Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/552/25

Справа № 303/552/25 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25.07.2025 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Волошин Л.Я., на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 605.6 гривень судового збору. Згідно постанови суду слідує, що ОСОБА_1 о 14 год. 18 хв. 17.01.2025 по вул. Садова, 13 в с.Коноплівці Мукачівського району Закарпатської області керувала автомобілем марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності), від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 та її захисник-адвокат Волошин Л.Я., подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення. Вважають, що постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що судом першої інстанції не враховано, що в матеріалах справи немає відповідних доказів відсторонення водія транспортного засобу від керування ним, тобто дані обставини свідчать про упередженість дій співробітників поліції, якими не було виконано вимог ст.266 КУпАП, чим порушено порядок огляду водіїв на стан сп`яніння встановлений Законом, оскільки, всупереч тому, що спочатку у водія було встановлено наявність ознак сп`яніння, його все одно не було відсторонено від керування всупереч складеному відносно нього протоколу. Просять звернути увагу, що судом прийнято рішення в першому судовому засіданні і не надано можливість порушнику забезпечити захист своїх прав. Зазначають, що відповідно до довідки ОСОБА_1 не перебувала в стані наркотичного сп`яніння. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника адвоката Волошин Л.Я., неявка яких із урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що останні належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, а розгляд справи за клопотанням захисника вже відкладався. Заяви про відкладення розгляду справи не надходили. Приймаючи рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та її захисника адвоката Волошин Л.Я., враховуються і вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи в розумні строки. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при розгляді даної справи дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №223294 від 17.01.2025 вбачається, що ОСОБА_1 о 14 год. 18 хв. 17.01.2025 по вул. Садова, 13 в с.Коноплівці Мукачівського району Закарпатської області керувала автомобілем марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності), від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. Своїм підписом у протоколі ОСОБА_1 підтвердила, що права та обов`язки їй роз`яснені, зі змістом протоколу ознайомлена, однак від надання пояснення відмовилася. Незважаючи на заперечення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина ОСОБА_1 стверджується: вказаним протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №223294 від 17.01.2025, у якому викладені обставини вчиненого правопорушення; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3878007 від 17.01.2025 відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП за порушення нею о 14 год. 18 хв. 17.01.2025 по вул. Садова, 13 в с.Коноплівці Правил дорожнього руху, що в свою чергу підтверджує факт керування нею о 14 год. 18 хв. 17.01.2025 автомобілем марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Садова, 13 в с.Коноплівці; розпискою ОСОБА_1 від 17.01.2025 про залишення транспортного засобу марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 на зберіганні за адресою: вул. Садова, 13 в с.Коноплівці Мукачівського району; дослідженим відеозаписом вчиненого правопорушення, на якому зафіксовано факт відмови правопорушниці ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння та іншими матеріалами справи. Досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді першої інстанції від 29 січня 2025 року, чим було порушено вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і доводами ОСОБА_1 та її захисника, які категорично заперечили вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові суду. Такі пояснення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та повністю спростовуються дослідженими доказами по справі. Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено будь-яких даних, які би давали підстави вважати, що поліцейські були упереджені при направленні водія ОСОБА_1 на огляд з метою визначення стану наркотичного сп`яніння, та складанні щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та оформленні інших матеріалів справи. Тому, апеляційний суд доходить висновку, що поліцейські при виконанні своїх функціональних обов`язків діяли у межах наданих їм повноважень. Твердження апелянтів в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не враховано, що в матеріалах справи немає відповідних доказів відсторонення водія транспортного засобу від керування ним, тобто дані обставини свідчать про упередженість дій співробітників поліції, якими не було виконано вимог ст.266 КУпАП, чим порушено порядок огляду водіїв на стан сп`яніння встановлений Законом, апеляційний суд відхиляє, оскільки матеріалах справи наявна розписка від 17.01.2025 про залишення транспортного засобу марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 на зберіганні за адресою: вул. Садова, 13 в с.Коноплівці Мукачівського району, яка підписана ОСОБА_1 (а.с. 5). Доводи щодо прийняття судом рішення в першому судовому засіданні і не надано можливість порушнику забезпечити захист своїх прав, не заслуговують на увагу та апеляційний суд визнає такими, що не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови. Відхиляючи доводи в цій частині, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 268 КУпАП участь особи під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою, і при цьому ОСОБА_1 не була позбавлена можливості реалізувати свої права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП під час апеляційного розгляду справи, чим не скористалася та не з`явилася до суду апеляційної інстанції. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Таким чином рішення суду першої інстанції про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 прийнято відповідно до вимог ст. 268 КУпАП. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за інкриміноване їй правопорушення, оскільки, таким є виключно водій, тобто особа, яка керувала транспортним засобом, так як матеріали справи містять достатні відомості на підтвердження даного факту, а тому, на неї поширюються вимоги п. 2.5 ПДР України, що покладають на водія обов`язок, на вимогу працівника поліції, пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Посилання ОСОБА_1 та сторони захисту на Довідку від 18.01.2025 з медичної лабораторії Astra DIA Med Lab про не перебування нею в стані наркотичного сп`яніння,яка долучена до матеріалів апеляційної скарги, не заслуговують на увагу, оскільки Інструкцією №1452/735 від 09.11.2015 чітко визначено порядок і строки проведення відповідного огляду. Так, пунктом 9 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. З наведеного слідує, що доставка особи для проходження огляду здійснюється поліцейським, а не самостійно особою. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянтів щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та її захисника зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, судом апеляційної інстанції не встановлено. Таким чином апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, на чому наполягають апелянти, суд апеляційної інстанції не вбачає. Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановлені рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст. 23 та ст. ст. 33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення. Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Волошин Л.Я., є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2025 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Волошин Л.Я. залишити без задоволення. Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т.Ю. Бисага