежали від ОСОБА_1 , яка не надала доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку на касаційне оскарження, що позбавляє суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23). Звертаючись вдруге з касаційною скаргою представником ОСОБА_1 - Кіріловою Ю. В. не було усунуто обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги, а саме представником заявника не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, водночас, об`єктивних перешкод для виконання попередніх вказівок, Верховний Суд не встановив. Отже, подане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не містить доказів наявності об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції, й не могли бути усунуті заявником. Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально в кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і таких, що не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення. Згідно з статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Європейський суд з прав людини зазначив (далі - ЄСПЛ), що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року в справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35). ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34). Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє в відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними. Оскільки підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, наведені заявником, є неповажними, відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України, касаційний суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року. Керуючись статтями 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Кіріловою Юлією Володимирівною, на постанову Сумського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відкрите акціонерне товариство «Сумський завод сільськогосподарського машинобудування «Сумсільмаш», ОСОБА_4 , приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Давиденко Інна Анатоліївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІДБУДСУМИ», про витребування майна з чужого незаконного володіння. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:М. Є. Червинська Є. В. Коротенко В. М. Коротун