LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4876908/1194/24

від 23.06.2025 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.06.2024 року у справі №908/1194/24 залишити без змін.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.06.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1194/24 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б., секретар судового засідання: Абадей М.О. представники сторін: від скаржника: Скитиба Н.І., представник; від боржника: Константін А.В., представник; арбітражний керуючий: Литвиненко С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.06.2024 року у справі №908/1194/24 (суддя Юлдашев О.О.) боржник: Фізична особа-підприємець Халач Олександр Георгійович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність,- ВСТАНОВИВ: 13.05.2024 року до суду надійшла заява керуючого реструктуризацією Литвиненка С.С. про визнання податкового боргу ФОП Халач О.Г. безнадійним та таким, що підлягає списанню. В обгрунтування заяви заявник зазначав, що відповідний податковий борг в силу приписів ст. 101, 102 Податкового кодексу України, ст. 125 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) є безнадійним та підлягає списанню. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.06.2024 року у цій справі заяву арбітражного керуючого Литвиненка С.С. від 13.05.2024 року про визнання податкового боргу безнадійним та таким, що підлягає списанню, задоволено; визнано податковий борг Фізичної особи-підприємця Халач Олександра Георгійовича перед Головним управлінням ДПС у Запорізькій області у розмірі 1 853 313,33 грн (1 102 825,68 грн - основний борг, 277 325,68 грн - штрафні санкції, 473 161,97 грн - пеня) безнадійним та таким, що підлягає списанню. Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що в силу положень ч. 2 ст. 125 КУзПБ податковий борг ФОП Халач О.Г. у розмірі 1 879 687,07 грн, що виник в 2023 році, охоплюється поняттям боргу, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а тому є безнадійним та підлягає списанню. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.06.2024 року у справі №908/1194/24, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого Литвиненка С.С. від 13.05.2024 року про визнання податкового боргу безнадійним. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує, що на момент подання заяви з кредиторськими вимогами строк, встановлений ст. 102 ПК України, не сплинув, що свідчить про обґрунтованість грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області та відсутність підстав для визнання податкового боргу безнадійним та його списання. За доводами апелянта, аналізуючи декларації про майновий стан та відомості з ДРФО за 2021- 2024 року, у боржника Халача Олександра Георгійовича наявний дохід, за рахунок якого можливо було б погасити заборгованість перед ГУ ДПС у Запорізькій області. Арбітражний керуючий згідно відзиву просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що посилання податкового органу на положення Податкового кодексу України, який визначає порядок та підстави визнання податкового боргу безнадійним та його списання, є помилковим, оскільки до боргів фізичної особи застосовується інший, передбачений нормами КУзПБ, порядок погашення заборгованості боржника перед його кредиторами (в т.ч. і перед податковими органами), ніж передбачений загальними положеннями цивільного, податкового та іншого законодавства. Щодо аргументу ГУ ДПС у Запорізької області про наявність доходів та майна у боржника, за рахунок якого можна було б здійснювати погашення податкового боргу, арбітражний керуючий зазначає, що інших умов, окрім наявності провадження у справі про неплатоспроможність та виникнення податкового боргу протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, зазначеним Кодексом не передбачено. Боржник згідно відзиву просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву посилається на ті ж самі обставини, що і арбітражний керуючий Литвиненко С.С. у відзиві на апеляційну скаргу. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Дармін М.О., Іванов О.Г. Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.2024 року призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 908/1194/24 (40284) у зв`язку з тим, що справи про банкрутство не відносяться до категорії справ, щодо яких визначено спеціалізацію судді Дарміна М.О. та визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: головуючий суддя доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б. Ухвалою суду від 04.10.2024 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 06.01.2025 року на 11:45 год. У судовому засіданні 06.01.2025 року розгляд скарги відкладено на 12.05.2025 року об 11:30 год. Ухвалою суду від 15.04.2025 року розгляд справи відкладено на 02.06.2025 року о 11:15 год. У судовому засіданні 02.06.2025 року розгляд скарги відкладено на 23.06.2025 року о 10:30 год. У судовому засіданні 23.06.