Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/797/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2025 року справа №200/797/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 200/797/25 (головуючий суддя у І інстанції Христофоров А.Б.) за ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за його заявами про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 02.09.2024, від 07.09.2024, від 10.09.2024, від 22.01.2025; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видати ОСОБА_1 довідку про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 занести відомості про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у день оформлення довідки про надання відстрочки. В обґрунтування позову зазначив, що рішенням у справі № 2-0-57-06р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнаний недієздатним, його опікуном призначено матір ОСОБА_3 . Рішенням суду від 21 червня 2023 року у справі № 185/5419/23 позивач призначений другим опікуном недієздатного ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю 1А групи і за висновком МСЕК потребує постійного стороннього догляду та нагляду. Позивач зареєстрований у м. Бахмут, відповідно до тимчасового посвідчення перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_5 № 08/3932 від 28.08.2024 позивач викликався з іншими особами до цього ІНФОРМАЦІЯ_4 на 10 вересня 2024 року о 09:00 год. Позивач довідку внутрішньо переміщеної особи не має, на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 не ставав. 28 травня 2024 року позивач звернувся засобами поштового зв`язку з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, до якої надав необхідні документи. 02.09.2024 позивач повторно звернувся засобами поштового зв`язку з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, до якої надані відповідні документи. 07.09.2024 позивач в-третє звернувся засобами поштового зв`язку з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, до якої надав необхідні документи. 22.01.2025 позивач знову звернувся засобами поштового зв`язку з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. 10.09.2024 позивач особисто у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_7 за вх. № 5842 з відповідними документами, про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. 10.09.2024 позивач знову особисто у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся з заявою до ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 за вх. № 5841, в якій просив прийняти рішення та видати довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. 0.09.2024 позивач особисто у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся з заявою до ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 за вх. № 5843, в якій просив прийняти рішення Комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 та видати довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Однак, відповідач надіслав позивачу лист від 31.05.2024, в якому зазначив, що позивач дійсно має право на відстрочку від призову під час мобілізації, згідно статті 23 абзацу 10 частини 1, як опікун, визнаної судом недієздатної особи. Згідно вимог алгоритму ІНФОРМАЦІЯ_4 та їх відділи, евакуйовані з тимчасово окупованих територій, уточнення даних не здійснюють, а у разі звернення громадян направляють їх до ІНФОРМАЦІЯ_4 за фактичним місцем проживання для взяття на військовий облік та уточнення даних. У разі звернення до ІНФОРМАЦІЯ_4 громадян, які зареєстровані на тимчасово окупованих територіях, територіях де тривають бойові дії, ІНФОРМАЦІЯ_4 зобов`язані взяти їх на військовий облік за письмовою заявою, занести необхідні відомості до реєстру та провести уточнення даних. У зв`язку з тим, що позивач зареєстрований у м. Бахмут, яке є окупованим, йому належить звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_6 за місцем фактичного проживання. Аналогічні відповіді були надані відповідачем у листах від 05.09.2024, від 03.02.2025. Така бездіяльність відповідача щодо невидачі позивачу довідки про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період є протиправною. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не прийняття рішення по суті за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 від 02.09.2024, від 07.09.2024, від 10.09.2024, від 22.01.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяви ОСОБА_1 від 02.09.2024, від 07.09.2024, від 10.09.2024, від 22.01.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію за наслідком розгляду яких прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або вмотивовану відмову в її наданні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ухвалити в цій частині постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги позивача. Суд першої інстанції не з`ясував обставини, викладені в клопотанні про неможливість розгляду судом відзиву, як заяви по суті справи, а також не прийняв процесуального рішення за наслідком розгляду цього клопотання. Суд першої інстанції не витребував певні докази, які просив витребувати позивач (особову справу, алгоритм уточнення даних громадян, вимоги ІНФОРМАЦІЯ_9 від 08.08.2024 року. Суд першої інстанції не застосував норми ч. 4 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин. Суд першої інстанції порушив норми процесуального права - перевищив встановлений ч. 2 ст. 263 КАС України строк розгляду справи. Суд першої інстанції не застосував ефективний спосіб захисту порушеного права позивача не зобов`язав відповідача видати довідку про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги відповідача. Позивач звернувся до відповідача, де він