Постанова 4823 № 750/3495/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 11 серпня 2025 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/3495/25 Головуючий у першій інстанції Супрун О. П. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1087/25 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі: головуючого-судді: Онищенко О.І. суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Відповідач: ОСОБА_1 Особа, яка подала апеляційну скаргу: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 квітня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (суддя Супрун О.П.), ухвалене у м.Чернігів, В С Т А Н О В И В: У березні 2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 70700,50 грн за кредитним договором. Свої вимоги мотивувало тим, що 08 серпня 2023 року шляхом заповнення ОСОБА_1 на веб-сайті https://creditcasa.com.ua усіх граф відповідної форми, сторони по справі уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1252-3329, який разом з Правилами надання споживчих кредитів складає єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, та з яким відповідачка була попередньо ознайомлена. Однак ОСОБА_1 належним чином не виконала своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та процентів, а тому станом на 16.01.2025 року з урахуванням часткового списання заборгованості за нарахованими відсотками утворилась заборгованість у розмірі 70700,50грн, що складається з: 14490,50 грн прострочена заборгованість за кредитом; 56210 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами, яку просить позивач стягнути на свою користь. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 квітня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 08.08.2023 № 1252-3329 в розмірі 34 490,50 грн та 1 181,64 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що укладений між позивачем та відповідачкою електронний договір від 8 серпня 2023 року відповідає вимогам ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», зобов`язання за яким ОСОБА_1 не виконуються. Станом на 16 квітня 2025 року з урахуванням часткового списання заборгованості за нарахованими відсоткамиутворилась заборгованість у загальному розмірі 70700,50грн грн. Однак при вирішенні питання щодо стягнення відсотків, встановивши співрозмірність нарахованих відсотків по невиконаному зобов`язанню відповідачки та враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, враховуючи положення п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відсотків до розміру заборгованості за кредитом до 34 490,50 грн. У апеляційній скарзі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить скасувати оскаржуване рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що позивач має право на нарахування відсотків згідно п 4.10 та 10.1 Договору протягом строку дії договору згідно п.4.12 Договору, що останнім і було здійснено та відображено у розрахунку заборгованості. Умови договору були погоджені сторонами. При цьому позивач не нараховував відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень ст. 625 ЦК України, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов Кредитного договору. ОСОБА_1 правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів не скористалась та продовжувала користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах. Тому заявник вважає, що вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України і позивачем дотримано вимоги, зокрема ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана (проінформована, доведена до відома) відповідачці. На переконання заявника, позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.6. та 10.2. кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.12. кредитного договору, а положення п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовується до вимог щодо нарахування пені, а не до всіх умов договору, тому вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив правову підставу для нарахування процентів за кредитним договором та необґрунтовано застосував ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо несправедливості нарахування непропорційно великої суми компенсації за невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором. Крім того, заявник вказує, що позивачем було дотримано нових правил роботи банків та небанківських фінансових установ щодо надання фінансових послуг у період ії воєнного стану. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін. ОСОБА_1 вказує, що надання коштів з умовою сплати відсотків це фінансова послуга, яка потребує наявності ліцензії відповідно до Закону України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», то кошти в позику під процент або кредит можуть надавати лише фінансові установи. Розмір визначених позивачем до стягнення відсотків значно перевищує суму позики і в силу норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини у позивача є можливість прийняти рішення щодо зменшення розміру нарахованих відсотків. Відповідачка не відмовляється від взятих на себе зобов`язань, готова повернути суму боргу в розмірі фактично отриманих коштів, але на сьогоднішній день в силу фінансових труднощів не може виконати зобов`язання. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ. Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону частково не відповідає судове рішення суду першої інстанції. По справі встановлено, що 08 серпня 2023 року ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) на веб-сайті https://creditcasa.com.ua договір про відкриття кредитної лінії №1252-3329, за умовами якого позичальниця отримала кредит у розмірі 14600 грн строком кредитування 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику з кінцевою датою повернення кредиту 02.06. 2024 року та сплатою процентів (а.с.12-18). В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.4.12.). Згідно з пунктом 11.1. кредитного договору цей договір та Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця (https://creditcasa.com.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним. ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) на веб-сайті https://creditcasa.com.ua підтвердила також ознайомлення з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки до договору (а.с.28-29). У п.12 Договору про відкриття кредитної лінії №1252-3329 зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідачки: НОМЕР_1 .(а.с.12-18) Згідно з листом від 21.01.2025 року АК КБ « ПРИВАТБАНК» та довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» видача коштів за кредитним договором № 1252-3329 від 08.08. 2023 року ОСОБА_1 здійснювалося за допомогою системи LiqPay (а.с.30-35). Вказана довідка містить номер платіжної карти, на яку здійснювалося зарахування кредитних коштів, НОМЕР_1 . З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 на иконання умов укладеного договору було внесено кошти в сумі 2299.50, які ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зараховано на погашення відсотків . ( а.с.36-39) Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 14600 грн підтверджено довідкою про перерахування суми кредиту, розрахунком заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого загальна заборгованість становить 134364,40 грн, з яких 14490 грн - заборгованість за основним боргом, 1119873.90 грн відсотки (а.с. 36-39). Зменшення розміру відсотків позивачем та визначення розміру позовних вимог є його правом, а тому суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог. Встановивши вказані обставини та враховуючи, що між сторонами у справі виникли кредитні правовідносини, відповідачка отримала кредитні кошти, але в порядку та на умовах договору не повернула, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором. Разом з тим, зменшуючи розмір відсотків, що підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача до 34490.50 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що нараховані позивачем відсотки (56210 грн) значно перевищують розмір заборгованості за тілом кредиту (14600 грн), а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційній, а в каральній, штрафній функції, а тому є очевидно непропорційною до суми зобов`язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності й розумності, що не узгоджується із приписами Закону України «Про захист прав споживачів». Проте, такі виснови суду першої інстанції зроблені з порушеннням норм матеріального права, враховуючи наступне. Встановивши, що сума нарахованих коштів у 4 разів перевищує тіло кредиту, а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно не пропорційним, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, суд першої інстанції застосував правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі N 902/417/18 (провадження N 12-79гс19). Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 р. у справі N 903/602/24 прийшла до висновку про необхідність конкретизувати правовий висновок, викладений в її постанові від 18 березня 2020 року у справі N 902/417/18 (провадження N 12-79гс19) та зазначити, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом. Отже суд першої інстанції зменшуючи суму стягнутих відсотків послався на постанови Верховного Суду не у подібних правовідносинах, крім того залишив поза увагою, що відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023, передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Закон України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023. Згідно з частиною 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Оскільки договір про відкриття кредитної лінії № 1252-3329 від 08.08.2023 року укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», однак після набрання чинності цим Законом строк дії договору продовжувався, відтак положення цього Закону застосовуються до договору про відкриття кредитної лінії № 1252-3329 від 08.08.2023 року, на підставі якого з відповідачки стягується заборгованість. Аналіз наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії № 1252-3329 від 08.08.2023 свідчить про те, що проценти за користування кредитними коштами нараховано в межах строку дії кредитного договору та за процентною ставкою, визначеною його умовами, що свідчить про правомірність їх нарахування. Однак, враховуючи встановлений частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, починаючи з 24 грудня 2023 року протягом перших 120 днів, тобто до 21 квітня 2024 року розмір процентної ставки для нарахування відсотків за користування кредитними коштами не міг перевищувати 2,5 % в день від залишку неповерненої суми кредиту, а з 22 квітня 2024 року 1.5 %. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося з 08.08.2023 по 28.08.2023 за зниженою процентною ставкою 0,75%, з 29.08.2023 по 18.09.2023 за зниженою процентною ставкою 2,50%, з 19.09.2023 по 02.06.2024 за стандартною процентною ставкою 3,00 %, та в межах трьохсотденного строку, що відповідає пунктам 4.6, 10.1, 4.8 кредитного договору від 08.08.2023 № 1252-3329. З огляду на вимоги положень частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» відсотки за процентною ставкою 3.0 % підлягали нарахуванню лише до 23 грудня 2023 року. Оскільки за період з 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2.5 %, кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами за цей період в розмірі 43471.20 грн. (362,26 грн. х 2,5 % х 120 днів = 43471.20 грн.) Починаючи з 22 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1.5 %, тому кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами за період з 22 квітня 2024 року до 2 червня 2024 року в розмірі 9129.12 грн. (217.36 грн. х 1,5 % х 42 дні = 9129.12 грн.). З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 102049.58 грн. ( 7716.14 грн. за період з 29 серпня 2023 року по 18 вересня 2023 року + 41733.12 за період з 19 вересня 2023 року до 23 грудня 2023 року +43471.20 грн. за період з 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року + 9129.12 грн. за період з 22 квітня 2024 року до 2 червня 2024 року = 102049.58 грн.). Отже, заборгованість ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії №1252-3329 від 08.08.2023 року становить 116539.58 грн., з яким 14490.50 грн. заборгованість за кредитом, а 102049.58 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами. При цьому, як вбачається з позовної заяви, звертаючись з позовними вимогами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр КредитФінанс» просило стягнути з відповідачки не весь розмір нарахованої ним заборгованості,а лише заборгованість в розмірі 70700.50 грн., з яких 14490.50 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 56210 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частина 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою ст. 8 доповнена згідно із ЗУ № 3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», передбачає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, вказана норма набрала законної сили 24.12.2023, тобто станом на час укладення договору про споживчий кредит з відповідачкою. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Таким чином, умовами укладеного між сторонами договору (п. 4.10) передбачено встановлення денної процентної ставки у 3,00 %, знижена 0.75% у перші 21 день та 2.50% протягом базового періоду ( п.10.1) у порядку ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними. З урахуванням викладеного, заборгованість за відсотками за укладеним між сторонами договором з урахуванням меж заявлених вимог та приписів ЗУ № 3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» підлягає до стягненню в сумі 56210 грн. Отже апеляційна скарга ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення відсотків скасуванню. Оскільки в резолютивній частині рішення судом визначено до стягнення загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача за кредитним договором №1252-3329 від 08.08.2023 року, то резолютивна частина оскаржуваного рішення підлягає зміні в частині визначеного до стягнення загального розміру заборгованості. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З урахуванням розміру задоволених позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на суму 70700.50 грн ( тобто на 100%, слід змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судового збору, збільшивши суму з 1181.64 грн до 2422.40 грн. Оскільки апеляційна скарга ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає частковому задоволенню, то відповідно з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2888.71( 3633,60 х 79.50% :100) за апеляційний розгляд справи. Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариста з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково . Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 квітня 2025 року в частині вирішення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками скасувати. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» розміру заборгованості за відпосотками по кредитному договору 56210 грн. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 квітня 2025 року в частині визначеного до стягненя з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» розміру заборгованості за кредитом та судового збору змінити, збільшивши розмір визначеної до стягнення кредитної заборгованості з 34490.50 грн до 70700.50 грн та судового збору з 1181.64 грн до 2422.40 грн грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариста з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (юридична адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, ЄДРПОУ 38548598) судовий збір за апеляційний розгляд справи у розмірі 2888.71 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови. Головуючий: Судді: