Постанова Сумський апеляційний суд № 583/1901/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2025 року м.Суми Справа №583/1901/24 Номер провадження 22-ц/816/795/25 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю. з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М., у присутності : представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Толмачової Валентини Миколаївни, розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка подана їх представником - адвокатом Толмачовою Валентиною Миколаївною, на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 жовтня 2024 року, в складі судді Яценко Н.Г., ухвалене в м. Охтирка Сумської області, повне судове рішення складено 14 жовтня 2024 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, треті особи: ОСОБА_4 , Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на земельні ділянки, у с т а н о в и в : У квітні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , якою за життя складено заповіт, за яким земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №726019 від 30 серпня 20002 року, загальною площею 7,68 га, які складаються з 4-х земельних ділянок площею 2,54 га, 4,05 га, 0,55 га та 0,54 га, що знаходяться на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, вона заповіла їм. Під час оформлення спадщини були отримані витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки № НВ -0007462032021 та № НВ-0007462022021 від 27 серпня 2021 року, з яких вбачається, що земельні ділянки площею 2,54 га та 4,05 га були об`єднані в одну, що склало площу 6,5904 га та їм присвоєно кадастровий номер 5920380400:01:001:0740. Також були об`єднані земельні ділянки площею 0,55 га та 0,54 га, що склало площу 1,0944 та їм присвоєно кадастровий номер 5920380400:01:001:0741. У зв`язку з розбіжностями між даними площі земельних ділянок, зазначеними в Державному акті на право приватної власності на землю серії РЗ №726019 від 30 серпня 2002 року та даними площі, зазначеними у витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та їх кількості, нотаріусом було відмовлено спадкоємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом. У зв`язку з викладеним, просили суд ухвалити рішення, яким 1) встановити факт відповідності даних системи координат та поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0740, площею 6,5904 га, розташованої на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на ім`я ОСОБА_5 , даним системи координат та поворотних точок земельних ділянок площею 2,54 га та 4,05 га, які розташовані на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та зазначені у державному акті на право приватної власності на землю серія РЗ № 726019 від 30 серпня 2002 року, виданому на ім`я ОСОБА_5 ; 2) встановити факт відповідності даних системи координат та поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0741, площею 1,0944 га, розташованої на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на ім`я ОСОБА_5 , даним системи координат та поворотних точок земельних ділянок площею 0,55 га та 0,54 га, які розташовані на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та зазначені у державному акті на право приватної власності на землю серія РЗ № 726019 від 30 серпня 2002 року, виданому на ім`я ОСОБА_5 ; 3) визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки площею 6,5904 га з кадастровим номером 5920380400:01:001:0740, яка відповідає сумарній площі земельних ділянок 2,54 га та 4,05 га, а також право власності на частку земельної ділянки площею1,0944 га з кадастровим номером 5920380400:01:001:0741, що відповідає сумарній площі земельних ділянок 0,55 га та 0,54 га, розташованих на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зазначених у Державному акті на право приватної власності на землю серія РЗ № 726019 від 30 серпня 2002 року, виданому на ім`я ОСОБА_5 , в порядку спадкування за заповітом від 29 грудня 2018 року після смерті ОСОБА_5 ; 4) визнати за ОСОБА_2 право власності на частку земельної ділянки площею 6,5904 га з кадастровим номером 5920380400:01:001:0740, яка відповідає сумарній площі земельних ділянок 2,54 га та 4,05 га, а також право власності на частку земельної ділянки площею 1,0944 га з кадастровим номером 5920380400:01:001:0741, що відповідає сумарній площі земельних ділянок 0,55 га та 0,54 га, розташованих на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зазначених у Державному акті на право приватної власності на землю серія РЗ № 726019 від 30 серпня 2002 року, виданому на ім`я ОСОБА_5 , в порядку спадкування за заповітом від 29 грудня 2018 року після смерті ОСОБА_5 . Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , діючи через свого представника адвоката Толмачову В.М., подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що розбіжності між Державним актом на право приватної власності на землі, серії РЗ 726019 від 30 серпня 2002 року та інформацією в Державному земельному кадастрі створили перешкоди позивачам для оформлення спадщини, ці розбіжності не можуть бути усунуті, а права відновлені іншим способом, аніж через встановлений фактів, що мають юридичне значення в судовому порідку, оскільки з 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються, а тому неможливо виправити помилку в самому державному акті. Зазначають, що суд першої інстанції не застосував положення ст. 392 ЦК України і ч. 3 ст. 24 Закону України «Про держаний земельний кадастр», та не врахував, що позивачі позбавлені можливості оформити свої спадкові права на спірні земельні ділянки у позасудовому порядку. Звертають увагу на те, що судом першої інстанції не було наведено мотивів відмови у задоволенні вимог про визнання за ними права власності в порядку спадкування за заповітом. Відповідачами, у встановлений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу подано не було. