Ухвала КЦС ВС № 760/27140/24

УХВАЛА 05 серпня 2025 року м. Київ справа № 760/27140/24 провадження № 61-9915ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Горбовий Володимир Анатолійович, на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 08 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Солом`янський районний суд міста Києва ухвалою від 17 квітня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишив без розгляду. 18 квітня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Горбовий В. А. звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив ухвалити додаткове рішення та стягнути з позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 98 840,00 грн. Солом`янський районний суд міста Києва ухвалою від 08 травня 2025 року в задоволенні заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення відмовив. Київський апеляційний суд постановою від 10 липня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Горбового В. А. залишив без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року залишив без змін. У липні 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Горбового В. А. на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 08 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року в указаній справі. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на наступне. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Ухвала суду першої інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 20 частини першої статті 353 ЦПК України). Згідно із пунктом 2 частини першою статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом. Отже, зміст пункту 20 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, свідчить про те, що оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення, після її перегляду в апеляційному суді, у касаційному порядку не передбачено. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Отже, ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 08 травня 2025 року та постанова Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Зазначення у постанові апеляційного суду про можливість її касаційного оскарження не є підставою для відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 394, 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Горбовий Володимир Анатолійович, на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 08 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Петров А. І. Грушицький І. В. Литвиненко