Постанова 4824 № 357/6791/25

Справа № 357/6791/25 суддя в І-й інстанції Дубановська І.Д. Провадження № 33/824/4242/2025 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А Іменем України 13 серпня 2025 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Харчука Олександра Петровичана постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 25 квітня 2025 року серії ЕПР1 № 311863, вбачається, що 25 квітня 2025 року о 20 год. 46 хв. на а/д М-05 Київ-Одеса, 78 км,водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Skoda Felicia», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога водій категорично відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосованонього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000.00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_1 адвокат Харчук О.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Харчук О.П. вказує, що враховуючи місце зупинки транспортного засобу а/д М-05 Київ-Одеса, 78 км, а також наявні у матеріалах справи направлення та відеозапис, ОСОБА_1 направлявся на проведення огляду не до найближчого медичного закладу охорони здоров`я, оскільки відстань від місця зупинки до КПН Таращанської міської ради «Таращанська міська лікарня» складає від 47,9 км. в залежності від обраного маршруту. Протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей, що до нього додаються відповіді з КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4» та КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2», а тому, ці листи не можуть братись до уваги. До того ж, КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» мало право проводити огляд водіїв транспортних засобів. Твердження поліцейського про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння є надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Протягом всього часу він спілкувався з працівниками поліції спокійно, у нього не було ознак, зазначених у протоколі, перевірка реагування зіниць очей на світло не здійснювалась. Фактичною підставою направлення на огляд став факт, що ОСОБА_1 відмовився прослідувати з працівниками поліції до Білоцерківського ТЦК. 26 квітня 2025 року ОСОБА_1 пройшов огляд, за результатами якого у нього не виявлено жодних ознак наркотичного сп`яніння. Крім того, після складання протоколу, перебуваючи у КПН Таращанської міської ради «Таращанська міська лікарня», він намагався пройти огляд, але у цьому йому було відмовлено, так як внаслідок проведення регламентних робіт не працював застосунок «Приват24», а тому, він не зміг оплатити відповідні послуги. Акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не слід брати до уваги, оскільки такий огляд не проводився, а рапорт у розумінні ст. 254 КУпАП доказом не являється. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчинені правопорушення, місцевий суд перебрав на себе функції обвинувачення, чим порушив вимоги безсторонності. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому. Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Відповідно до п. 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак наркотичного сп`яніння у водія. Разом з тим, у разі наявності підстав вважати, що такі ознаки наявні, поліцейський пропонує водієві пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а водій зобов`язаний пройти такий огляд, для підтвердження чи спростування зазначених обставин. Судом встановлено, що 25 квітня 2025 року о 20 год 46 хв на а/д М-05 Київ-Одеса, 78 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Skoda Felicia», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога водій категорично відмовився. Як було зазначено вище, відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння у водія. Не згода останнього з наявністю у нього ознак сп`яніння не надає водієві права відмовлятися від запропонованого поліцейським огляду на стан сп`яніння. В даному випадку пройти такий огляд водій зобов`язаний в силу вимог п. 2.5 правил, незалежно від того вважає він наявними чи відсутніми підстави до такого огляду. Отже, доводи апеляційної скарги в частині відсутності у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, а відтак в обов`язку проходити огляд є безпідставними. Відеозаписом з камери поліцейського підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винності ОСОБА_1 у його вчиненні. На вказаному відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у лікарня-нарколога, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Самостійне проходження медичного дослідження на наступний день після складання протоколу про адміністративне правопорушення ніяким чином не впливає на кваліфікацію вчиненого та на наявність у діях ОСОБА_1 складу зазначеного правопорушення. Посилання у апеляційній скарзі на порушення порядку направлення особи на огляд, оскільки ОСОБА_1 направлено до Таращанської міської лікарні, що не є найближчим медичним закладом, не можуть бути підставою для визнання його невинним у вчиненні правопорушення та закриття провадження у справі, адже в даному випадку мають значення мотиви відмови, особи, що притягується до адміністративної відповідальності від огляду на стан сп`яніння та направленість її умислу. З наявного в матеріалах справи відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння саме у зв`язку з тим, що поліцейський направляє його до не найближчого закладу охорони здоров`я. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була викликана не бажанням останнього проходити огляд, оскільки він вважав, що потреби у цьому немає, а також що для цього необхідно багато часу. Отже, направлення поліцейським ОСОБА_1 до Таращанської міської лікарні для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння ніяким чином не впливає на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною, останній не спростував обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду. Апеляційна скарга не містить інших доводів, які б вказували на незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Враховуючи зазначене, місцевим судом було прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованих мотивів прийнятого рішення. На підставі викладеного, керуючись ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Харчука Олександра Петровича залишити без задоволення. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2025 рокузалишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Повне судове рішення виготовлене 15 серпня 2025 року. Суддя В.О. Фінагеєв