LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/32149/24

від 07.08.2025 · Адміністративна

УХВАЛА 07 серпня 2025 року м. Київ справа №420/32149/24 адміністративне провадження № К/990/32441/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Білак М.В., Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі №420/32149/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, У С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 01 березня 2024 року по 25 вересня 2024 року; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 березня 2024 року по 25 вересня 2024 року у розмірі 255216,17 грн (двісті п`ятдесят п`ять тисяч двісті шістнадцять гривень 60 копійок). Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 72217,46 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 4000,00 грн. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року скасовано в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 72217,46 грн. Ухвалено у цій частині постанову, якою стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 березня 2024 року по 01 вересня 2024 року у розмірі 220713 (двісті двадцять тисяч сімсот тринадцять) грн 52 коп. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року залишено без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги покладено на Головне управління Національної поліції в Одеській області. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3453 (три тисячі чотириста п`ятдесят три) грн 44 коп. 30 липня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі №420/32149/24. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року справу №420/32149/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. У касаційній скарзі скаржник вказує, що ця справа не належить до категорії справ, які не підлягають касаційному оскарженню, оскільки ця справа не відноситься до категорії малозначних, оскільки ОСОБА_1 займала посаду заступника начальника відділу дізнання ГУНП в Одеській області, яка в розумінні положень Закону України «Про запобігання корупції» є посадою службової особи, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище. Згідно із частиною п`ятою статті 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. В порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України). Якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 257 КАС України). За відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС України, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження. Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження немає. Отже, враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Оцінивши доводи касаційної скарги колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено. Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження. Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні. На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі №420/32149/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: М.В. Білак С.А. Уханенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»