перебуває на військовому обліку, із заявою про видачу довідки про надання відстрочки на підставі абзацу 5 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 28.05.2024, яку зареєстровано та розглянуто у відповідності до чинного законодавства. На заяву надано відповідь (від 31.05.2024 за вих. № 01/2417), що згідно з Алгоритмом уточнення даних громадян, які перебувають на військовому обліку, Р(М)ТЦК та СП та їх відділи, евакуйовані з тимчасово окупованих територій, уточнення даних не здійснюють, а в разі звернення громадян направляють їх до Р(М)ТЦК та СП за фактичним місцем проживання для взяття на військовий облік та уточнення даних. Оскільки позивач зареєстрований у м. Бахмут, який є окупованим, тому позивачу було рекомендовано звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_6 за місцем фактичного проживання У відповідача відсутні повноваження щодо розгляду заяв позивача. Суд першої інстанції не встановив належного суб`єкта, який має повноваження на розгляд заяв позивача, тому дійшов помилкового висновку, що заяви позивача повинен розглянути ІНФОРМАЦІЯ_10 . Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив про відсутність справи в паперовому вигляді та що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду. Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Також, щодо інституту відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі у зв`язку з запровадженням ЄСІТС зазначено, що втрата судового провадження стосується справ, які були сформовані в паперовій формі. Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи. Отже, враховуючи зазначений лист Верховного Суду, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Встановлені обставини справи. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_11 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України відповідно до паспорту серії НОМЕР_2 . Відповідно до копії Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 виданого ОСОБА_4 від 05.06.2003 позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_12 . Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 вересня 2006 року по справі № 2-0-57-06р. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний недієздатним. Опікуном йому призначено його матір ОСОБА_3 . Рішення набрало законної сили 16.09.2006. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2018 року виправлено описку у всьому тексті рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 вересня 2006 року зазначено прізвище, ім`я та по-батькові сина заявниці як ОСОБА_2 . Зазначена ухвала суду набрала законної сили 04.04.2018. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2023 року у справі № 185/5419/23 провадження № 2-о/185/200/23 позивач, ОСОБА_1 , призначений другим опікуном недієздатного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 1А групи і за висновком МСЕК потребує постійного стороннього догляду та нагляду. 28 травня 2024 року позивач звернувся засобами поштового зв`язку із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, до якої надані відповідні документи, а саме: копія з копії рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 вересня 2006 року по справі № 2-0-57-06р.; копія з копії ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2018 року по справі № 2-о-57/06, провадження № 2- во/219/54/18; копія рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі № 185/5419/23 провадження № 2-о/185/200/23. 02.09.2024 позивач повторно звернувся засобами поштового зв`язку з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, до якої надані відповідні документи, а саме: копія з копії рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 вересня 2006 року по справі № 2-0-57-06р.; копія з копії ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2018 року по справі № 2-о-57/06, провадження № 2-во/219/54/18; копія з копії рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2023 року. 07.09.2024 позивач в-третє звернувся засобами поштового зв`язку з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, до якої надані відповідні документи, а саме: копія з копії рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 вересня 2006 року по справі № 2-0-57-06р.; копія ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2018 року по справі № 2-о-57/06, провадження № 2-во/219/54/18; копія рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2023 року по справі № 185/5419/23 провадження № 2-о/185/200/23. 10.09.2024 позивач особисто у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_7 за вх. № 5842 з відповідними документами, а саме: копія з копії рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 вересня 2006 року по справі № 2-0-57-06р завірена приватним нотаріусом Сулеймановою С.М. 09 вересня 2024 року (зареєстровано у реєстрі за № 561). У цій заяві позивач просив оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. 10.09.2024 позивач особисто у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся з заявою до ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 за вх. № 5841, в якій просив прийняти рішення та видати довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. 10.09.2024 позивач особисто у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся з заявою до ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 за вх. № 5843, в якій просив прийняти рішення Комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 , та видати йому довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. 