Постанова 4851 № 480/1954/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2025 р. Справа № 480/1954/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Сумській області , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2024, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, м. Суми, по справі № 480/1954/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (надалі по тексту відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), в якій просив суд: - визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Сумській області форми С від 04.03.2024 року №228318280706 про нарахування ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 137 890 грн; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1378,90 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Сумській області форми С від 04.03.2024 року №228318280706 в частині застосування штрафної санкції у розмірі 134430 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, код ЄДРПОУ 43995469) судовий збір в сумі 1378,90 грн. Позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі 480/1954/24 та просив стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, код ЄДРПОУ 43995469) витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн. Позивач, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття додаткового рішення без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року №480/1954/24 в частині відмови у стягненні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області витрат на правову допомогу у розмірі 16 000 грн на користь ФОП ОСОБА_1 . Відповідач, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №480/1954/24 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат. Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційних скарг позивача та відповідача задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. Стягуючи на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суд першої інстанції виходив з того, що заявлена позивачем до відшкодування сума у розмірі 20 000, 00 грн є необґрунтованою, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення на користь позивача суми витрат на правову допомогу у розмірі 4 000, 00 грн, оскільки витрати на правову допомогу у розмірі 4 000, 00 грн є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст. 139 КАС України). Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною п`ятою статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з частиною шостою статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Проте, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, ціна позову та (або) значення спору для сторони тощо. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача було надано суду: копію договору про надання правової допомоги № 14/02 від 14.02.2024, копію ордеру та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, платіжну інструкцію, акт прийому-передачі адвокатських послуг від 09.09.2024, рахунок на оплату № 14/02 від 14.02.2024. Пунктом 4 договору про надання правової допомоги № 14/02 від 14.02.2024 визначено, що розмір гонорару за даним договором складає 20 000,00 грн та не залежить від кількості послуг пов`язаних з досудовим урегулюванням спору, судових засідань, кількості процесуальних документів складених адвокатом та строку розгляду справи в суді. Гонорар за даним договором сплачується клієнтом шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок адвоката протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату (п.5 договору про надання правової допомоги). Згідно з п. 7 вказаного договору надання правової допомоги за даним договором оформляється відповідним двостороннім актом приймання-передачі адвокатських послуг. Відповідно до акту приймання-передачі адвокатських послуг від 09.09.2024 правова допомога адвоката складається з наступного: 1) вивчення та аналіз акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Сумській області від 12.02.2024 року на предмет відповідності позиції податкового органу фактичним обставинам у справі та нормам ПК України; 2) підготовка та направлення на адресу ГУ ДПС у Сумській області заперечення на акт фактичної перевірки; 3) представництво інтересів Клієнта в ГУ ДПС у Сумській області по розгляду заперечення на акт фактичної перевірки; 4) надання юридичних (правових) консультацій з приводу правомірності прийняття ГУ ДПС у Сумській області податкового повідомлення-рішення форми «С» від 04.03.2024 року №228318280706 про нарахування позивачу штрафних санкцій в розмірі 137 890 грн. 5) підготовка та направлення до Сумського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2024 року №228318280706 форми «С»; 6) підготовка та направлення до Сумського окружного адміністративного суду заяви про розгляд справи з викликом сторін; 7) підготовка та направлення до Сумського окружного адміністративного суду заяви про долучення доказів; 8) підготовка та направлення до Сумського окружного адміністративного суду відповіді на відзив ГУ ДПС у Сумській області у справі №480/1954/24; 9) підготовка та направлення до Сумського окружного адміністративного суду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат. Позивач сплатив адвокату Петрищеву О.О. кошти в загальній сумі 20 000 грн на оплату правової допомоги відповідно до акту приймання-передачі адвокатських послуг від 09.09.2024 року. Відповідачем надано клопотання щодо зменшення судових витрат, в якому просить в задоволенні заяви щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат відмовити в повному обсязі. В обгрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що розмір витрат в сумі 20 000, 00 грн не є співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою. Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що у стягненні витрат за надані послуги з вивчення та аналізу акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Сумській області від 12.02.2024 року (п.1 акту прийому-передачі юридичних послуг), з підготовки та направлення на адресу ГУ ДПС у Сумській області заперечення на акт фактичної перевірки, а також за представництво інтересів позивача в ГУ ДПС у Сумській області по розгляду заперечення на акт фактичної перевірки (п.