Постанова 4850 № 200/5866/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2025 року справа №200/5866/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 р. у справі № 200/5866/24 (головуючий І інстанції Буряк І.В. ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач, ГПФУ), в якому просив: -визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 5 червня 2024 року № 914270162378 про відмову в перерахунку пенсії - переходу пенсію за віком на пільгових умовах; -зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій здійснити перерахунок пенсії - переведення на пенсію за віком на пільгових умовах із урахуванням ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці з дня звернення 29 березня 2024 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року позовні вимоги задоволено частково, а саме суд: Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 5 червня 2024 року № 914270162378. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.05.2024 №6879 про перехід на інший вид пенсії з урахуванням висновків суду про право позивача на застосування розрахунку розміру пенсії ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці. В іншій частині позовних вимог відмовив. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю. В обґрунтування скарги зазначає, зокрема, що за результатами опрацювання заяви позивача винесено рішення про відмову, яке обґрунтовано тим, що позивач отримує пенсію по інвалідності, в розмірі 9584,35 грн. В результаті виконання перерахунку - перехід з пенсії по iнвалiдностi на пенсію за віком розмір пенсії стає 5719,45, враховуючи вищевикладене прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсiї - перехід на пенсію за віком (зменшення розміру пенсії), у зв`язку з недоцiльнiстю проведення перерахунку. Суд зазначив, що до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день, проте не надав належної правової оцінки, що позивач була зайнята на підземних роботах 50% і більше робочого часу. Відповідно даних трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.04.1996 встановлено, що ОСОБА_1 з 07.08.1995 по 14.02.2003 працювала на посаді маркшейдера підземного, що також підтверджено довідкою про пільговий характер роботи від 15.05.2017 №134 виданої ВП «Шахта «Центральна» ДП «Красноармійськвугілля». З 05.03.2003 по 14.10.2006 працювала на посаді маркшейдера підземного. У довідці зазначено, що за період з 07.08.1995 по 14.02.2003 ОСОБА_1 була зайнята на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік, список 1, розділ 1, підрозділ 1, код КП 1.1г. Довідками № 135 (2 шт.) від 15.05.2007 підтверджено спуски. До пільгового стажу за Списком № 1 зараховано періоди роботи з 07.08.1995 по 14.02.2003, з 17.02.2003 по 03.03.2003, з 05.03.2003 по 14.10.2006. Загальний пільговий стаж складає 11 років 02 місяці 06 днів. При опрацюванні перерахунку «перехід на інший вид пенсії» з пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058 на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV винесено рішення про відмову, через недоцільність перерахунку, тобто розмір пенсії зменшується з 9584,35 грн. на 5719,45 грн., оскільки зникає додатковий стаж 18 років 05 місяців 03 дні. Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Покровськ), як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з 11.10.2006. ОСОБА_1 зверталась з заявою про перерахунок пенсії від 29.05.2024 №6879 Перехід на інший вид пенсії. Звернення було опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961. За результатами опрацювання заяви ОСОБА_1 , винесено рішення про відмову від 05.06.2024 №914270162378. З рішення вбачається, зокрема, що станом на 29.05.2024 позивачці виповнилось 51 рік. До пільгового стажу за Списком № 1 зараховано періоди роботи з 07.08.1995 по 14.02.2003, з 17.02.2003 по 03.03.2003, з 05.03.2003 по 14.10.2006. Загальний пільговий стаж складає 11 років 02 місяці 06 днів. Отже, рішенням від 05.06.2024 №914270162378 відповідач відмовив у перерахунку пенсії- переході на пенсію за віком, в обґрунтування відмови вказано, що за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, в розмірі 9584,35. У результаті виконання перерахунку - перехід з пенсії по iнвалiдностi на пенсію за віком розмір пенсії стає 5719,45, враховуючи вищевикладене прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії - перехід на пенсію за віком (зменшення розміру пенсії). у зв`язку з недоцільністю проведення перерахунку. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058-ІV), який, згідно преамбули, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Отже, з 1 січня 2004 року Закон №1058 є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду. Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до ст. 30 Закону № 1058-ІV, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону №1058-IV, особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років. Згідно ч. 1 ст. 33 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону №1058-IV непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності такого страхового стажу: у жінок - 20 років, а у чоловіків - 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно. Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону. Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. За пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам; За частиною 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією. Згідно із статтею 10 Закону № 1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором. Частиною 3 статті 45 Закону № 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії. Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідач з заявою про переведення з пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058 на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV. З пояснень відповідача вбачається, що останній не заперечує наявність у позивача пільгового стажу за Списком № 1 та право на призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону№ 1058-IV. Відмова відповідач обґрунтована недоцільністю перерахунку через зменшення розміру пенсії. Спірним питанням є не проведення перерахунку пенсії - переведення на пенсію за віком на пільгових умовах із урахуванням ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці. Відповідно до статті 1 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. За положенням частини 1 та 2 статті 10 зазначеного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Статтею 8 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Верховний Суд у справах №345/4616/16 (постанова від 20.11.2018), №345/4570/16-а (постанова від 06.02.2019), №345/4462/16-а (постанова від 05.12.2019), №345/3954/16-а (постанова від 11.07.2019) та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах. Отже, Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком N 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Згідно ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та з 01.01.2011 єдиний соціальний внесок. Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності (01.01.2004) цим Законом. Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Так, Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці", визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах за Списком №1, чоловіки - не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Матеріали справи містять трудову книжку в якій зазначено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день на підземних роботах. Відповідно до ст. 1 Гірничого закону України від 6 жовтня 1999 року, рудник - це гірниче підприємство, що видобуває рудні та нерудні корисні копалини підземним способом. Таким чином, позивач була працівником, який добуває вугілля, оскільки вугілля є корисною копалиною, в розумінні ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Як вбачається з розрахунку стажу, відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком № 1 зараховано періоди роботи з 07.08.1995 по 14.02.2003, з 17.02.2003 по 03.03.2003, з 05.03.2003 по 14.10.2006. Колегія суддів звертає увагу, що підставою для зарахування відповідного періоду роботи до пільгового стажу за Списком № 1 є підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією. Відповідачем підтверджено пільговий стаж позивача з огляду на його зарахування до відповідного пільгового стажу за Списком №1, що спростовує посилання відповідача на зайнятість позивача на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік, що не може свідчити про роботу повний робочий день. Таким чином, згідно матеріалів справи пільговий стаж позивача на підземних роботах визначений Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" становить більше 7,5 років. Тобто, висновки суду першої інстанції, про те що позивач мав достатній пільговий стаж за Списком № 1, що дає право для розрахунку розміру пенсії відповідно до приписів статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є вірними та підтверджуються матеріалами справи . Вищезазначене свідчить, що позивач набув право на перерахунок пенсії з урахуванням положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці. Таким чином, суд з урахування встановлених обставин у справі, дійшов до висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність при визначені розміру пенсії позивачеві без застосування положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці з часу її призначення. За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 р. у справі № 200/5866/24 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 11 серпня 2025 року. Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді А.В. Гайдар І.В. Сіваченко