Постанова 4857 № 460/15381/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/15381/23 пров. № А/857/25857/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Кузьмича С. М., Мікули О.І., розглянувши в змішаній формі в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року про прийняття звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення в справі №460/15381/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинення певних дій,- суддя в 1-й інстанції Щербаков В.В., час ухвалення рішення 02 червня 2025 року, місце ухвалення рішення м.Рівне, дата складання повного тексту рішення 02 червня 2025 року, ВСТАНОВИВ: У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на 01 січня 2023 року. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним дій щодо відмови ІНФОРМАЦІЯ_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20,12.1991 №2011-ХІІ, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які обчислюються із застосуванням розміру посадового окладу, для проведення перерахунку, та виплати основного розміру пенсії. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які обчислюються із застосуванням розміру посадового окладу, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії. До суду першої надійшла заява стягувача про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/15381/23 протягом 30 днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень цієї ухвали. 27 травня 2025 року до суду першої інстанції надійшов звіт щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/15381/23. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року прийнято звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду в адміністративній справі №460/15381/23. Не погоджуючись з такою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення, відмовити в прийнятті звіту та зобов`язати відповідача подати новий звіт про виконання судового рішення в цій справі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідач в ході підготовки довідки про грошове забезпечення станом на 01 січня 2023 року застосував: прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний ний бюджет України» на 01 січня 2023 року для лише визначення посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років фактично згідно з судовим рішенням у справі №460/15381/23, тобто, 2684,00 грн.; водночас прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01 січня 2018 року у розмірі 1762,00 грн. для обчислення розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення зокрема надбавки за особливості проходження служби та премії - всупереч цьому судовому рішенню оскільки таке це судове рішення не містить. При цьому, саме застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 01 січня 2023 року Для визначення розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших щомісячних видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (станом на 01.01.2023) було предметом дослідження судом першої інстанції в ході прийняття судового рішення у справі №460/15381/23. Стверджує апелянт, що питання про визначення відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення, про яке зазначено в оскаржуваній ухвалі, в заяві не порушувалося та відповідно не оспорювалося з огляду на те, що відповідач в ході підготовки довідки про розмір грошове забезпечення станом на 01 січня 2023 року застосував відсотковий розмір окремих видів грошового забезпечення згідно з вимогами відповідних нормативно-правових документів. Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. Відповідно до статей 129,129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Аналогічна норма закріплена в ст. 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 (справа № 1-7/2013) Конституційний Суд України наголосив, що він неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Відповідно до ч.1 ст. 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Згідно з ч.2 ст. 381-1 КАС України, суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу. Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30 квітня 2025 року в справі № 440/10814/24, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України (аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 23 квітня 2020 року в справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року в справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року в справі № 140/279/21). Розділом IV КАС України урегульовані процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах. Так, за приписами частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Відповідно до частин першої, третьої та дев`ятої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом у постановах, зокрема, від 20 лютого 2019 року в справі № 806/2143/15, від 17 квітня 2019 року в справі № 355/1648/15-а, від 21 серпня 2019 року в справі № 295/13613/16-а, від 22 серпня 2019 року в справі № 522/10140/17, від 21 листопада 2019 року в справі № 802/1933/18-а щодо застосування норм КАС України (статті 267 у редакції до 15 грудня 2017 року, статей 382-383 у редакції після 15 грудня 2017 року), зазначені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їхнього застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Судом апеляційної інстанції встановлено, що в квітні 2025 року позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із заявою про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, в порядку 382 КАС України. Заява мотивована тим, що в довідці виданій на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року щодо щомісячних додаткових видів грошового забезпечення зокрема надбавки за особливості проходження служби та премії мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 01 січня 2018 року у розмірі 1762,00 грн для обчислення розмірів - всупереч цьому судовому рішенню. Отже на переконання заявника, відповідачем на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року в цій справі, в довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.02.2024 року 12/1/хг16600/1072 щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а саме надбавка за особливості проходження служби та премія розраховані не з розміру окладу визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до пункту 5 Постанови № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення. Колегія суддів зазначає, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які обчислюються із застосуванням розміру посадового окладу, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії. Судовим розглядом встановлено, що на виконання вищезгаданого судового рішення, ІНФОРМАЦІЯ_2 склав довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №12/1/хг16600/1072 від 05.02.2024 року та направив її до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, листом від 05.02.2024 року №12/1/1072, що не заперечується сторонами. Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №12/1/хг16600/1072 від 05.02.2024 року розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2023 за посадою офіцер резерву взводу резерву батальйону резерву НЦ, яку ОСОБА_1 обіймав на день звільнення зі служби складає: посадовий оклад (26 тарифний розряд) - 8160 оклад за військовим званням (підполковник) - 2150 надбавка за вислугу років (50%) - 5155 надбавка за особливості проходження служби (65%) - 6600,75 надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 0 надбавка за кваліфікацію - 0 премія (140%) - 7504 надбавка за кваліфікаційну категорію - 0 надбавка за безперервний стаж на шифр. роботі - 0 надбавка за почесне звання надбавка за спортивне звання - 0 доплата за науковий ступінь та за вчене звання - 0 Варто врахувати, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року в цій справі, зобов`язано визначити посадовий оклад і оклад за військовим званням позивача шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт. Суд зазначає, що відсоткові значення, тарифний розряд та військове звання позивача не є та не були спірними. Так, відповідно до Додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, тарифний коефіцієнт за 26 тарифним розрядом складає 3,04. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом України "Про Державний бюджет України 2023 рік" № 2710-IX від 03.11.2022 року становить 2684 гривні. Отже розмір посадового окладу позивача станом на 01.01.2023 року, згідно рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року становить (2684*3,04) 8160 грн, що відповідає розміру зазначеному в довідці №12/1/хг16600/1072 від 05.02.2024 року. Згідно з Додатком №14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 тарифний коефіцієнт за військовим (спеціальним) званням «Підполковник» становить 0,8. Отже розмір окладу за військовим званням (підполковник) позивача станом на 01.01.2023 року, згідно рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року становить (2684*0,8) 2147 грн, що відповідає розміру зазначеному в довідці №12/1/хг16600/1072 від 05.02.2024 року. Однак надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям розраховується в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Так, розмір надбавка за особливості проходження служби, згідно рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року становить 65 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, тобто 10052,3 грн (8160 + 2150 + 5155) * 65%), що не відповідає розміру зазначеному в довідці №12/1/хг16600/1072 від 05.02.2024 року. Водночас, розмір премії, згідно рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року, становить 140% посадового окладу, тобто 11424 грн (8160 * 140%), що не відповідає розміру зазначеному в довідці №12/1/хг16600/1072 від 05.02.2024 року. Колегія суддів зазначає, що в рішенні від 21 серпня 2023 року в справі №460/15381/23, суд першої інстанції вирішував питання щодо правомірності застосування відповідачем розрахункової величини для визначення грошового забезпечення військовослужбовців прожитковий мінімум станом на 01.01.2018 та дійшов висновку про те, що такі дії є незаконними. В свою чергу, розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме надбавки за особливості проходження служби та премії, прямо залежать від розміру посадового окладу, окладу за військове звання та відсоткової надбавки за вислугу років. Таким чином, у разі збільшення розмірів основних видів грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно змінюються і розміри додаткових видів грошового забезпечення, які обраховуються виходячи з розмірів змінених основних видів грошового забезпечення. Більше того, резолютивна частина рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року в цій справі містить чітке та недвозначне зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 в довідці про розмір грошового забезпечення обов`язково зазначити відомості про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які обчислюються із застосуванням розміру посадового окладу, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії. Відтак всупереч рішенню суду, що набрало законної сили, відповідач застосував для визначення сум грошового забезпечення для перерахунку пенсії не розмір прожитковий мінімум встановлений Законом України "Про Державний бюджет України 2023 рік" № 2710-IX від 03.11.2022, а станом на 01.01.2018 року. Отже колегія суддів констатує, що суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року в справі №460/15381/23. З урахуванням наведеного, доводи позивача про невідповідність складових грошового забезпечення, визначених у довідках, складених відповідачем на виконання судового рішення з огляду на застосування останнім прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 не є підставою для звернення до суду з новим позовом. Колегія суддів зауважує, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (статті 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Вищевказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 620/1718/20. В свою чергу, суд першої інстанції, не надав жодної оцінки доводам позивача, викладеним у заяві та не дослідив чи виконується відповідачем судове рішення належним чином з наданням оцінки наявним в матеріалах справи доказам. У контексті праворозуміння інституту судового контролю за виконанням рішення суду, суд повинен врахувати, що такий контроль передбачено з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, тому суд повинен займати активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі " Класс та інші проти Німеччини", із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (ч.2 ст. 382-3 КАС України). Переглянувши ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в прийнятті звіту. Керуючись ст.ст.308,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року про прийняття звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення в справі №460/15381/23 - скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити ІНФОРМАЦІЯ_1 в прийнятті звіту. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати в Рівненський окружний адміністративний суд звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року в справі № 460/15381/23, протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання копії постанови суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді С. М. Кузьмич О. І. Мікула Повне судове рішення складено 06 серпня 2025 року.