Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/25901/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/25901/24 пров. № А/857/28757/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М. суддів: Матковської З.М., Ніколіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року (головуюча суддя: Потабенко В.А., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- встановив: ОСОБА_1 , 27.12.2024 звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо переведення ОСОБА_1 з раніше призначеної їй пенсії на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723, п. п. 10, 12 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889, Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 № 622 в редакції від 01 січня 2020 на інший вид пенсії, а саме пенсію за віком, передбачену Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723, п. п. 10, 12 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889, Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 № 622 в редакції від 01 січня 2020 та відновити її виплату, починаючи з 01.11.2024 на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 11.01.2024 № 46/1 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 11.01.2024 № 46/2, виданих Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації, з урахуванням раніше виплачених сум; Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без будь-яких законних підстав самостійно перевів позивачку з 01.11.2024 на пенсію за віком, що передбачена Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що такі дії відповідача є незаконними, а тому просить суд позовні вимоги задовольнити повністю. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо переведення ОСОБА_1 з раніше призначеної їй пенсії на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723, пунктів 10, 12 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889, Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 в редакції від 01.01.2020, на інший вид пенсії, а саме пенсію за віком, передбачену Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 назад на пенсію, призначену відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723, пунктів 10, 12 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889, Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 в редакції від 01.01.2020, та відновити її виплату такої пенсії, починаючи з 01.11.2024 на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 11.01.2024 № 46/1 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 11.01.2024 № 46/2, виданих Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації, з урахуванням раніше виплачених сум. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» внесено зміни до Порядку № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб». Скаржник зазначає, що ним було скеровано лист у Львівську обласну державну адміністрацію Департаменту Фінансів України щодо видачі довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державної служби на ОСОБА_1 , яка працювала на посаді начальника Управління фінансів невиробничої сфери. Оскільки Львівська обласна державна адміністрація відмовилась видавати запитувані довідки, з 01.11.2024 ОСОБА_1 була переведена на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посадах державної служби, що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 . Позивачку, 10.01.2024 звільнено із займаної посади за угодою сторін у зв`язку із виходом державного службовця на пенсію, про що зроблено запис № 16 в трудовій книжці. ОСОБА_1 , 11.01.2024 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на підставі законодавства про державну службу. На підставі поданої позивачкою заяви, Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації, як її колишнім роботодавцем, підготовлено та видано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 11.01.2024 № 46/1 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 11.01.2024 № 46/2. В подальшому позивачці призначено, починаючи з 11.01.2024, пенсію за віком згідно з нормами ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, що підтверджується протоколом відповідача щодо розрахунку пенсії державного службовця. Основний розмір пенсії від середнього заробітку становив 40116,00 грн, максимальний розмір пенсії 23610,00 грн. Позивачка у позовній заяві зазначає, що на час призначення їй пенсії діяв Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 в редакції від 01.01.2020 та постанова Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям». Відповідач самостійно звернувся до Департаменту фінансів Львівської обласної державної адміністрації із листом від 06.09.2024 за вих. № 1300-5302-8/154511, в якому просив скерувати на його адресу довідки: про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг надбавка за вислугу років) (Додаток 1 до Порядку № 622), станом на 11.01.2024; про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (Додаток 2 до Порядку № 622) за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 на ОСОБА_1 , яка працювала на посаді начальника Управління фінансів невиробничої сфери. Таку вимогу відповідач мотивував тим, що 12.07.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» (далі - Постанова № 823), якого внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок № 622). Постановою № 823 передбачено, що вона набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 01.01.2024. Пенсії, призначені згідно Закону України «Про державну службу» за зверненнями, які надійшли після 01.01.2024, підлягають перегляду. У відповідь Департамент фінансів Львівської обласної державної адміністрації направив листа від 17.10.2024 за вих. № 12-вих.-33402-24, в якому йдеться про те, що відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб» (далі - Постанова) довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення пенсії та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Жодним пунктом постанови не зазначено, що пенсії, призначені згідно із Законом України «Про державну службу» за зверненнями, які надійшли після 1 січня 2024 року, підлягають перегляду. Департаментом фінансів у січні поточного року були видані довідки про заробітну плату державного службовця ОСОБА_1 і відповідно до чинного законодавства у цьому ж місяці органами пенсійного фонду їй була призначена пенсія державного службовця. Як наслідок, відповідач без будь яких звернень позивачки самостійно перевів її з 01.11.2024 на пенсію за віком, яка передбачена Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується протоколом перерахунку пенсії від 22.10.2024. Листом ГУ ПФУ у Львівській області від 19.11.2024 за вих. № 25613-27683/Д-52/8-1300/24 позивачку повідомлено про те, що їй з 11.01.2024 призначено пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону № 889 (заява від 11.01.2024) з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 31.12.2023 та довідки про розмір інших виплат за грудень 2023 року, виданих 11.01.2024 за № 46/1 та № 46/2 Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації. ГУ ПФУ у Львівській області було скеровано лист від 01.10.2024 за № 1300-5302-8/166187 до Департаменту фінансів Львівської облдержадміністрації щодо видачі довідок у відповідності до додатку 1-2 Порядку № 622 зі змінами внесеними Постановою №

