LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Чернігівський апеляційний суд750/5617/25

від 15.08.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 750/5617/25 Головуючий у 1 інстанції Самусь Л. В. Провадження № 33/4823/637/25 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 серпня 2025 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: головуючого судді - Оседача М.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Баланюк А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Баланюк А.Ю. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 червня 2025 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, (за фактом відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №299037 від 13.04.2025 року), і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Закрито провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП (за фактом відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №299038 від 13.04.2025 року) у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн. Як встановив суд, 13 квітня 2025 року о 05:19:35 год. в м. Чернігові, по вул. Шевченка, 162/2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 ARCE 0238 та у медичному закладі ЧОПНЛ у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Баланюк А.Ю. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях її довірителя події та складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що зупинку транспортного засобу було здійснено безпідставно, неправомірно, а тому, подальші дії працівників поліції вважає незаконними. На думку апелянта, процедура проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була порушена, оскільки ОСОБА_1 був тверезий, не мав будь-яких ознак сп`яніння. Посилається на те, що працівниками поліції останньому не було вручено направлення на огляд водія на стан сп`яніння. За вказаних підстав, вважає, що її підзахисного було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 299037 від 13.04.2025 року, ОСОБА_1 13 квітня 2025 року о 05:19:35 год. в м. Чернігові, по вул. Шевченка, 162/2, керував транспортним засобом ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 ARCE 0238 та у медичному закладі ЧОПНЛ у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с.5). Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис інспектора патрульної поліції. В матеріалах справи наявний диск з відеозаписом події, яка мала місце 13.04.2025 року (а.с.9), за участю ОСОБА_1 , зміст якого підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та висновки місцевого суду про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Із даного відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та в подальшому при спілкуванні з останнім, у працівників поліції виникла підозра, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння і йому було запропоновано пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак останній категорично відмовився. При цьому, поліцейська роз`яснила водію, що у разі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я, на нього будуть складені адмінматеріали за відмову від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З протоколу про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія на стан сп`яніння, акту огляду на стан сп`яніння та доданих до них відеоматеріалів вбачається (а.с.5-9), що поліцейською були озвучені ОСОБА_1 та занесені до вказаних процесуальних документів ті ознаки алкогольного сп`яніння останнього, які як наслідок потягли за собою пропозицію щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а отже, жодних порушень з боку поліцейської, на переконання суду апеляційної інстанції, в даному випадку не було, і це дає підстави для відхилення доводів апелянта в цій частині. На думку суду апеляційної інстанції, саме усвідомлення водієм ОСОБА_1 можливого виявлення стану алкогольного сп`яніння в разі продуття приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, від продуття якого він відмовився, а також його відмова від проходження відповідного огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, і зумовило таку його поведінку. При цьому, факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння було зафіксовано на технічний носій, що узгоджується із положеннями ст.266 КУпАП. Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов`язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейського у визначеному Законом порядку. В матеріалах справи наявне направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке не вручалось останньому, у зв`язку з його відмовою від проведення такого огляду (а.с.8). Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівника поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. Слід зазначити і те, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 та його захисник не зазначали, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав та складання протоколу до компетентних органів не звертались і матеріали справи таких не містять. Посилання апелянта щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та не впливає на причину зупинки. Крім того, на даний час діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби, та осіб, які ними керують. Більш того, водія було зупинено згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Відтак, доводи захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання її довірителем уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами. Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника - адвоката Баланюк А.Ю. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. М. Оседач

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»