Постанова Одеський апеляційний суд № 495/1975/24

Номер провадження: 22-ц/813/4379/25 Справа № 495/1975/24 Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю. Доповідач Назарова М. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.08.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Назарової М.В., суддів: Кострицького В.В., Комлевої О.С. за участю секретаря Соболєвої Р.М., учасники справи: заявник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 лютого 2025 року, ухвалене Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області у складі: судді Прийомової О.Ю. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_2 про заміну опікуна та призначення опікуном, в с т а н о в и в: 06 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про заміну опікуна та призначення опікуном, яку мотивувала тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є синами ОСОБА_1 . Усі разом проживають в житловому будинку по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дитинства хворіє психічним захворюванням, неодноразово проходив курс лікування в психіатричній лікарні, він є особою з інвалідністю першої групи. Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 19 жовтня 2005 року ОСОБА_3 було визнано недієздатним, його опікуном призначено директора Балтського психоневрологічного будинку-інтернату ОСОБА_4 . Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року по справі № 493/1732/18 директора Балтського психоневрологічного будинку-інтернату ОСОБА_4 звільнено від повноважень опікуна над недієздатним ОСОБА_3 та його опікуном призначено ОСОБА_1 . На даний час психічне здоров`я ОСОБА_3 погіршилось, а через стан здоров`я та вік ОСОБА_1 не може повноцінно виконувати свої обов`язки, адже сама потребує стороннього догляду. Заміна опікуна та визначення ОСОБА_2 опікуном необхідні для здійснення дій на користь ОСОБА_3 у відносинах з державними та іншими органами, для захисту його прав, у разі отримання пенсії тощо. ОСОБА_2 здоровий, на обліку у психіатра та нарколога не знаходиться, з 13 червня 2022 року по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , має постійний заробіток. У ОСОБА_2 хороші відносини з братом ОСОБА_3 , який його слухає, дуже гарно відноситься до брата, бажає, щоб молодший брат допомагав йому. У зв`язку з викладеним, заявниця, посилаючись як на правову підставу своїх вимог на ст. 36, 41, 58, 60, 63, 75 ЦК України, просила звільнити її від обов`язків опікуна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким була призначена за рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.10.2018 року; призначити опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Від ОСОБА_2 надійшла заява, в якій вказав, що підтримує вимоги, які викладені у заяві ОСОБА_1 , у повному обсязі та просив призначити його опікуном брата ОСОБА_3 . Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_2 про заміну опікуна та призначення опікуном задоволено частково. Звільнено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від обов`язків опікуна над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким вона була призначена за рішенням Балтського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року. В іншій частині заяви ОСОБА_1 відмовлено. До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладено на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 лютого 2025 року в частині відмови в призначенні опікуна та ухвалити нове рішення в цій частині, призначити опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , посилаючись на порушення норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не застосував закон, який підлягав застосуванню - ст. 60 ЦК України, та переклав свій обов`язок щодо призначення опікуном на орган опіки. Крім того, судом першої інстанції порушені приписи ст. 75 ЦК України щодо розгляду цієї категорії справ протягом одного місяця (розгляд справи протягом 8 місяців). Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України). До судового засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи належно повідомлені, зокрема заявниця ОСОБА_1 у відповідності до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України в установленому законом порядку, оскільки поштове повідомлення повернулося з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», за зареєстрованою адресою заявника (а.с. 131-132), заінтересована особа ОСОБА_2 у відповідності до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України в установленому законом порядку, оскільки поштове повідомлення повернулося з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином і в установленому законом порядку, повістку отримав 24.06.2025 17:10:47, в особистому кабінеті підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд, що підтверджується довідкою (а.с. 130). Від представника заявника ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи у відсутність сторони, також надав заяви від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розгляд справи за їх відсутність. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці першому пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» та частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У третьому абзаці пункту 15 названої постанови Пленуму зазначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Предметом апеляційного перегляду справи є рішення суду в частині відмови в призначенніопікуна. Рішення суду в частині звільнення ОСОБА_1 від обов`язків опікуна над ОСОБА_3 , яким була призначена за рішенням Балтського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року не оскаржується. Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 12 листопада 1979 року Білгород-Дністровським міськвідділом РАГС Одеської області (а.с. 8). Батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданим 11 червня 1983 року Семенівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеській області (а.с. 9). Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади № 2023/000071514 та № 2023/000071687 від 04 січня 2023 року, встановлено, що зареєстрована адреса проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є АДРЕСА_1 (а.с. 10-11). Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом з дитинства І групи, підгрупи А (а.с. 12). Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого Балтським УТСЗН Одеської області, ОСОБА_3 , 1979 року народження, вид пенсії ІД 1 гр., посвідчення видане з 01.04.2022 пожиттєво, дата видачі 20.04.2002, номер пенсійної справи 132259 (а.с. 13). Відповідно до копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_6 встановлено, що ОСОБА_3 не придатний до проходження військової служби з виключенням з військового обліку (а.с. 14). Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: органу опіки та піклування Балтської міської ради Одеської області, Балтського психоневрологічного будинку-інтернату в особі директора Янковскього Л.В. про призначення опікуна задоволено. Звільнено директора Балтського психоневрологічного будинку-інтернату ОСОБА_4 від повноважень опікуна над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та призначено його опікуном ОСОБА_1 . Відповідно до довідки № 227 від 26.02.2024 року КНП «Обласна психіатрична лікарня № 4» Одеської обласної ради» встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , періодично поступає на стаціонарне лікування у КНП «ОПЛ № 4» ООР з діагнозом: глибока розумова відсталість з вираженими розладами поведінки. Самостійно себе не обслуговує. Захворювання протікає з частими періодами психомоторного збудження і агресивної поведінки. Потребує постійної опіки (а.