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянтів, які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. У частинах 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК Українивстановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає. З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачів - ОСОБА_5 (т.1, а.с. 19, 20, 21 на звороті). За життя ОСОБА_5 було складено заповіт, посвідчений 29 грудня 2018 року секретарем Стецьківської сільської ради Тарашевською Л.В., за яким: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, земельною ділянкою для будівництв та обслуговування даного житлового будинку та ведення особистого селянського господарства біля нього, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вона заповіла ОСОБА_4 , а земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 7,68 га, що знаходяться на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, в рівних частинах - ОСОБА_2 , 2005 року народження та ОСОБА_1 , 2004 року народження (т.1, а.с. 21). Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 № 726019 від 30 серпня 2002 року, ОСОБА_5 належала земельна ділянка загальною площею 7,68 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, з яких, площею 2,54 га та 4,05 га рілля та 0,55 га і 0,54 сіножаті (т.1, а.с. 23). З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0007462032021 від 27 серпня 2021 року та кадастрового плану земельної ділянки, що є додатком до цього витягу слідує, що ОСОБА_5 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0740, площею 6,5904 га (рілля: 4,0481 га та 2,5423 га), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, документ, який є підставою для виникнення права - державний акт на право приватної власності на землю від 30 серпня 2002 року РЗ726019; державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 27 жовтня 2010 року; Охтирський міськрайонний виробничий відділ СРФ ДП «Центр ДЗК», орган реєстрації Сумська регіональна філія ДП «Центр ДЗК» (т.1, а.с. 26-28). Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0007462022021 від 27 серпня 2021 року та кадастрового плану земельної ділянки, що є додатком до витягу, земельна ділянка з кадастровим номером 5920380400:01:001:0741 площею 1,0944 га (сіножаті: 0,5474 га та 0,5470 га) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 30 серпня 2002 року РЗ726019, зареєстрована у державному реєстрі на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 27 жовтня 2010 року; Охтирський міськрайонний виробничий відділ СРФ ДП «Центр ДЗК», орган реєстрації Управління Держгеокадастру в Охтирському районі Сумської області (т.1, а.с.29-31). 23 вересня 2009 року між ОСОБА_5 та ЗАТ «Райз-Максимко», укладено договір оренди земельної ділянки, за яким ОСОБА_5 передала в оренду свою земельну ділянку площею 7,6848 га, у тому числі рілля 6,5904 га та сіножаті 1,0944 га (т.1 а.с.42-45). У подальшому ОСОБА_5 , на виконання умов договору 224/16 від 12 липня 2016 року з ТОВ «Райз-Північ», передала в оренду останньому земельну ділянку площею 6,5904 з кадастровим номером 5920380400:01:001:0740 (т.1, а.с.45). 31 липня 2020 року ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до Сумської районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , на підставі яких була заведена спадкова справа №104/2020 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (т.1, а.с. 2-50). Постановою державного нотаріуса Сумської районної державної нотаріальної контори від 05 вересня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діяли представники за довіреністю ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом по частині кожному на земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0944 га, з кадастровим номером 59203800400:01:001:0741, та площею 6,5904га, з кадастровим номером 59203800400:01:001:0740, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . Постанова мотивована наявністю у наданих спадкоємцями документах щодо спадкового майна, а саме Державному акту на право приватної власності на землю, серії РЗ №726019, виданому 30 серпня 2002 року і витягах з Державного земельного кадастру невідповідностей у відомостях щодо кількості і розмірів земельних ділянок. Документів на підтвердження того, що ОСОБА_5 за життя проводилося об`єднання належних їй на праві власності земельних ділянок спадкоємцями не було надано (т.1, а.с. 49-50). Листом від 28 липня 2023 року у відповідь на запит №498/02-14 від 04 липня 2023 року, управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Сумській області повідомило, що земельні ділянки, передані у приватну власність ОСОБА_5 відповідно до Державного акту РЗ № 726019, зареєстрованого за № 266 та виданого 30 серпня 2002 року, зареєстровані у Державному земельному кадастрі за кадастровими номерами: 5920380400:01:001:0740 площа 6,5904 га та 5920380400:01:001:0741 площа 1,0944 га (т.1, а.с.32). З інформації, наданої управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Сумській області слідує, що державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_5 РЗ №726019 від 30 серпня 2002 року виготовлявся на підставі «Технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на земельні частки (паї) власникам земельних сертифікатів КСП ім. Дзержинського Бакирівська сільська рада Охтирський район Сумська область», розробленої у 2002 році ДП «Охтирський районний центр державного земельного кадастру». Рішенням Бакирівської сільської ради 3 сесії 24 скликання від 11 вересня 2002 року «Про затвердження уточненого списку громадян, які мають право на земельну частку (пай) в САТЗТ «Бакирівське» ОСОБА_5 включена в «Уточнений список громадян, які мають право на земельну частку (пай) за № 63, номер сертифікатів на право на земельну частку (пай) СМ №0099015 (відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 05.12.2000 АВО№319925, зареєстрованого у реєстрі за №2441) та СМ№0099077. Відповідно до «Технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на земельні частки (паї) власникам земельних сертифікатів КСП ім. Дзержинського Бакирівська сільська рада Охтирський район Сумська область», розробленої Державним підприємством «Охтирський районний центр державного земельного кадастру», ОСОБА_5 у 2002 році було надано дві земельні ділянки загальною площею 7,68 га, а саме: 6,59 га угіддя-рілля та 1,09 га угіддя-сіножаті, що складає розмір двох земельних часток(паїв). Згідно з додатком до договору про розподіл земельних часток (паїв) між власниками сертифікатів на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Дзержинського на території Бакирівської сільської ради від 11 вересня 2002 року, підписаного ОСОБА_5 , п/п№ 71 - № ділянки НОМЕР_1 , угіддя-рілля 6,59 га та угіддя-сіножаті 1,09 га. Розпорядженням № 361 від 29 серпня 2002 року ОСОБА_5 надано дві земельні ділянки у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП ім. Дзержинського на території Бакирівської сільської ради. Запис у додатку п/п №356, № ділянки 379 угіддя-рілля 6,59 га та угіддя-сіножаті 1,09 га. При цьому зазначено, що на державному акті на право приватної власності на землю РЗ №726019 від 30 серпня 2002 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 266 визначено зовнішні межі двох земельних ділянок та зазначено площі угідь: рілля 2,54 га, 4,05 га, сіножаті 0,55 га та 0,54 га. Земельна ділянка з кадастровим номером 5920380400:01:001:0741 площею 1,0944 га має розподіл на угіддя сіножаті 0,5474га та сіножаті 0,5470га. Земельна ділянка з кадастровим номером 5920380400:01:001:0740 площею 6,5904га також має розподіл на угіддя: рілля 4,0481га та 2,5423га (т.1, а.с.72,80). На підтвердження викладеної вище інформації управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надало наступні документи: договір про розподіл земельних часток (паїв) між власниками сертифікатів на земельну частку (пай) від 11 вересня 2022 року з додатком до нього; розпорядження голови Охтирської РДА № 361 від 29 серпня 2002 року « Про затвердження технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) КСП ім. Дзержинського на території Бакирівської сільської ради з додатком у виді списку громадян, яким надано земельні ділянки в приватну власність для ведення сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП ім. Дзержинського на території Бакирівської сільської ради; рішення Бакирівської сільської ради 3 сесії 24 скликання від 11 вересня 2002 року «Про затвердження уточненого списку громадян, які мають право на земельну частку (пай) в САТЗТ «Бакирівське» з додатком у виді уточненого списку (т.1, а.с.73-77). Судом також досліджена «Технічна документація по складанню державних актів на право приватної власності на земельні ділянки (паї) власникам земельних сертифікатів КСП ім. Дзержинського Бакирівська сільська рада Охтирський район Сумська область» (копія), складена Державним підприємством «Охтирський районний центр державного земельного кадастру» згідно договору №99 від 25 липня 2001 року (т.1, а.с. 128-244), зміст якої повністю відповідає відтвореній вище інформації управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, а саме щодо наявності у ОСОБА_5 двох сертифікатів №№ 0099015 та 0099077 та передання їй у власність двох земельних ділянок загальною площею 7,68 га: рілля 6,59 га та сіножаті 1,09 га, що відповідає відомостям у державному акті РЗ № 726019 від 30 серпня 2002 року, на якому відображені зовнішні межі двох земельних ділянок загальною площею 7,68 га: земельна ділянка з кадастровим номером 5920380400:01:001:0740 площею 6,59 га та земельна ділянка з кадастровим номером 5920380400:01:001:0741 площею 1,09 га. Ухвалюючи оскаржуване рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності факту наявності розбіжностей у державному акті на право приватної власності на землю серії РЗ № 726019 від 30 серпня 2002 року, виданому на ім`я ОСОБА_5 , відомостям, щодо належних їй земельних ділянок, зазначених у Державному земельному кадастрі про земельні ділянки, оскільки площі земельних ділянок у державному акті та у державному земельному кадастрі є ідентичними, державний акт ОСОБА_5 виданий на підставі відповідної технічної документації. Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, так як вони не відповідають вимогам закону та обставинам справи. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України). Відповідно до статті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1217 ЦК Українивизначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті (ст. 1218 ЦК України). За змістом ст. 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Статтею 1268 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Правових наслідків невиконання такого обов`язку, зокрема у вигляді втрати права на спадщину, положеннями цивільного законодавства не передбачено. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України). Тож відповідно до статті 392 ЦК України з вимогами про визнання права власності на спадкове майно спадкоємець вправі звернутися до особи, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно. У разі коли спір виникає у зв`язку з неможливістю документального оформлення права на спадщину, за відсутності спору про безпосереднє право на неї, спадкоємець може оскаржити відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій у судовому порядку. Порядок оформлення права на спадщину встановлений главою 89 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами та являє собою визначеною законодавством сукупністю функцій, притаманною юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Верховний Суд у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 559/2667/13-ц (провадження № 61-1416св18) зазначив, що обґрунтованим є висновок, за яким свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Тож якщо бракує умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові. Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_5 , вони успадкували в рівних частинах земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії РЗ №726019 загальною площею 7,68 га, які знаходяться на території Бакирівської сільської ради сільської ради, Охтирського району Сумської області. Підставою звернення до суду з вимогою про визнання в судовому порядку права власності на земельні ділянки, позивачі зазначають неможливістю оформити свої права на успадковані земельні ділянки, у зв`язку з наявними розбіжностями між правовстановлюючим документом та інформацією, що міститься в Державному земельному кадастрі. Так, в державному акті на право приватної власності на землю на плані зовнішніх меж земельної ділянки, зазначені земельні ділянки, площами 2,54 га, 4,05 га, 0,55 га, 0, 54 га, тоді як у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку здійснена державна реєстрація земельних ділянок з кадастровим номером 5920380400:01:001:0740, площею 6,5904 га та з кадастровим номером 5920380400:01:001:0741 площею 1,0941 га. Технічна документація з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на підставі якої була здійснена державна реєстрація земельних ділянок, які належали ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 30 серпня 2002 року, не збереглася. Пунктами 4.16, 4.19 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №282/20591 (у редакції, чинній на час відмови у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом) видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. За змістом ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Судом встановлено та не заперечується сторонами, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5920380400:01:001:0740 та 5920380400:01:001:0741, площами 6,5904 га і 1,0944 га відповідно, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належали ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія РЗ №726019 виданого 30 серпня 2002 року, які і були успадковані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання за позивачами права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , з посиланням на те, що зазначені державним нотаріусом у постанові про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом суперечать наданим представником Головного управління Держгеокадастру у Сумській області поясненням та дослідженим письмовим доказам, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що відповідно до положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №282/20591, свідоцтва про право на спадщина на нерухоме майно видаються виключно на підставі правовстановлюючих документів та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, з огляду на те, що позивачі в позасудовому порядку позбавлені можливості оформити свої права на успадковані після смерті ОСОБА_5 земельні ділянки за кадастровими номерами 5920380400:01:001:0740 та 5920380400:01:001:0741, колегія суддів дійшла до висновку, що є підстави для задоволення позову в частині визнання за кожним із позивачів права власності на частину цих земельних ділянок. Переглядаючи рішення в частині позовних вимог про встановлення факту відповідності поворотних точок земельних ділянок даним системи координат, колегія суддів звертає увагу на наступне. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)). Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23). Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20). Вимога про встановлення факту відповідності поворотних точок земельних ділянок даним системи координат є неналежним способом захисту прав позивачів на спадкове майно. За обставин цієї справи належним способом захисту порушеного права позивачів є позов про визнання права власності (права на частку у праві спільної власності на спірне майно) в порядку спадкування, і такі вимоги були заявлені позивачами. З урахуванням викладеного, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. При вирішенні питання розподілу між сторонами понесених позивачами під час розгляду справи інстанційними судами судових витрат, колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для звернення до суду з позовом, є неможливість позивачів оформити свої спадкові права на земельні ділянки у позасудовому порядку, а відповідачі у справі ОСОБА_3 та Чернеччинська сільська рада Охтирського району Сумської області жодним чином не порушували чи не визнавали прав позивачів на спірне спадкове майно, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для стягнення з них сплаченого позивачами судового збору. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка подана їх представником - адвокатом Толмачовою Валентиною Миколаївною, задовольнити частково. Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на : частину земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0740, площею 6,5904 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області; частину земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0741, площею 1,0944 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області. Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на : частину земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0740, площею 6,5904 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області; частину земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0741, площею1,0944 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області. В іншій частині позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складене 13 серпня 2025 року. Головуючий - О. І. Собина Судді: Ю. О. Філонова В. Ю. Рунов