п. 2, 3 акту прийому-передачі юридичних послуг) слід відмовити, оскільки такі дії адвоката вчинялися в порядку досудового вирішення спору та здійснювались до подання позову до суду та відкриття провадження по справі. Колегія суддів зазначає, що у стягненні за рахунок бюджетних асигнувань відповідача вартості послуги з надання юридичних консультацій (п.4 акту прийому-передачі юридичних послуг) також слід відмовити, оскільки у акті приймання-передачі наданих послуг не конкретизовано, які саме консультації було надано позивачу, отже акт не містить детального опису наданої послуги. Безпідставним є включення до витрат на професійну правничу допомогу надання такої послуги як «підготовка та направлення до Сумського окружного адміністративного суду клопотання про розгляд справи №480/1954/24 в судовому засіданні за участю сторін» (пункт 6 акту прийому-передачі юридичних послуг), оскільки справу розглянуто у спрощеному провадженні, тобто у задоволенні вказаного клопотання судом першої інстанції відмовлено. Також, витрати по підготовці та направленні клопотання про долучення доказів (пункт 7 акту прийому-передачі юридичних послуг), які увійшли до розміру гонорару, задоволенню не підлягають, оскільки такі мали бути надані при поданні позовної заяви. Також, витрати на надання правової послуги, передбаченої п. 8 акту "підготовка та направлення до Сумського окружного адміністративного суду відповіді на відзив ГУ ДПС у Сумській області у справі №480/1954/24", які увійшли до розміру гонорару, задоволенню не підлягають, оскільки така відповідь на відзив відсутня в матеріалах даної справи. Також, колегія суддів зазначає, що витрати на надання правової послуги, передбаченої п. 9 акту "підготовка та направлення до Сумського окружного адміністративного суду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат", які увійшли до розміру гонорару, задоволенню не підлягають, оскільки акт приймання-передачі адвокатських послуг складено 09.09.2024 року, а заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат складена 11.09.2024 року, тобто після складання акту. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. З огляду на викладене, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, колегія суддів виходить з оцінки складності справи, ціни позову та обсягу наданих адвокатом послуг. Ціна позову у справі складає 137890 грн. Рішенням суду першої інстанції від 09.09.2024 року позов було задоволено частково на суму 134430 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надані послуги зводились виключно до надання послуги щодо підготовки позовної заяви, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що витрати позивача у розмірі 20 000,00 грн є неспівмірними із складністю справи, ціною задоволеного позову та виконаною адвокатом роботою. Отже, враховуючи наведені приписи законодавства та обставини справи, колегія суддів зазначає, що стягнуті на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є співмірними зі складністю справи, ціною задоволеного позову та виконаною адвокатом роботою, а отже є обгрунтованими. Доводи представника позивача про те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, а отже такі послуги адвоката як вивчення та аналіз акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Сумській області від 12.02.2024 року, підготовка та направлення на адресу ГУ ДПС у Сумській області заперечення на акт фактичної перевірки, а також представництво інтересів позивача в ГУ ДПС у Сумській області по розгляду заперечення на акт фактичної перевірки направленні на захист прав позивача, незалежно від того чи були вони надані безпосередньо під час судового провадження або до нього, а тому витрати за надані послуги підлягають стягненню з відповідача колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки такі послуги були надані раніше ніж було подано позов до суду, тобто вони не були надані в рамкам судової справи, а тому не є судовими витратами. Посилання представника позивача в апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 17.10.2018 по справі №301/1894/17 в підтвердження своїх доводів про те, що витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні, а й у разі вчинення інших дій за його межами колегія суддів до уваги не бере, оскільки згідно наведеної постанови Верховний Суд зазначив, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Доводи представника позивача про те, що розмір гонорару є фіксованим та не залежить від кількості послуг наданих адвокатом та складених ним документів, а тому він не підлягає зменшенню, колегія суддів до уваги не бере та зазначає таке. Велика Палата Верховного Суду у справі №922/1964/21 зазначила, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Також, Велика Палата Верховного Суду у справі №922/1964/21 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Доводи відповідача про те, що гонорар має підтверджуватися часом витраченим адвокатом колегія суддів до уваги не бере та зазначає, що сума гонорару є фіксованою, а тому не залежить від витрат часу, відтак ця обставина не впливає на вартість наданої професійної правничої допомоги та, відповідно, на розмір судових витрат. Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 21 червня 2022 року по справі №480/828/19. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку в частині вирішення питання щодо розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з положеннями ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Головного управління ДПС у Сумській області на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі № 480/1954/24 - залишити без задоволення. Додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі № 480/1954/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Л.В. Любчич С.П. Жигилій