с. 16). Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію права власності №229474857 від 23.10.2020 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 24). Водночас, встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 13.06.2023, що підтверджується довідкою з військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2023 № 552 (а.с. 25). У листі виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 29.07.2024 року вказано, що вирішено вважати доцільним призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном недієздатної особи, рідного брата, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 83). Відмовляючи у задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , суд виходив із того, що ОСОБА_2 наразі проходить військову службу в Збройних Силах України. Зокрема, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 13.06.2023, що підтверджується довідкою з військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2023 №

552. Суд урахував, що ОСОБА_3 є інвалідом першої групи підгрупи А безстроково, має глибоку розумову відсталість з вираженими розладами поведінки, самостійно себе не обслуговує, його судовим рішенням визнаного недієздатним. Відповідно, він потребує постійного щоденного стороннього догляду, який, на переконання суду, на даний час не може забезпечити ОСОБА_2 , проходячи службу в ЗСУ в іншій місцевості. Ураховуючи зазначене, до призначення опікуна недієздатному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд поклав на орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_3 . Переглядаючи вказане рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними. Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України). Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18). Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника. Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88. Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20). Дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про покладення на орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області обов`язків зі здійснення опіки органу опіки над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до призначення опікуна над останнім. Суд правильно застосував частину четверту статті 63 ЦК України, яка приписує ураховувати можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника, та не задовольнив заяву ОСОБА_1 про призначення ОСОБА_2 опікуном над недієздатним сином, керуючись насамперед інтересами недієздатного ОСОБА_3 . Заінтересована особа ОСОБА_2 наразі проходить військову службу в Збройних Силах України. Зокрема, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 13.06.2023, що підтверджується довідкою з військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2023 № 552, у свою чергу, ОСОБА_3 є інвалідом першої групи підгрупи А пожиттєво, має глибоку розумову відсталість з вираженими розладами поведінки, самостійно себе не обслуговує, виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі помірної розумової відсталості, за своїм станом здоров`я не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, Відтак, він потребує постійного щоденного стороннього догляду, який на даний час не може забезпечити ОСОБА_2 , проходячи службу в ЗСУ в іншій місцевості. Доводи про те, що заявник мав би бути опікуном недієздатного ОСОБА_3 , а суд неправильно призначив опікуном орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, спростовуються установленими судом обставинами у справі, зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки. Суд першої інстанції правильно звернув увагу, що заявник не позбавлений права у подальшому бути призначеним опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , якщо перестануть існувати обставини, які перешкоджають йому у повному обсязі виконувати обов`язки опікуна. У свою чергу до встановлення опіки і призначення опікуна над недієздатним ОСОБА_3 орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області відповідно до статті 67 ЦК України зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням; зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного. Доводи апеляційної скарги щодо неврахування висновку органу опіки та піклування також були предметом дослідження суду, так як зазначались підставою заяви, якій надано належну правову оцінку та виснувано, що при внесенні подання органу опіку та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20, постанова Верховного Суду від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23). Таке подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення та може бути врахований на розсуд суду. Натомість, станом на час розгляду справи саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений ст. 65 Конституції України обовязок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивуючи свій висновок про можливість призначення особи опікуном. Вказане у сукупності та незрозумілість того, хто саме буде здійснювати догляд за недієздатним ОСОБА_3 , якщо ОСОБА_2 проходить військову службу, дало суду змогу критично оцінити висновок виконкому Білгород-Дністровської міської ради. Тому у колегії суддів відсутні підстави необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявниці. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, заявнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, тому доводи апеляційної скарги про те, що суд не навів аргументів на користь прийнятого рішення, відхиляються. Щодо посилання заявником в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції порушені приписи ст. 75 ЦК України щодо розгляду цієї категорії справ протягом одного місяця (розгляд справи протягом 8 місяців), не є безумовною підставою для скасування рішення суду. Отже, судом вірно застосовано норми права та з огляду на вимоги ч. 4 ст. 263 ЦПК України щодо того, що при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду, вірно враховано, що близький родич недієздатної повнолітньої особи, який проходить військову службу в Збройних Силах України, на цей час не може бути призначений його опікуном, оскільки така особа потребує постійного щоденного стороннього догляду, якого батько на час служби не зможе забезпечити в повному обсязі; водночас батько не позбавлений права надалі бути призначеним опікуном над недієздатним сином, якщо перестануть існувати обставини, які перешкоджають йому в повному обсязі виконувати обов`язки опікуна (постанова Верховного Суду від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23. Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін є ухвалення судом рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення в частині щодо відмови в призначенні опікуна залишити без змін. Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 лютого 2025 року в оскаржуваній частині щодо відмови в призначенні опікуна залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Дата складення повного тексту постанови 12 серпня 2025 року Головуючий М.В. Назарова Судді: В.В. Кострицький О.С. Комлева