Постанова Київський апеляційний суд № 370/3020/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №370/3020/24Головуючий у І інстанції: Коваль В.О. Провадження №33/824/3010/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01липня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Солода В.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Макарівськогорайонного суду Київської областівід 14квітня2025 року, ВСТАНОВИВ: ПостановоюМакарівського районного суду Київської області від 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Солод В.М.в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову судді скасувати, вважаючи її незаконною, через порушення судом норм процесуального і матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд дійшов неправильного висновку про керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, оскільки це не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не відповідає фактичним обставинам події, оскільки згідно з відеозапису з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_1 не повідомляв, що здійснював керування автомобілем особисто. За твердженнями апелянта, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами, оскільки викладені працівниками поліції у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, а саме факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння,не знайшли свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду. Вважає, що суд не надав належної оцінки поясненням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те,що автомобілем керував ОСОБА_2 , а коли побачив працівників поліції, попросив ОСОБА_1 помінятись з ним місяцями, так як перебував в відгулі без дозволу командира своєї частини, що вони і зробили.При цьому працівники поліції не допитали свідка ОСОБА_2 на місці події. За наслідками апеляційного розгляду просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Солода В.М. на підтримку поданої апеляційної скарги, проаналізувавши апеляційні доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він06жовтня2024 року о 00 год. 30 хв. з порушенням пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху керував транспортним засобом «DaewooLanosTF69Y» д.н.з. НОМЕР_1 вулиці Проектна в смт. Макарів Київської області в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також працюючими в автоматичному режимі засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, оцінених на предмет належності та допустимості, за результатами чого дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 ,у порушенні п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.9 «а» ПДР суд послався на наявні в матеріалах справи докази, а саме на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №834074 від 06.10.2024, акт огляду на стан сп`яніння із застосуванням приладу «Drager», яким встановлено наявність у ОСОБА_1 алкоголю в кількості 1,81% проміле,а також дані відеореєстратора з нагрудної камери працівника поліції. Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне. За приписами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності Суд апеляційної інстанції вважає, що складений ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення, підписаний останнім без зауважень, відповідає вимогам ст.256 КУпАП і є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила. Із наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції (диск а.с.7) вбачається, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку, а саме на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів, з допомогою приладу «Drager Alcotest6810», за результатами якого у ОСОБА_1 виявлено наявність алкоголю в кількості 1,81 % (а.с.4). Пройшовши огляд на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, ОСОБА_1 заперечень щодо результатів огляду не висловлював, про що свідчить його підпис в графі акту огляду «з результатами згоден». Не знаходить свого ствердження і апеляційні доводи захисника про те, що суд не надав належної оцінки поясненням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно яких автомобілем керував ОСОБА_2 , а коли побачив працівників поліції, попросив ОСОБА_1 помінятись з ним місяцями, так як перебував в відгулі без дозволу командира своєї частини, що вони і зробили Для з`ясування даного факту суддослідив диск з відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, з якого чітко вбачається, що після зупинки працівниками поліції автомобіля ОСОБА_1 не заперечувався той факт, що саме він є водієм та здійснював керування даним транспортним засобом. ОСОБА_1 також погодився пройти огляд на стан сп`яніння, з результатами огляду погодився. Показання свідка ОСОБА_2 про те, що саме він здійснював керування даним автомобілем, а не ОСОБА_1 , не знайшли свого об`єктивного підтвердження за результатами судового розгляду. З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначає захисник в поданій апеляційній скарзі, а тому законних підстав для задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у зв`язку з відсутністю в ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, судом апеляційної інстанції не встановлено. Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу захисника Солода В.М.,- без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Постанову Макарівського районного суду Київської області від 14квітня2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Солода В.М. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Мосьондз