22.01.2025 позивач звернувся засобами поштового зв`язку Укрпошта із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, до якої надані відповідні документи, а саме: копія тимчасового посвідчення № НОМЕР_3 від 5.06.2003, копія з копії рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 вересня 2006 року по справі № 2-0-57-06р. (у заяві зазначено що копія з копії цього рішення завірена приватним нотаріусом Сулеймановою С.М. 09 вересня 2024 року (зареєстровано у реєстрі за № 561) отримана 10.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_10 з заявою позивача від 10.09.2024, копія з копії ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2018 року по справі № 2-о-57/06, провадження № 2-во/219/54/18 (у заяві зазначено копія цієї ухвали суду завірена Дружківським міським судом Донецької області отримана ІНФОРМАЦІЯ_10 12.09.2024 з моєю заявою про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 07.09.2024). Листами № 01/2417 від 31.05.2024, 02/4055 від 05.09.2024 та №01/511 від 03.02.2025 відповідач повідомив, що позивач дійсно маєте право на відстрочку від призову під час мобілізації, згідно статті 23 абзацу 10 частини 1, як опікун, визнаної судом недієздатної особи. Згідно вимог алгоритму ІНФОРМАЦІЯ_4 та їх відділи, евакуйовані з тимчасово окупованих територій, уточнення даних не здійснюють, а у разі звернення громадян направляють їх до ІНФОРМАЦІЯ_4 за фактичним місцем проживання для взяття на військовий облік та уточнення даних. У разі звернення до ІНФОРМАЦІЯ_4 громадян, які зареєстровані на тимчасово окупованих територіях, територіях де тривають бойові дії, ІНФОРМАЦІЯ_4 зобов`язані взяти їх на військовий облік за письмовою заявою, занести необхідні відомості до реєстру та провести уточнення даних. У зв`язку з тим, що позивач зареєстрований у м. Бахмут, яке є окупованим, йому належить звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_6 за місцем фактичного проживання. Суд першої інстанції частково задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем фактично не розглянуті по суті заяви позивача від 02.09.2024, від 07.09.2024, від 10.09.2024, від 22.01.2025 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 10 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію як особі, яка є опікуном особи, визнаної судом недієздатною, та не прийнято за результатами такого розгляду вмотивованого рішення про надання відстрочки або про відмови в її наданні. Відповідач - до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або вмотивовану відмову в цьому, адже відстрочка/відмова у відстрочці передбачає її письмове оформлення. Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вирішення питання надання відстрочки (відмови у наданні) від призову на військову службу належить до виключної компетенції відповідача, до його дискреційних повноважень, тому суд не може втручатися в ці повноваження та визначати відповідачу обов`язок надати позивачу відстрочку за умови, що відповідач не розглянув по суті заяви позивача та не прийняв рішення за наслідком розгляду цих заяв. Оцінка суду. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), який закріплює загальні засади проходження в Україні військової служби. Відповідно до статті 1 Закону №2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає, у тому числі, проходження військової служби. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє на теперішній час. Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2232-ХІІ, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України. На підставі частин 1-3, 5, 7, 10 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII). Відповідно до частин першої та третьої статті 22 Закону № 3543-ХІІ, громадяни зобов`язані: - з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; - надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; - проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Згідно з пунктом 10 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: опікун особи, визнаної судом недієздатною; З 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, оскільки внесені зміни до ст.23 Закону № 3543-XII. Також з 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки. На підставі пункту 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідно до пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації). (…) Як визначено пунктом 58 Порядку № 560 (в редакції, чинній до 16.01.2025) за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком

5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації. Відповідно до пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком

5. Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання. Згідно з пунктом 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання. Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних. Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі. Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком

6. Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком

7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. (…) Аналіз вищезазначених положень законодавства свідчить, що за наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані звертаються з заявою та відповідними документами до комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. А комісія на підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_13 , тому саме цей ІНФОРМАЦІЯ_4 наділений повноваженнями щодо розгляду питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а не ІНФОРМАЦІЯ_14 , як помилково вважає відповідач. Суд не приймає посилання апелянта-відповідача на «Алгоритм уточнення даних громадян, які перебувають на військовому обліку», затвердженого рішенням Генерального штабу ЗСУ від 24.05.2024, оскільки в даному випадку до спірних правовідносин застосовуються нормативно-правові акти- положення Порядку № 560, в якому чітко зазначено, що для вирішення питання про надання відстрочки від призову військовозобов`язаний звертається до Р(М)ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. Як свідчать матеріали справи відповідач ІНФОРМАЦІЯ_10 не розглянув по суті заяви позивача від 02.09.2024, від 07.09.2024, від 10.09.2024, від 22.01.2025 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та не прийняв за результатами розгляду заяв вмотивованого рішення про надання відстрочки або про відмови в її наданні. Проте, відповідач - до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або вмотивовану відмову в цьому, адже відстрочка/відмова у відстрочці передбачає її письмове оформлення. Індивідуальний акт державного органу - це юридична форма рішення суб`єкта владних повноважень, виданого (прийнятого) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк і цей акт породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. При цьому листи № 01/2417 від 31.05.2024, № 02/4055 від 05.09.2024 та № 01/511 від 03.02.2025, які надіслав відповідач на заяви позивача, є лише відповідями на звернення щодо надання відстрочки та носять інформативний характер і не є рішенням щодо надання/ненадання відстрочки. В даних правовідносинах відповідач не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції. В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов`язання відповідача розглянути заяви ОСОБА_1 від 02.09.2024, від 07.09.2024, від 10.09.2024, від 22.01.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію за наслідком розгляду яких прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або вмотивовану відмову в її наданні. Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, предметом даного позову не є встановлення наявності у позивача права на відстрочку, не розглядається питання документального підтвердження такого права, не є предметом даного позову оскарження відмови відповідача у наданні позивачу відстрочки. В межах цієї справи оскаржується (розглядається) саме бездіяльність відповідача, щодо неналежного розгляду заяв позивача від 02.09.2024, від 07.09.2024, від 10.09.2024, від 22.01.2025 та не прийняття відповідного рішення про надання відстрочки, або про відмову у наданні відстрочки відповідно до Додатку 7, Постанови № 560 в редакції на момент подання заяви позивачем. Норми Порядку № 560 свідчать, що розгляд заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відноситься до дискреційних повноважень відповідача, оскільки до його компетенції відноситься як розгляд документів, що підтверджують право на відстрочку, так і надання оцінки законності підстав для відстрочки з направленням відповідних запитів до органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку тощо. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_10 , всупереч приписів нормативно правових актів, під час розгляду заяв позивача про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не розглянув по суті заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Суд зауважує, що суд не може підміняти компетенцію відповідача у зазначених вище питаннях, та не може надавати оцінку наявності чи відсутності підстав для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за обставин цієї справи, коли відповідач не надавав оцінки наданим позивачем документам та не приймав рішення по суті за заявами позивача. За таких обставин є неприйнятними доводи апелянта-позивача, що ефективним захистом порушених право позивача є зобов`язання відповідача надати відстрочку позивачу, оскільки, як вже зазначено вище, суд не може втручатися в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та надавати оцінку наявності у позивача права на відстрочку за умови, що відповідач заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації по суті не розглянув. Є безпідставними доводи апелянта-позивача, що суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин норми ч. 4 ст. 37 Закону № 2232-ХІ, оскільки в даному спорі не підлягають застосуванню зазначені положення ч. 4 ст. 37 Закону № 2232, оскільки позивач не зареєстрований як внутрішньо-переміщена особа, не реєструвався на облік в м. Павлоград, продовжує перебувати на військовому обліку в АДРЕСА_2 . Щодо доводів позивача, що суд першої інстанції не витребував докази (особову справу, алгоритм уточнення даних громадян, вимоги ІНФОРМАЦІЯ_9 від 08.08.2024), то ці доводи до уваги не приймаються, оскільки вказані докази не є належними доказами, на підставі яких в даній справі встановлюється наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Також не приймаються доводи позивача про неможливість розгляду відзиву відповідача, оскільки ці доводи не засновані на приписах процесуального законодавства. Щодо доводів позивача-апелянта про порушення судом першої інстанції строків розгляду справи, суд зазначає, що ці порушення норм процесуального права не є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, визначеного ч. 3 ст. 317 КАС України. Також, відповідно до частини другої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Між тим, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки в межах доводів апеляційних скарг судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 200/797/25 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 200/797/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 11 серпня 2025 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 11 серпня 2025 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв