Ухвала КЦС ВС № 466/2002/23

УХВАЛА 08 серпня 2025 року м. Київ справа № 466/2002/23 провадження № 61-8130ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 липня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 травня 2025 року у справі за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , приватний нотаріус Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівна про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виключення запису про право власності, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, ВСТАНОВИВ: У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила: - визнати недійним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 28 лютого 2020 року ОСОБА_2 , зареєстроване приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л. В. за № 270; - виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності/довірчої власності: 35721499, зареєстрований 28 лютого 2020 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л. В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2042943646101, об`єкт нерухомого майна житловий будинок, загальна площа 352,4 кв.м, житлова площа 182,7 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної спільної часткової власності у розмірі 1/3 частки ОСОБА_2 ; - визначити ОСОБА_1 додатковий строк 5 місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 липня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 19 травня 2025 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 липня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 28 лютого 2020 року № 270 на прізвище ОСОБА_2 , видане та зареєстроване приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л. В. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. 02 липня 2025 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 липня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 травня 2025 року (повний текст складено 27 травня 2025 року) у справі № 466/2002/23. Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Заявником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 липня 2024 року та постанови Львівського апеляційного суду від 19 травня 2025 року, яке мотивовано тим, що копію оскаржуваної постанови представник ОСОБА_1 - адвокат Васів Ю. М. отримав безпосередньо в приміщенні суду - 03 червня 2025 року, на підтвердження чого надала копію заяви про отримання постанови суду від 29 травня 2025 року. Також просила врахувати, що вона є особою похилого віку (1959 року народження), з інвалідністю ІІ групи та має незадовільний стан здоров`я. Колегія суддів, проаналізувавши доводи ОСОБА_1 , відомості щодо дати вручення заявнику оскарженого судового рішення, незначний пропуск встановленого законом строку на касаційне оскарження, дійшла висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, який пропущений з поважних причин. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги. Вимоги ухвали від 11 липня 2025 року виконані. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 04 березня 2020 року у справі № 133/1880/18, від 28 червня 2023 року у справі № 205/7626/21, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22, від 22 травня 2024 року у справі № 720/744/20, у постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Також посилаючись на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України вважає, що відсутній висновок Верховного Суду, щодо застосування положень статтей 1241, 1270, 1272 ЦК України, у подібних правовідносинах. Касаційна скарга ОСОБА_1 , після усунення недоліків, подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України. З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити. Керуючись статтями 389, 390, 395, 397 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 липня 2024 року та постанови Львівського апеляційного суду від 19 травня 2025 року у справі № 466/2002/23. Відкрити касаційне провадження у даній справі. Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та додані до неї документи, роз`яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Осіян Н. Ю. Сакара Є. В. Синельников