823. В свою чергу, Департаментом фінансів облдержадміністрації у відповідь на лист Головного управління відмовлено у видачі довідок про заробітну плату державних службовців відповідно до Порядку № 622, зі змінами внесеними Постановою №

823. Однак, відповідачем на підставі рішення від 22.10.2024 переведено позивачку на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 з 01.11.2024. Позивачка вважає дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо переведення її з раніше призначеної пенсії на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723, п. п. 10, 12 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889, Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 в редакції від 01.01.2020 на інший вид пенсії, а саме пенсію за віком, передбачену Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, протиправними та необґрунтованими, а тому звернулася до суду за захистом своїх прав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія за віком згідно ст. 37 Закону № 3723-ХІІ призначена позивачці з 11.01.2024, тобто до внесення змін до Порядку № 622, а тому реалізація права особи мала би здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження нею волевиявлення у формі конкретних дій (звернення до суб`єкта владних повноважень), а розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 регулювалися Законом України від 19.12.1993 № 3723-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-VIII). Закон України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VІІІ), 01.05.2016 набрав чинності. Згідно з пп. 1 п. 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ, визнано таким, що втратив чинність Закон № 3723-VIII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу. За приписами п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XI унормовано, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Такий правовий висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 в справі № 822/524/18. Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж. Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постановах від 15.12.2020 в справі № 560/2398/19, від 22.05.2024 у справі № 500/1404/23. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622). За змістом п. 4 Порядку № 622 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 (далі Постанова № 823), якою внесені зміни до порядку № 622, набрала чинність 20.07.2024. За змістом п. 3 Постанови № 823 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування (з 20.07.2024) та застосовується з 01.01.2024. Пунктами 5, 6 Порядку № 622 зі змінами передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. У разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС. У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 р. здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи. За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку. Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, були встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (далі - постанова № 1-3, яка була чинна на момент призначення пенсії позивачці відповідно до Закону № 889-VІІІ). Судом апеляційної інстанції встановлено, що за заявою позивачки від 11.01.2024 їй призначено пенсію за віком згідно ст. 37 Закону № 3723-ХІІ. Разом із вказаною заявою позивачка подала довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 11.01.2024 № 46/1 станом на січень 2024 року та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 11.01.2024 № 46/2, за грудень 2023 року. Вказані довідки для призначення пенсії державного службовця видані за формами, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3. Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області позивачці з 11.01.2024 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №

889. Однак, у подальшому, відповідач самостійно перевів позивачку з 01.11.2024 на пенсію за віком, яка передбачена Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У зв`язку із чим розмір пенсії позивачки істотно зменшився та становить 9658,55 грн. Таке рішення відповідачем мотивоване тим, що 12.07.2024 КМ України прийнято постанову «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №

622. Постановою № 823 передбачено, що вона набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 01.01.2024. Пенсії, призначені згідно Закону України «Про державну службу» за зверненнями, які надійшли після 01.01.2024, підлягають перегляду. При цьому, управління обчислило пенсію позивачці з 11.01.2024 з урахуванням довідок про заробітну плату, виданих згідно з додатками 1, 2 до Постанови № 823, а саме: довідки від 11.01.2024 № 46/1 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка на вислугу років; довідки від 11.01.2024 № 46/2 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Тобто відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки з 11.01.2024, призначеної відповідно до Закону № 889-VIII, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №

823. Суд апеляційної інстанції критично оцінює твердження відповідача, що пенсійна виплата позивачки підлягає перегляду відповідно до положень постанови № 823, оскільки ця постанова набрала чинності 20.07.2024, в той час як позивачці призначено пенсію державного службовця в січні 2024 року. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Тобто вони поширюють свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли після набрання нормативно-правовими актами чинності. За змістом ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У рішенні від 05.04.2001 № 3-рп/2001 Конституційний Суд України зазначив, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи. В абз. 6 п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційний Суд України від 11.10.2015 № 8-рп/2005 констатував, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики. Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 в справі № 580/6509/23 сформував правовий висновок, згідно з яким зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін. Разом з тим, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 12.07.2024 року № 823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» розмір пенсії позивачки з 11.01.2024 був зменшений відповідачем з 23610,00 грн до 9658,55 грн. Відтак, Порядок № 622 зі змінами, внесеними постановою № 823, не підлягає застосуванню до правовідносин щодо призначення і перерахунку пенсій державних службовців, які були призначені до набрання чинності постановою № 823, тобто до 19.07.2024 включно. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що пенсія за віком відповідно до Закону № 889-VIII позивачці призначена з 11.01.2024, тобто до внесення змін до порядку № 622, а тому реалізація права особи мала здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження нею волевиявлення у формі конкретних дій (звернення до суб`єкта владних повноважень), а розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом. Також, сул апеляційної інстанції звертає увагу, що за правилами п. 5 Порядку № 622 (у редакції постанови № 823) довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Наведена норма чітко визначає, що довідки згідно з додатками 1-6 до Порядку № 622 (в редакції Постанови № 823) видаються виключно для призначення пенсії і не можуть бути підставою для перерахунку вже призначених пенсій державних службовців. За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень, в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі № 380/25901/24 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. М. Гінда судді З. М. Матковська В. В. Ніколін