Постанова Київський апеляційний суд № 367/752/25

Справа № 367/752/25 Головуючий в суді І інстанції - Кравчук Ю.В. Провадження № 33/824/2808/2025 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 травня 2025 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., секретар: Сіваєва Ю.В., за участю: захисника Маншиліної К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Маншиліної Катерина Олегівна на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 25 березня 2025 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,- визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Як встановлено судом першої інстанції, 12 січня 2025 року, о 00 годин 20 хвилин, в Київській області, Бучанський район, м. Буча, по вул. Шевченка, 14, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проходив у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 (ARBM 0808), результат огляду - 1,53 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 25 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на користь держави. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Маншиліна К.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ірпінського міського суду Київської області та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що місцевим судом не було досліджено в повному обсязі та об`єктивно оцінено докази, які перебувають в матеріалах справи та не враховано процесуальні порушення вчиненні працівниками поліції, а тому вважає постанову такою, що прийнята з порушеннями матеріального та процесуального права, а тому являється незаконною та підлягає скасуванню. Апелянт звертає увагу на те, що на відеозаписах з бодікамер працівників поліції відсутній момент зупинки транспортного засобу, яким нібито керував ОСОБА_1 , фактично відеозапис починається з моменту, як поліцейський заїжджає на поворот де нерухомо стоїть транспортний засіб в якому знаходився ОСОБА_1 . При цьому, знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху, особи в нетверезому стані не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна. Таким чином, за відсутності доказів керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом при обставинах, вказаних у протоколі, така особа у розумінні диспозиції ст. 130 КУпАП України, не є суб`єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознакою відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, так як відсутні докази керування ним транспортним засобом, і як наслідок не може нести відповідальність. Також на відеозаписі працівники поліції фактично змушують ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, на вмовляння ОСОБА_1 , не проводити огляд на стан сп`яніння, поліцейські погрожують складанням протоколу, але в такому випадку, працівники поліції повинні були запропонувати пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, що не було зроблено, а погрозами фактично змусили дути Драгер. До того ж, працівниками поліції не доведено, що ОСОБА_1 здійснював рух транспортним засобом, тобто, що останній був водієм та керував ним, а лише знаходився на місці водія. Крім того працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 про причину перевірки його документів, тим самим порушили вимоги Закону України "Про Національну Поліцію". Разом з цим, в матеріалах справи містять докази, які надсилала Маншиліна К.О. про те що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі. Так, огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Також, порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Таким чином, працівники поліції, в разі виявлення військовослужбовця, мали б викликати осіб, уповноважених на проведення огляду діючого військовослужбовця, а не проводити самостійно та казати ОСОБА_1 , що матеріали справи нікуди не підуть. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 - двоката Маншиліної К.О., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді вислухав пояснення захисника правопорушника, дослідив письмові докази у справі, та, за відсутності жодних клопотань щодо дослідження додаткових доказів або виклику і допиту в суді свідків, постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів. Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться: - в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 218789 від 12 січня 2025 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала та ОСОБА_1 . Будь-яких заперечень чи незгоди зі змістом протоколу ОСОБА_1 не зазначив, незгоди з діями працівників поліції не вказав (а.с. 1); - в результаті тесту приладу «Драгер» від 12.01.2025 відповідно до якого результат тесту складає 1,53 %о (а.с. 3); - в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду на стан сп`яніння - проба позитивна 1,53 %о (а.с.4); - відеозаписом з нагрудної камери поліцейських, на якому зафіксований огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 7). Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з`ясовано всі обставини справи. Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи захисника про те, що матеріали справи, так само як і наявні відеозаписи не містять відомостей (доказів) факту керування ОСОБА_1 у час та дату, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення будь-яким транспортним засобом, у тому числі автомобілем марки засобом Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1 , були ретельно перевірено місцевим судом та обґрунтовано спростовані в оскаржуваному судовому рішенні. На переконання апеляційного суду, в матеріалах справи є достатні та належні докази, які за своїм змістом є логічними й послідовними, та такими стверджується факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння та керування у такому стані транспортним засобом. Щодо доводів апелянта про те, що суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції врахував докази, яка містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі. Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних відомостей щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, та оскарження ОСОБА_1 таких дій і їх результатів. Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому працівники поліції, в разі виявлення військовослужбовця, мали б викликати осіб, уповноважених на проведення огляду діючого військовослужбовця, а не проводити самостійно, є неспроможними, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, не відноситься до військових адміністративних правопорушень, і воно вчинене ОСОБА_1 як учасником дорожнього руху. Суддя районного суду всебічно, повно та об`єктивно дослідив та з`ясував усі обставини справи, та зробив обґрунтований висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. З огляду на те, що апеляційним переглядом справи щодо ОСОБА_1 не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, а висновки судді місцевого суду в постанові від 25 березня 2025 року відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних та допустимих доказах і не спростовуються доводами апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу адвоката Маншиліної К.О. слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Маншиліна Катерина Олегівна - залишити без задоволення. Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 25 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Рудніченко