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Предметом судового розгляду у цій справі є заява арбітражного керуючого про визнання безнадійним та списання відповідно до ч.2 ст.125 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КузПБ) податкового боргу боржника. Згідно зі ст.113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. Абзацом дев`ятнадцятим частини першої статті 1 КУзПБ визначено, що реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Апеляційний суд звертає увагу, що провадження у справі про неплатоспроможність на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. При цьому визнанню судом та включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство (неплатоспроможність) підлягають лише дійсні вимоги кредитора, які відповідають чинному законодавству та обґрунтовані кредитором належними і допустимими доказами на час заявлення таких вимог. Зазначене дає підстави для висновку про те, що до боргів фізичної особи-підприємця застосовується інший, передбачений нормами КУзПБ, порядок погашення заборгованості боржника перед його кредиторами (в т. ч. і перед податковими органами), ніж передбачений загальними положеннями цивільного, податкового та іншого законодавства. Також системний аналіз частини першої, третьої статті 125 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що Кодексом визначено перелік боргів, які не підлягають реструктуризації і повне погашення яких є імперативною умовою для затвердження господарським судом плану реструктуризації. Водночас, частиною другою статті 125 КУзПБ визначено наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та початку процедури реструктуризації боргів боржника щодо податкового боргу, який виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника. Такими наслідками, зокрема, є визнання податкового боргу безнадійним та його списання. При цьому Кодексом інших умов, окрім наявності провадження у справі про неплатоспроможність та виникнення податкового боргу протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, не передбачено. У пункті 101.2 статті 101 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) під терміном "безнадійний податковий борг" розуміється: - податковий борг платника податку, визнаний в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута; податковий борг фізичної особи, яка: - визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, - у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; - померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; - понад 720 днів перебуває у розшуку; податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу; - податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); - податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду; - податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 09.05.2024 року зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Халач Олександра Георгійовича; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича (свідоцтво № 2055 від 14.01.2022 року; адреса: 04053, м. Київ, а/с 74); заборонено фізичній особі-підприємцю Халач О.Г. відчужувати майно. 13.05.2024 року до суду надійшла заява керуючого реструктуризацією Литвиненка С.С. про визнання податкового боргу ФОП Халач О.Г. безнадійним та таким, що підлягає списанню. В обґрунтування заяви заявник зазначає, що на його думку, відповідний податковий борг в силу приписів ст.ст.101, 102 ПК України, ст.125 КУзПБ є безнадійним та підлягає списанню. З огляду на зазначене, з посиланням на положення частини другої статті 125 КУзПБ та встановлений кодексом інший порядок погашення заборгованості боржника в процедурі реструктуризації, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що усі зазначені борги боржника охоплюються поняттям боргів, що виникли протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а тому є безнадійними та підлягають списанню. Колегія суддів вважає вказаний висновок суду обґрунтованим з наступних підстав. Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, несплаченого платником податків у встановлений ПК України строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України. Згідно з абз.1 п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення контролюючим органом грошового зобов`язання, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків починає таке оскарження. Відповідно до п.56.15 ст.56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим п.56.3 ст.56 ПК України, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Абзацом четвертим пункту 56.18 статті 56 ПК України унормовано, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправними та/або скасування рішення контролюючого органу, грошове зобов`язання вважається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили. Колегія суддів звертає увагу на положення п.102.4 ст. 102 ПК України, в якому закріплено, що у разі, якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. За матеріалами справи встановлено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.06.2024 року визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 1 853 313,33 грн (1 102 825,68 грн - основний борг, 277 325,68 грн - штрафні санкції, 473 161,97 грн - пеня). Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб виник на підставі наступного: На підставі п.п. 191.1.1 пункту 19.1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 79.1, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, із змінами та доповненнями (далі -Кодексу) була проведена документальна планова перевірка діяльності платника податків фізичної особи - підприємця Халач Олександра Георгійовича за період діяльності з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року з метою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року. За результатами камеральної перевірки було складено акт №79/08-01-13-05/3015823090 від 27.02.2019 року. На підставі акту перевірки №79/08-01-13-05/3015823090 від 27.02.2019 року було прийнято податкове повідомлення-рішення: форми «Р» №0010491305 від 17.05.2019 року на суму 1 289 073, 15 грн, з урахуванням сплати/переплати у розмірі 39 466, 19 грн становить 993 765, 83 грн та 255 841, 13 грн становлять штрафні санкції. На підставі п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом, нарахована пеня в розмірі 461 288, 51 грн. Також боржник самостійно визначив податкове зобов`язання - подав до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи №9312595669 від 12.08.2023 року, термін сплати 12.08.2023 року на суму 21 619, 55 грн. Податковий борг з військового збору виник на підставі наступного: На підставі акту перевірки №79/08-01-13-05/3015823090 від 27.02.2019 року було прийнято податкове повідомлення-рішення: форми «Р» №0010501305 від 17.05.2019 року на суму 107 422, 78 гри. З урахуванням сплати/переплати у розмірі 299, 55 грн залишок податкового зобов`язання становіи ть 85 638, 67 грн та 21 484, 55 грн становлять штрафні санкції. На підставі п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахована пеня 11 873, 46 грн. Також боржник самостійно визначив податкове зобов`язання - подав до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи №9312595669 від 12.08.2023 року, термін сплати 12.08.2023 року на суму 1 801, 63 грн. Заборгованість з єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомозі по тимчасовій непрацездатності, виникла на підставі частини 10 та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та було прийнято рішення №0048162410 від 16.04.2024 року про застосування штрафних санкцій - нарахування пені на загальну суму 2 001, 99 грн. З урахуванням сплати/переплати у розмірі 39, 88 грн залишок штрафник санкцій складає 1 952, 15 грн та 9, 96 грн становить пеня. Вищезазначені податкові повідомлення - рішення були оскаржені в судовому порядку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року по справі №280/2109/22 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ДІІС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень № 0010491305 від 17.05.2019 року; № 0010501305 від 17.05.2019 року; № 0010511305 від 17.05.2019 року - відмовлено в повному обсязі. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року по справі №280/2109/22 - залишено без задоволення. Рішення від 12.12.2022 року по справі №280/2109/22 залишено - без змін. Таким чином, враховуючи той факт, що процедура оскарження вищезазначених податкових повідомлень рішень закінчена, відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України грошові зобов`язання, визначені в них, є узгодженими з 25.04.2023 року. Відтак, ці зобов`язання охоплюються поняттям боргів, що виникли протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника. Враховуючи наведене вище, доводи скаржника з цього питання є необґрунтованими. Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника з приводу наявності коштів у боржника для погашення кредиторської заборгованості. Щодо цього слід зазначити наступне: Частиною 2 статті 125 КУзПБ унормовано, що визнання податкового боргу безнадійним і його подальше списання не пов`язується ані з безпосереднім затвердженням ухвалою суду плану реструктуризації, ані з наявністю у боржника майна, за рахунок якого можливо погасити заборгованість. Єдиною достатньою такою умовою є наявність провадження у справі про неплатоспроможність та виникнення податкового боргу протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника. З урахуванням фактичних обставин справи, підтверджених відповідними доказами, з огляду на норми законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими. Згідно з п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі судового рішення. Тому колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Ухвалу місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін. Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.06.2024 року у справі №908/1194/24 залишити без змін. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Постанова складена у повному обсязі 12.08.2025 року. Головуючий суддя Т.А. Верхогляд Суддя О.Г. Іванов Суддя Ю.Б. Парусніков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»