Постанова 4803 № 211/8188/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1870/25 Справа № 211/8188/21 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко С. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 серпня 2025 року м. Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Остапенко В.О. суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П. сторони: позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» відповідач ОСОБА_1 розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», в інтересах якого діє Сліпченко Яна Павлівна, на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 вересня 2024 року, яке ухвалено суддею Ткаченко С.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості про дату складення повного тексту рішення відсутні, УСТАНОВИВ: В грудні 2021 року АТ «Криворізька теплоцентраль» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення. В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що АТ «Криворізька теплоцентраль» за специфікою своєї виробничої діяльності надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, яке відповідно до положень Житлового кодексу УРСР, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року зобов`язане здійснювати оплату за отриману послугу з централізованого опалення, відповідно до встановлених тарифів. Позивач є постачальником теплової енергії за адресою проживання відповідача: АДРЕСА_1 . Позивачем належним чином виконано свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення за вищевказаною адресою, але відповідач внаслідок неналежного виконання зобов`язання щодо здійснення оплати за спожиту послугу має заборгованість за період 01 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 41 824,17 грн., інфляційні втрати у розмірі 13 518,93 грн., 3% річних у розмірі 4 041,81 грн., а всього 59 384,91 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн. Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 вересня 2024 року у задовенні позовних вимог АТ «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення відмовлено. В апеляційній скарзі АТ «Криворізька теплоцентраль», в інтересах якого діє Сліпченко Я.П., вважає рішення суду необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, помилково вважав, що у відповідачки відсутній обов`язок здійснювати оплату вартості теплової енергії за спірний період, оскільки в квартирі за адресою АДРЕСА_1 . Зазначає, що ОСОБА_1 є власником вищевказаної квартири та зареєстрована за даною адресою, тому зобов`язана нести витрати по її утриманню. Так, відповідачка фактично встановила автономне опалення, а саме у 2012 року, в той час, коли діяла заборона на встановлення індивідуального автономного опалення у квартирі і така заборона регулювалася Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22 листопада 2005 року, який був чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами та втратив чинність з 17 вересня 2019 року. Крім того, вважає, що відповідачка не дотрималася вищевказаного Порядку, не надала належного та допустимого доказу у справі, а саме Акту про відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, який у десятиденний термін мала подати до Комісії на затвердження, а тому суд першої інстанції неправомірно залишив позов без задоволення. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1 ст. 369 ЦПК України, у редакції чинній на час подання апеляційної скарги). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступним підстав. Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09 липня 2009 року є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за вказаною адресою. Квартира за адресою виникнення боргу перебуває на обслуговуванні у Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії. Згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості, сума боргу по оплаті за централізоване опалення за адресою : АДРЕСА_1 , за період з 01 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2021 року становить 41 824,17 грн. Листом заступника начальника управління Авраменком В. від 21 січня 2004 року погоджено відключення від системи теплопостачання в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 за умови влаштування альтернативного джерела опалення, для виконання автономної системи заявнику вказано на необхідність отримання технічних умов в АТ «Криворіжгаз» та проекту, розробленого проектною організацією. Також зазначено, що монтаж повинна виконати спеціалізована організація відповідно до проекту. Роботи по відключенню від централізованого опалення виконати після завершення опалювального сезону. Відключення від системи опалення погодити з підприємством «Криворізька теплоцентраль» та КЖП-45. На замовлення попереднього власника ОСОБА_2 . ПАТ по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз» розроблено робочий проект реконструкції системи газопостачання в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 та складено технічні умови на реконструкцію системи газопостачання в приміщенні квартири. 14 липня 2009 року Актом комісії ПАТ «Криворіжгаз» прийнято в експлуатацію газифікований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно Акту № 2 від 01 березня 2012 року, складеного за участі представника КПТМ «Криворіжтепломережа та відповідача, при обстеженні приміщення встановлено, що мається розрив на системі централізованого опалення; стояки ізольовані, система гарячкового водопостачання демонтована; пакет документів мається; у приміщенні встановлено автономне опалення, акт опломбування газового лічильника 14 липня 2009 року; пропонується зняти навантаження, Q=0,0052 Гкал/год. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ «Криворізька теплоцентраль», суд першої інстанції прийшов до того, що процедура відключення квартири відповідача від мережі централізованого опалення, яка була врегульована Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, при відмові споживачів від централізованого теплопостачання № 4 від 22 листопада 2005 року, порушена не була, оскільки така процедура розпочалася 21 січня 2004 року, з дня отримання попереднім власником квартири погодження Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради на відключення від системи теплопостачання в квартирі відповідача, тобто до 08 лютого 2006 року, коли виконкомом Криворізької міської ради було ухвалено рішення від 08 лютого 2006 № 90 «Про створення комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води». Цим рішенням створено комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно Комісія не могла видати відповідачеві дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, оскільки вона була створена пізніше. Вважав, що відсутні підстави вважати відключення квартири відповідача, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 від мережі централізованого опалення самовільним, оскільки таке відключення було проведено без порушень Порядку встановленого законодавством, що діяло на той час, а позивачем не доведено, що відповідач користується послугами з централізованого постачання теплової енергії, а тому у відповідачки відсутній обов`язок здійснювати оплату вартості теплової енергії позивачу за спірний період Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації. Згідно ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року, споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу. Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року, дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Отже, відповідно до зазначеної норми та за змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року, проживаючі та/або зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов`язані вносити плату за їх використання. 01 травня 2019 року вступив в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, який разом з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, регулюють основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов`язки зазначених учасників відносин. Відповідно до пункту 2 частини першої України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з постачання теплової енергії. Індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII). Пунктами 2, 5 частини другої статті 7 вказаного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Статтею 9 Закону Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Згідно із частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Згідно із статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на, зокрема, вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на вибір, одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачання, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Відповідно до пункту 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил) Згідно із пунктом 26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплозабезпечення» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі Порядок № 4, втратив чинності з 17 вересня 2019 року), визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від таких послуг. Порядком № 4 установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення, він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформлюється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньо будинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 169 від 06 листопада 2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за №1320/14587, були внесені зміни до Порядку від 22 листопада 2005 року №4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа заступника начальника управління Авраменком В. від 21 січня 2004 року погоджено відключення від системи теплопостачання в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 за умови влаштування альтернативного джерела опалення, для виконання автономної системи заявнику вказано на необхідність отримання технічних умов в АТ «Криворіжгаз» та проекту, розробленого проектною організацією. Також зазначено, що монтаж повинна виконати спеціалізована організація відповідно до проекту. Роботи по відключенню від централізованого опалення виконати після завершення опалювального сезону. Відключення від системи опалення погодити з підприємством «Криворізька теплоцентраль» та КЖП-45 (а.с. 67). На момент отримання даного погодження чинними були Правила надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення № 1497 від 30 грудня 1997 року, відповідно до пункту 9 яких у разі відмови споживача від користування послугами з водо-, теплопостачання та водовідведення він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж. При цьому, заборгованість за отримані послуги та витрати, пов`язані з відключенням, повинні бути відшкодовані споживачем у добровільному або судовому порядку. На замовлення попереднього власника ОСОБА_2 . ПАТ по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз» розроблено робочий проект реконструкції системи газопостачання в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 та складено технічні умови на реконструкцію системи газопостачання в приміщенні квартири (а.с. 68). Згідно із статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. На час початку процедури по встановленню індивідуального автономного опалення квартири була чинною постанова Кабінету Міністрів України № 1497 від 30 грудня 1997 року «Про затвердження Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення», яка надавала право споживачу відмовитися від послуги та відключитися від системи центрального опалення (п.9), однак, чинним на той час законодавством не було передбачено чіткого механізму та порядку відключення споживача від централізованого опалення. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що процедура відключення квартири відповідачки ОСОБА_1 від мережі централізованого опалення, яка була врегульована Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання № 4 від 22 листопада 2005 року, порушена не була, оскільки така процедура розпочалася у січні 2004 року, тобто з дня отримання погодження Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради на відключення від системи теплопостачання в квартирі відповідачки. Крім того, до ухвалення виконкомом Криворізької міської ради було рішення від 08 лютого 2006 № 90 «Про створення комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води», яким створено комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно Комісія не могла видати відповідачам дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, оскільки вона була створена пізніше та відповідно після завершення робіт по відключенню від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води видати затверджений акт відключення квартири відповідачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Отже, процедура відключення квартири відповідачки від мережі централізованого опалення, яка розпочалася 21 січня 2004 року, тобто з дня отримання погодження Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради на відключення від системи теплопостачання в квартирі, і не була порушеною. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 456/3896/16-ц. Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Позивач не довів порушення його прав діями відповідачки щодо відключення від централізованого опалення, не надано належних доказів на підтвердження того, що відключення від централізованого опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , спричинило шкоду йому або третім особам, порушило (негативно вплинуло) роботу внутрішньобудинкових мереж, призвело до розбалансування будинку. Як вбачається з матеріалів справи, централізоване опалення в квартирі відсутнє та використовується система автономного опалення. Доказів, що порушені права власників інших квартир у будинку, судам першої та апеляційної інстанцій не надано. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 від мережі централізованого опалення не було самовільним, оскільки таке відключення було проведено у порядку встановленому законодавством, чинним на той час. Отже, послугами з централізованого постачання теплової енергії відповідачка не користується, а тому у неї відсутній обов`язок здійснювати оплату вартості теплової енергії теплопостачальній організації за спірний період, оскільки фактично ці послуги нею отримані не були. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Враховуючи, те що апеляційна скарга залишається без задоволення, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», в інтересах якого діє Сліпченко Яна Павлівна, залишити без задоволення. Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове постанови складено 13 серпня 2025 року. Головуючий Судді